Останнє оновлення: 20:48 п'ятниця, 21 червня
Журналістське розслідування
Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / Лікарня чи супермаркет? Журналістське розслідування
Лікарня чи супермаркет? Журналістське розслідування

Лікарня чи супермаркет? Журналістське розслідування

Говорять, медицина в Україні безкоштовна. Тоді чому, коли ми приходимо в лікарню, нас постійно просять за щось заплатити?

З таким же запитання до нас звернувся житель нашого міста та попросив роз’яснити конкретний випадок. Допомагаючи йому, ми дійшли цікавих висновків. Виявляється: фраза – «ця послуга платна» - не завжди має під собою законодавче підґрунтя. А добровільність благодійних внесків в наших лікарнях – річ сумнівна.

Громадянин А. звернувся із проханням проінформувати, чи всюди тепер медичні обстеження платні. Бо, коли захворів, він був змушений платити фактично за всі послуги, які йму робили в лікарні. Серед процедур, що він назвав, були такі поширені як кардіограма, флюорографія, УЗІ тощо.

Як має бути?

Ми звернулися із запитами до закладів охорони здоров’я та почали ритися в законодавстві. Нам вдалося з’ясувати перелік платних медичних послуг, щоправда не без зусиль. Як виявилося, послуги, які мав на увазі чернігівець, до нього не входять. Зазначені медичні послуги (а також інші, крім тих, що визначені як платні) в міських лікарнях залишаються безкоштовними. Хоча за бажанням пацієнт може внести добровільну компенсацію за проведення цієї процедури.

Але за словами чернігівця в лікарні прямо казали заплатити, а не займатися благодійністю. Нас це насторожило, тому ми вирішили з’ясувати ситуацію самостійно.

«Почему платная?»

Найлегше, що можна було зробити – це флюорографія.

В кабінеті №218 другої міської лікарні медпрацівник записав дані нашого співробітника Олександра та одразу ж безапеляційно повідомив: «Услуга платная – 3,50». От тобі і добровільність. Хоча ціна була не висока, це обурило Олександра настільки, що той почав заперечувати, мовляв, яка ж вона платна.

Зрозумівши, що пацієнт напевне знає більше, ніж інші, медпрацівник заявив: «Но вы можете пойти в банк и заплатить там» - при цьому показав зразок чека із позначкою «благодійний внесок». На останок додав, що чек з банку обов’язково віддати йому.

Спробував відмовитися від оплати Віктор – інший наш співробітник. В кабінеті все відбувалося по тій самій схемі, доки він не заявив, що – у бідного студента грошей нема. Медпрацівник сказав, що в такому випадку йому доведеться платити замість пацієнта. До речі, про можливість сплатити в банку Віктора повідомили, лише коли він уточнив місце здійснення оплати. І знову ж таки, чек - віддати в кабінет.

Отже, про добровільність внеску ніхто не повідомив. Відмовитися від сплати не так вже й просто, особливо якщо не знаєш, що це твоє право. Та головне, за послугу сплачують в кабінеті. Так зробили троє пацієнтів, опитаних нами, одразу після виходу.

Ми звернулися за поясненням до головного лікаря другої міської – Володимира ФАЛЯ.

- Громадянською мережею ОПОРА були зафіксовані випадки, коли медичні працівники не повідомляли, що характер оплати носить добровільний характер…

-Не потрібно показувати своє незнання. Там чітко написано – «благодійна допомога» (Ред.: мабуть йдеться про оголошення біля каси з проханням сплачувати благодійні внески). Людина платить стільки, скільки може. З неї ніхто нічого не вимагає.

Щодо ситуації, коли пацієнти сплачували просто на місці, Володимир Петрович сказав, що такого бути не повинно і в своїй лікарні він це заборонив. «Людина не повинна давати гроші просто так. Якщо вона дає гроші, вона має заповнити квитанцію, що від неї прийнято ці гроші. В іншому випадку – це йде як хабар» - зазначив він. За його словами те, що сталося в кабінеті окремий випадок, з яким він обов’язково розбереться. А пацієнтам у подібних випадках можна звертатися зі скаргою безпосередньо до головного лікаря.

«Працівники лікарні в основному не пояснюють добровільність оплати, яку вони просять здійснити у пацієнта, користуючись його незнанням ситуації та законів» – зазначила Тетяна ПЕКУР , керівник проекту щодо зловживань у медичній сфері, Громадянська мережа ОПОРА.

Стосовно процедури оплати, то в основному медичні працівники повідомляють, що пацієнт може заплатити в банк (чи касу) або прямо на місці. Дійсно, досить часто пацієнти не хочуть шукати цей банк за браком часу та за станом здоров’я (в лікарню ж просто так не приходять). А працівники лікарні й не наполягають.

Хоча оплата безпосередньо медичному працівникові є порушенням статті ст. 4.2. Наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства фінансів України від 18 грудня 1997 року N 358/273 «Про затвердження Порядку надання платних послуг у державних (комунальних) закладах, установах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та одержання добровільної компенсації від хворих»).

Прокуратура погоджується, що лікувальними закладами медичні послуги під виглядом благодійної допомоги надають за плату. У відповіді на інформаційний запит, зазначено, що громадяни ставляться в умови, при яких отримання послуги в комунальних закладах охорони здоров’я прямо залежить від внесення ними «добровільних пожертвувань».

На усунення виявлених порушень прокуратурою області було внесено подання на начальника управління охорони здоров’я ОДА. Це відбулося в квітні 2007. В лютому 2008 наші співробітники мали можливість спостерігати результат під час проходження флюорографії в другій міській.

Насправді, Олександр та Віктор заплатили менше в банку від тієї суми, яка вимагалися. Але наступного дня все одно отримали результати. Адже реальних механізмів наполягти на оплаті у працівників медичних закладів нема. За даними соціологічного дослідження, проведеного Громадянською мережею ОПОРА, лише в 9% випадків пацієнта відмовилися обслуговувати, коли він не заплатив внеску. В 60% якість послуги не змінювалася.

 

Напрошується цікава алегорія. Порівняймо лікарню і супермаркет. Адже і в тому і в іншому випадку ми щось купуємо: нема різниці, товар це чи послуга. Уявіть, ми заходимо до супермаркету, в якому нема жодного цінника (у лікарні ніде не зазначено, скільки і на якій підставі ми маємо платити). Потім підходить якась жіночка і каже, що цей хліб коштує стільки і саме їй ми маємо заплатити.

Навряд чи ви погодитесь. По-перше, ви не знаєте, яка насправді ціна цього продукту, по-друге, чому ви маєте платити саме цій дамі, адже є касир, який пробиває чек в касі. Скоріше за все ви більше ніколи не прийшли б до цього магазину…, якщо, звичайно, це не єдиний магазин з хлібом на все місто…

Анастасія МАКСИМЕНКО,
Громадянська мережа ОПОРА

Коментарі (1)

abc | 2008-03-18 18:50

Анастасії Максименко та
Громадянській мережі ОПОРА велика ВДЯЧНІСТЬ!

І запитання: чому не Ломако є мером а Анастасії Максименко у нього заступником? За що отримують гроші в ОДА, прокуратурі, СБУ, міліції, міськраді, судах? Навіщо люди тримають їх на керівних посадах і платять їм немаленькі заробітні плати з преміями, вислугами, інтенсивностями... За що? До речі, наскільки мені відомо, можновладці ні копійки не платять за медичне обслуговування. Навіщо, адже існує лікарняна каса, і так багато бажаючих добровільно внести до неї гроші ...
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Українки в Квебеку і… компостування зі школи

SVOBODA.FM