Менша за прогнози: інфляція торік в Україні становила 26,6%
Споживча інфляція за підсумками 2022 року становила 26,6%, це менше за ті цифри, які озвучували в першій половині минулого року.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
"У грудні 2022 року темпи споживчої інфляції залишилися на рівні попереднього місяця – 0,7% за місяць. Річна інфляція склала 26,6%", - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що цей показник виявився значно меншим за прогноз, зроблений у першій половині року.
"Такий відносно невисокий показник споживчої інфляції свідчить про те, що упродовж повномасштабної війни, рівня якої не знала Європа за останні майже вісімдесят років, економіка України вистояла та успішно адаптувалася до функціонування в умовах війни. Попри побоювання щодо розвитку гіперінфляційних процесів та високої ймовірності виходу темпів інфляції за межі 30%, за таких форс-мажорних умов, рівень інфляції виявився умовно зіставним із низкою країн Європи», - прокоментувала перший віцепрем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вона додала, що, за попередніми даними Євростату, споживча інфляція в Латвії становила 20,7%, Литві – 20%, Естонії – 17,5%. Тому нинішні 26,6% за підсумками року можуть вважатися "досягненням для економіки України".
Як зазначили в Мінекономіки, упродовж всього часу з 24 лютого інфляцію практично формували два головних чинники війни: перший – обсяги руйнування інфраструктури (у тому числі енергетики) та логістики і, відповідно, швидкість відновлення та адаптації економіки, другий – рівень і швидкість міграції як чинник попиту і чинник забезпечення трудовими ресурсами потреби виробництва (і, відтак, формування пропозиції товарів та послуг).
У міністерстві наголошують, що руйнівний тиск війни постійно компенсується політикою держави щодо перенесення тягаря воєнних наслідків з бізнесу та населення на бюджет (програми підтримки, фіксація курсу гривні, заморожування тарифів для населення). Це стало можливим завдяки отриманню фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
У грудні головною складовою інфляції в цілому було зростання цін за групою продуктів харчування, які мали ті ж самі темпи (0,7%), що й загальний рівень (0,7%). При цьому, формування цін у групі, крім наслідків руйнації енергетичних об’єктів, а отже, підвищення собівартості виробництва за рахунок використання більш дорогих джерел енергії, залежало і від впливу звичайного чинника сезонності.
Водночас стабілізації ринку сприяє продовольчий імпорт, що підкріплює вітчизняну пропозицію товарів, не додаючи наразі поштовху в напрямку зростання цін.
У Мінекономіки очікують, що на початку 2023 року в разі відсутності нових потужних викликів загальна динаміка внутрішніх цін залишатиметься у сформованому руслі помірного зростання.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 2451 |
Додати коментар: