У ціні на газ поставлено крапку

Уряд під керівництвом Володимира Гройсмана ухвалив документ, історичний для українського газового ринку.

Згідно з ним, ціна на природний газ для побутових споживачів, бюджетних організацій і теплокомуненерго (ТКЕ) тепер єдина, і встановлено її на рівні 100-відсоткового паритету до вартості імпортного газу.

Відповідне рішення міститься в постанові Кабінету міністрів «Про внесення змін до постанови КМУ №758 від 01.10.2015 року». Тобто рішенням уряду з 1 травня 2016 року всім побутовим споживачам України рахунки за газ буде виставлено за ринковими цінами, які розраховуються згідно з міжнародними формулами.

Оскільки за останні два роки Україна змогла переключитися переважно на імпорт газу з Європи, прогнозні ціни прив'язані до європейських ринків. У березні вартість 1000 куб. м становила $180. «Ми купуємо за $180, після входу в Україну повна ціна – це $200», – пояснював місяць назад Андрій Коболєв, голова НАК «Нафтогаз України». З 1 травня 2016 року, згідно з новою постановою КМУ, єдину оптову ціну природного газу встановлено на рівні 4942 гривень за 1000 куб. м.

До базової оптової ціни додається 219 гривень середньозваженого тарифу за транзит до західного кордону України плюс 513,7 гривні середньозваженого тарифу на транспортування і розподіл усередині країни і ще плюс 57,4 гривні – торговельна націнка постачальника. І ПДВ. Споживач отримає платіжку за газ з розрахунку 6879 гривень за 1000 куб. м. Або 6,88 гривні за 1 кубометр газу, що майже на 31 копійку нижче, ніж ми платимо сьогодні (7,188 гривні за 1 куб. м газу). Водночас в 1,6 разу зросте ціна на опалення: з 652 гривень за 1 Гкал до 1041 гривні за 1 Гкал.

Перехід на 100-відсотково ринкові ціни позначиться на відносинах споживачів з облгазами і теплокомуненерго. Останні позбавляються цільових дотацій з державного і місцевого бюджетів, на яких вони «сидять» ось уже 15 років. Тепер усі дотації будуть спрямовані безпосередньо споживачеві. А він, у свою чергу, має бути готовий взяти на себе відповідальність за свої витрати на тепло. Втім, це вже окрема тема, в якій тісно переплетені економічна і соціальна складові.

Історичне рішення

Володимир Гройсман зробив те, на що уряд Арсенія Яценюка за два роки своєї роботи так і не наважився: підвищив ціни на газ для побутових споживачів до ринкового рівня. Промисловість уже давно платить за ринковими цінами. Ще в березні цього року зовнішні кредитори України публічно нагадували Яценюку, що він має довести паритет газових цін для населення хоча б до 75% до рівня світових. Але Арсеній Петрович, з різних об'єктивних і суб'єктивних причин, відтягував цей момент аж до своєї відставки.

У середині квітня, коли вже йшли торги за новий склад уряду, майбутній міністр ПЕК Ігор Насалик встиг заявити, що «підвищення тарифів на газ для населення і теплокомуненерго (ТКЕ) з 1 травня можна уникнути». До подробиць він відмовився вдаватися, апелюючи до моменту свого призначення. Проте рішення Кабміну на засіданні 27 квітня озвучив віце-прем'єр Степан Кубів. І воно для вітчизняного «газового» сектору стало, м'яко кажучи, несподіваним. До офіційного оголошення ухвали його зміст відмовилися коментувати всі компанії. Але Forbes має у своєму розпорядженні певну статистику.

Отже, українцям пропонують європейські ціни, які будь-який споживач може відстежити. Ось структура формування ціни на газ:

- прогнозні ціни на газовому хабі NCG, Німеччина (за даними агентства Platt'sEuropeanGasDaily);

- вартість транспортування від NCG до західного кордону України територією Німеччини, Чехії та Словаччини (згідно з тарифами європейських операторів ГТС);

- встановлені НКРЕКП тарифи на послуги транспортування природного газу транскордонними газопроводами до точок входу в ГТС України.

Нові підходи дали змогу дещо знизити тарифи, але не розв’язати спірні відносини з облгазами. Враховуючи, що з березня 2016 року норматив споживання газу на плиті, без лічильника (за централізованого постачання гарячої води) становить 4,4 кубометра на людину на місяць, загальна плата сягне 30,31 гривні. Це на 1,31 гривні менше, ніж за старих цін. Але, за даними НАК «Нафтогаз України», ця категорія споживачів найменше охоплена приладами обліку: з 4,5 млн домогосподарств лише 26,7% (1,2 млн) обладнані лічильниками.

Решті домогосподарств облгази методично виставляють подвійні рахунки в разі відключення гарячої води через технічні причини. Подвійний рахунок іде на кожного прописаного. Тільки за один місяць на одну людину в 3,3 млн домогосподарств додатково нараховується майже 200 млн гривень. Наявність у квартирі електронагрівачів, які дають змогу не використовувати додатково газ, не враховується, тому що в газових контор немає відповідних нормативних документів для їхнього обліку.

