Миргородський гарантує: землю отримають всі чернігівці – учасники АТО

Поки наші чоловіки, сини, брати, кохані боронять цілісність України на Сході, хтось у тилу, замість того, щоб підтримати справжніх героїв (не тих, хто на дві години приїжджає у східні області, щоб потім отримати статус бійця та урвати земельки з кілька гектарів, відхапати квартирку), наживається на цій війні.

За ці тяжкі й страшні для тисяч українських родин вісім місяців АТО ми маємо сотні смертей, розпач і біль матерів, жінок, дітей.

Поряд з цим маємо факти псевдоволонтерства по Україні, читаємо й чуємо як посадовці кроять землю, прикриваючись «турботою» про учасників АТО, розвивають бізнес.

Переяслав-Хмельницький, Суми, Кременчук, Вінниця і ще з десяток міст, серед них і Чернігів, об’єднує одне – факти «псевдотурботи» про учасників АТО.

Чернігів відзначився виділенням земельних ділянок. Коли наші хлопці, повернувшись з вогненного Сходу, почали вимагати своє у місцевої влади, тобто виділення земельних ділянок, виявилося –в Чернігові немає вільної землі для захисників. Так і сказали воякам: земля для будівництва є  тільки для сімей загиблих. А як же бути живим?

Втім, лише один посадовець з Чернігівської міської ради днями заявив – землю в місті отримають всі учасники АТО, що мешкають в обласному центрі.

Перший заступник Чернігівського міського голови Микола Миргородський під час круглого столу, який відбувався за участі волонтерів, влади та бізнесу заявив: «Я обіцяю, що всі учасники АТО будуть забезпечені земельними ділянками. Всі, без винятку, хто звернувся з письмовою заявою до міської ради і хто потребує будівництва, чи для будівництва, чи для якихось інших потреб, то вже інша справа, але всі будуть забезпечені земельними ділянками».

Посадовець також додав, що найближчим часом за участі громадських активістів та учасників АТО в Чернігові проведуть інвентаризацію земельних ділянок.

Заява першого заступника була доволі переконливою. Втім, найцікавіша фраза з вуст Миколи Миргородського пролунала за хвилину, коли той розповів про приїзд до обласного центру помічника міністра Збройних Сил. В акурат це співпало із днем, коли відбувалася сумнозвісна відправка 41-го батальйону зі станції «Чернігів-Північний».

Микола Миргородський розповів, що того дня, коли приїхала помічник міністра оборони, він запрошував її поїхати на станцію «Чернігів Північний» та поспілкуватися з військовими, адже у них до Міністерства оборони виникло забагато питань. Втім радниця міністра відмовилась. «Вона не приїхала подивитись чим завантажуються вагони. Не захотіла побачити на власні очі, що загрузили лишень одну техніку. А де бронежилети?», - ставить актуальні питання Миргородський.

Тоді він запитав радницю, чому в Донецькому аеропорту та Дебальцевому бронетехніка стоїть без дизельного палива. «Можна б зрозуміти, якби ця техніка була в Чернігові. Чи в  Києві – це нормально. А люди телефонують звідти і кажуть: якщо буде наступ, то нам нічого буде робити. Нам треба буде кидати техніку й тікати. Тому що вона не заводиться, тому що вона не може маневрувати, вона не може від’їжджати, вона може стріляти тільки в одному напрямку, тому що башта не повертається. То вони що, в міністерстві не знають про те, що відбувається на фронті? Хлопці кажуть, що вони не бачили в очі там ні генералів, ні полковників. То як вони командують? З кабінетів?», - висловив обурення перший заступник Чернігівського міського голови.

Натомість радниця Міністра оборони приїхала пролобіювати питання, щоб у Міській раді вирішити проблему про виділення квартир військовослужбовцям. За словами Миргородського, чиновниця спробувала тиснути на працівників міськради, щоб останній поставили свої підписи на рішенні комісії про виділенні квартир. «Вони поїхала ні з чим, адже Чернігівська міська рада діяла, діє і діятиме тільки в правовому полі, а не за вказівкою Міністерства, – заявив перший заступник міського голови. – Ми не допустимо жодних компромісів у питанні виділення квартир, як би того хотілося комусь нагорі. Все буде в рамках закону», - запевнив Микола Миргородський.

Загалом, резюмував перший заступник свою промову так: «Комусь це, очевидно, вигідно. Затягти ці процеси, щоб люди гинули».
Можливо, комусь і вигідно, щоб на цій війні й наживались. Недаремно ж ходить прислів’я: «кому війна, а кому думка одна».