Чи зміниться обличчя регіональної влади?

Сьогодні стартують місцеві вибори. Де-юре. А де-факто в деяких регіонах вони розпочалися ще навесні. В народі кажуть: дозволено все, що не заборонено законом. Саме цим скористалися деякі партійні лідери.

На вулицях з’явилася різного роду реклама тієї чи іншої політичної сили або кандидата-мажоритарника, а на місцевих телеканалах стартували ток-шоу за участі майбутніх кандидатів.

Взявши певні «зобов’язання», той чи інший кандидат, у разі своєї перемоги, муситиме співпрацювати з існуючою вертикаллю влади. Тож адмінресурс діятиме й по завершенні перегонів, переконаний директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.

Водночас політологи висловили переконання, що жовтневі перегони — це тест майбутніх виборів до парламенту.

«За допомогою майбутніх місцевих і парламентських виборів влада хоче змінити політичний режим», — вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Від результатів волевиявлення залежатиме також і подальша доля конституційної реформи.

А от представники Асоціації міст із жалем констатували: їхні пропозиції та пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань «Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад», залишилися поза увагою законодавця. Тож деполітизації місцевої влади не відбудеться.

Натомість ради отримають ще й партійного міського голову. Добре, якщо він та більшість депутатського корпусу виявляться однодумцями, а якщо ні — чекай на новий виток протистоянь. Чи буде це на користь місцевим громадам? Напевно, ні.

Так само проігнорованими залишилися і європейські рекомендації. Зокрема, щодо строків ухвалення закону (рекомендували не змінювати правила гри напередодні виборів), а також щодо неприйнятності застосування пропорційної системи за закритими списками.

Ще раз рекомендації проігнорували, коли майже напередодні старту перегонів 30 серпня на позачерговій сесії ухвалили зміни до виборчого закону. Щоправда, на необхідності змін неодноразово наголошували як представники опозиції, так і Рада Європи та ОБСЄ.

На жаль, внесення змін до закону про місцеві вибори суттєво його не поліпшило. За словами голови Комітету виборців Олександра Черненка, влада зробила півкроку в бік демократії. Але зроблений він не через бажання покращити вибори, а через прагнення зробити їх більш складними для конкурентів правлячої партії.

«Голос України» спробував на прикладі деяких обласних рад та голів міст обласного значення проаналізувати, який вигляд має сьогоднішня політична мапа країни і якою вона буде після 31 жовтня.

Щодо міста Чернігова, то, найімовірніше, Партія регіонів висуватиме чинного міського голову Олександра Соколова (безпартійний) як свого кандидата. Конкуренцію йому може скласти кандидат від «Сильної України» Микола Михалевич (голова правління ВАТ «Чернігівське Хімволокно»).

Найбільша фракція в облраді — БЮТ (35 депутатів). Але вісім бютівців у серпні ввійшли до складу пропрезидентської коаліційної більшість «За розвиток Чернігівщини». Після перегонів вона, швидше за все, також буде провладною, - пише «Голос України».