Переходи, переходи – небезпечні для народу. ФОТО

Туманний ранок, скрегіт гальм, удар – і сріблястий «Ланос» з розбитим лівим передком без допомоги евакуатора далі мчати не може.

І це не епізод стріт-рейсингу, а звичний вже останнім часом епізод у зонах пішохідних переходів. Цього разу в п’яти метрах від свіжо-червоної «зебри» поруч із зупинкою «Школа №4».

Послухаєш наших офіцерів від автоінспекції, так виною збільшення пригод на автошляхах є магнітні аномалії, паранормальні явища (час вводити штатні посади екстрасенсів), надмірна активність Сонця, Місяця, гігантських астероїдів, що пролітають повз. Мовляв, незалежні фактори.

У випадку з названим переходом, небезпеки на ньому просто запрограмовані. Судіть самі: тролейбуси і маршрутки зупиняються відразу за ним, транспорт, що рухається слідом, змушений здійснювати об’їзд на переході, а на зустріч інтенсивний рух у напрямку Вала.

Перехід на вул. Південну безпосередньо біля самої школи теж почервонів, бо теж у зоні дії знаку обмеження швидкості 40 км. А небезпеку тут створює різкий поворот вул. Толстого фактично в зоні переходу. Пропозиція накатати обмежувачі у вигляді валиків ДАІ відхилило – магістральна вулиця, перешкоджання руху.

Відповідь промовиста. А розташовувати школу у п’яти метрах від магістралі – не перешкоджання безпеці школярів?

З іншого боку школи перехід позначений знаками теж на різкому повороті в зоні виїзду з Єлецького Узвозу. Відповідно і швидкість тут максимальна. До того ж відсутня розмітка.

Трагікомічно-показовою є історія з переходом вул. Серьожнікова-Шевченка. Взимку протягом тижня на ньому було скоєно три наїзди на тварин (маршрутками!), в одному випадку травмовано патрульного службового собаку.

Звернувся до ДАІ, звідки надійшла відповідь зі стандартною аргументацією про неможливість облаштування валиків. Минув місяць, перед названим переходом встановили знак 30 км і накатали таки валик… перед переходом за 50 метрів нижче навпроти міськвідділу міліції.

Десь рік тому хвиля вбивств на переходах накрила країну. Збивали всі: судді, прокурори, дільничні, автоінспектори, рятувальники, міські голови, голови держадміністрацій, депутати всіх рівнів, навіть президентський кортеж.

Прийнятим на початку року ДСТУ одним із засобів запобігання трагедіям у найбільш небезпечних місцях і було передбачено нанесення червоної розмітки. Лише трагічні події останнього місяцю на чернігівських переходах активізували реалізацію цих вимог і в нашому місті. Структури, які мали б працювати на запобігання, діють, на жаль, за принципом «смаженого півня».

В Європі, за даними статистики, щорічно понад 8 тисяч пішоходів гинуть у ДТП, сотні тисяч травмуються. І практично кожна четверта пригода трапляється на пішохідному переході. Це змусило євроспільноту разом працювати над цією проблемою. Спеціальна структура займається уніфікацією облаштування переходів, дає оцінку їх безпечності.

Ви здивуєтесь, але найкращі справи у наших сусідів словаків, у Братиславі. Їм навіть поступилася європейська столиця – Страсбург. Найнижча оцінка – у італійських переходів. В українських же реаліях відсутність елементарної розмітки є явищем звичним.

Але якщо навіть уявити, що переходи облаштовані найдосконаліше, чи стають вони від того безпечнішими для пішоходів? Ні – допоки не усунуто фактор недобросовісного водія, який зухвало ігнорує вимоги знаків, справедливі зауваження інспекторів, зневажає пішоходів і взагалі все на світі.

У тих же Штатах, до речі, знайдений у авто наркотик позбавляє права на водіння. Чому у нас не можна вжити ту ж норму до водіїв, які дозволяють собі керувати авто на підпитку? Право на життя однозначно переважує будь-які інші права!

Можна зрозуміти і місцеву владу, – силові структури їй підконтрольні лише номінально, бо ж командир у столиці. Отже і вимагати повної відповідальності за безпеку громадян, в тому числі і на дорогах, вона не повноважна. Розмови про реорганізацію міліції на поліцію залишаються розмовами, інститут шерифів, що обираються громадою і відповідальні перед нею, не приживається.

У світі щороку у ДТП гинуть 1 мільйон 200 тисяч людей, мільйони залишаються каліками.

В Україні що дві години у ДТП гине людина.

Автомобіль об’єктивно став зброєю масового знищення. Стихійні лиха, війни, тероризм разом узяті збирають менший «урожай».

Щороку третьої неділі листопада ООН закликає вшановувати пам'ять жертв ДТП і в такий спосіб ще раз привертати увагу до цієї буквально кровоточивої проблеми людства.