Вільнюс. За стінами студії — стримана балтійська архітектура, але тут, біля мікрофонів Міжнародного освітнього радіо «Український Альянс», вібрує зовсім інша енергія. Це енергія української молоді, яка попри війну, втрату дому та вимушену міграцію, знаходить у собі сили не просто жити, а творити і надихати інших.

Ви часто чуєте їхні голоси в ефірі. Вони розповідають про музичні новинки, діляться цікавими знаннями і фактами, створюють настрій.

Ці знімки були зроблені за тиждень до початку ХХV зимових Олімпійських ігор 2026 року.

Верхівка відділення Національного олімпійського комітету України в Чернігівській області зустрілася з журналістами та фотографами, які висвітлюють спортивні новини.

У кадрі – переможці ХХІ Всеукраїнського конкурсу «Україна олімпійська», організатором якого є Національний олімпійський комітет України.

4 лютого у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових відбулася знакова культурна подія: відомий політик та історик Михайло Ратушний презентував своє нове історико-біографічне дослідження «Один із patres patriae».

Книга присвячена осмисленню феномену українського державотворення через долі окремих особистостей — «батьків Вітчизни».

У Чернігові обрали переможців освітньої програми UActive від благодійного фонду savED. П’ять команд підлітків із постраждалих від війни громад регіону отримали гранти на загальну суму 25 тисяч доларів.

Кошти будуть спрямовані на створення інклюзивних спортивних просторів, культурних хабів та осередків профорієнтації у селах та містечках області.

У неділю, 15 лютого 2026 року, популярний український поп-рок гурт «Антитіла» виступить у Чернігові з масштабною програмою «Вдома». Концерт відбудеться у Міському Палаці культури о 19:00.

Музиканти, які поєднують творчість із волонтерською діяльністю та службою, везуть у місто спеціальне світлове шоу, перевірені часом хіти та нові прем’єри.

Ця розмова почалася з телефонного дзвінка, який сам по собі став маленькою метафорою часу. Я набрав мобільний номер Олексія Биша з робочого стаціонарного телефону — того самого, який є незмінним два десятиліття. Для цифрової епохи це майже анахронізм, але для мене — принцип.

Важко знайти в Україні людину, яка б не знала, куди саме має йти «русскій воєнний корабель». Фраза захисника острова Зміїний Романа Грибова, проговорена 24 лютого 2022 року, стала не просто емоційною реакцією, а й проявом суспільної солідаризації опору окупантам.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну нецензурна лексика масово з'явилася на білбордах, у піснях, у заголовках ЗМІ та навіть у риториці дипломатів.

У Литві знову постало гостре питання присутності російського культурного продукту в публічному просторі. Причиною став анонсований на лютий тур колективу «Kyiv Classic Ballet» («Київський класичний балет»), який везе до Вільнюса виставу «Лебедине озеро» Петра Чайковського.

МЕНІ ПОЩАСТИЛО. Час не стирає з пам'яті унікальні події. Тим більше, коли вони закарбовані у фото.

Вистава «Papir» чернігівського театру "AmaTea" стала головною і незабутньою творчою подією 2025-го року. Хоча уперше потрясла мене у липні 2024-го. Я не очікував в підвалі Чернігівського Художнього музею побачити театральне дійство такого образного, метафоричного рівня…

У часи, коли Київ занурюється у темряву через енергетичну кризу, а стовпчики термометрів у неопалюваних приміщеннях стрімко падають вниз, столичні театри продовжують працювати. Вони стають тими самими «пунктами незламності», де зігріваються не лише тілом, а й душею.

28 січня 2026 року в історичному центрі Чернігова, у Блакитній вітальні ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, відбулося перше в цьому році засідання клубу «Краєзнавець».

Подія об’єднала наукову спільноту навколо двох важливих тем: вшанування пам’яті відомої дослідниці Світлани Іваницької та презентації маловідомих сторінок історії Музею українських старожитностей Василя Тарновського.