Незважаючи на те що, відповідно до Держпрограми з обліку споживання енергоносіїв, до 2018 року всі квартири з газовими плитами має бути обладнано лічильниками, ці вимоги навряд чи буде виконано. Облгази із самого початку не закладали витрат на установлення лічильників у таких квартирах. Той же «Київгаз» навіть 2016 року подав у НКРЕКП розрахунки на перегляд тарифу без урахування установлення лічильників. А з ринковими підходами до ціни поле для фінансових «маневрів» у них звужується.

Втім, населення встановлює лічильники самостійно. За даними НАК «Нафтогаз України», у лютому 2016 року домогосподарства країни встановили близько 22 100 лічильників газу, що на 57% (на 8000) більше за січневий показник. «Станом на 1 березня 2016 року в Україні природним газом газифіковано 13,053 млн квартир і приватних будинків (без урахування АРК). З них лічильниками газу обладнано близько 9,476 млн домогосподарств, або 72,6% побутових споживачів. Усього лічильниками газу враховується близько 95% обсягу річного використання природного газу населенням», – наводить статистику прес-служба НАК.

Битва за тепло

Підвищення цін для теплокомуненерго у структурі комунальних платежів – це найбільша стаття витрат. Українська влада завжди віддавала перевагу популістському підходу, боячись налякати населення ринковими тарифами. Восени 2001 року уряд прем'єра Анатолія Кінаха ухвалив рішення, яке стало не так захистом населення, як основою для корупційних схем у галузі: ціни на газ для побутових споживачів і ТКЕ було розділено. Для розрахунку тарифу за опалення вартість газу зробили нижчою за ринковий рівень, але купували його ТКЕ все одно за ринковою ціною. А різницю влада покривала з держбюджету.

Чи варто говорити, що теплокомуненерго почали дуже швидко приватизуватися. Про економію газу ніхто навіть не думав, жодних приладів обліку ніхто ставити не поспішав, адже що більше газу пішло на виробництво тепла, то більшу компенсацію з держбюджету можна отримати. Гроші одержували, але за газ усе одно не поспішали платити. 2012 року в держбюджеті вже не вистачало коштів на покриття цих компенсацій, і їхню оплату переклали на місцеву владу. У місцевої влади грошей теж не було, борги ТКЕ за газ почали зростати ще більше.

Згідно з рішенням КМУ, з 1 травня 2016 року ціна для ТКЕ становитиме 6810 гривень за 1000 куб. м, сюди не входить націнка роздрібного постачальника, оскільки це вже оптові обсяги. На різке підвищення ціни для ТКЕ прем'єр Гройсман зважився з кількох причин: по-перше, ціни на газ знизилися, по-друге, опалювальний сезон закінчився, і в населення буде час звикнути до нових тарифів, а також можливість поставити лічильники тепла, щоб знизити витрати в новому опалювальному сезоні.

Наявність навіть будинкового лічильника тепла знижує платежі удвічі. Для прикладу Forbes взяв двокімнатну хрущівку загальною площею 44 кв. м у Києві. Без лічильника платіж за тепло становив 711 гривень на місяць, після установлення будинкового лічильника – 356 гривень на місяць. Тобто половина грошей ішла ТКЕ.

За наявності квартирного лічильника тепла (у всіх будинках нових серій) можна поставити регулятори на батареях і встановити навіть оптимальний час опалення. І тоді за квартиру 110 кв. м можна платити 50–60 гривень на місяць. Відомі й випадки, коли комісія у складі керівництва ОСББ та представників «Київенерго» провела перевірку таких споживачів у новому багатоповерховому будинку і визнала правоту споживачів.

За словами соціального віце-прем'єра Павла Розенка, уряд дав завдання місцевій владі та ТКЕ до 1 жовтня цього року встановити 1 млн будинкових лічильників тепла. Це знизить не тільки навантаження на обсяги субсидій, а й платежі для тих споживачів, яким не передбачено пільги. Сьогодні енергосубсидії отримують 5,5 млн, або 36% домогосподарств.

За перші три місяці опалювального сезону на це було виділено 26 млрд гривень. І, на думку віце-прем'єра Геннадія Зубка, до кінця року сума субсидій зросте до 35 млрд гривень. Водночас на енергоефективність 2015 року було витрачено всього 343 млн гривень, хоча в Україні 90% багатоквартирних будинків потребують термомодернізації. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі вважають, що в Україні почне розвиватися ринок енергоефективності, який дасть роботу вітчизняним підприємствам і створить нові робочі місця.

Крім того, цією ж постановою Кабінет міністрів встановив об'єктивну ринкову ціну для газу власного видобутку – її буде підвищено з 1590 гривень до 4849 гривень за 1000 куб. м. За рахунок рентних відрахувань із нової ціни планують наповнити бюджет і спрямувати гроші на оплату житлових субсидій. Також додаткові кошти мають допомогти нашим газовидобувникам збільшити видобуток газу до 20 млрд кубів на рік до 2020-го. Чи реальні ці розрахунки уряду, представники компаній наразі не змогли сказати. Їм потрібен час для всебічного вивчення документа.