Останнє оновлення: 16:30 четвер, 10 жовтня
Березовий бунт
Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / «Свято місцевої демократії»: які наслідки матиме протест проти забудови Березового гаю
«Свято місцевої демократії»: які наслідки матиме протест проти забудови Березового гаю

«Свято місцевої демократії»: які наслідки матиме протест проти забудови Березового гаю

«Всі, хто підписався проти забудови і має бажання, залишайте свій номер телефону. Якщо сюди приїде будівельна техніка, я вам зателефоную і ми перекриємо їй дорогу» - у розпал мітингу проти забудови Березового гаю енергійна жіночка закликала присутніх вступати до лав оборони парку на випадок активних дій забудовника.

Більшість протестувальників у цей час були зайняті добуванням капсули, яку 12 жовтня урочисто заклали на місці майбутнього будівництва.

Першим махати кувалдою почав голова обласного осередку ЦК «Азов» Павло Муровейко, згодом його по черзі підміняють мешканці навколишніх будинків. Бетон, хоч і розсипався під ударами кувалди та не піддавався. Протестувальники приносили все нові і нові знаряддя: в хід йшли ломи, один із чоловіків взяв із собою переноску, аби підключити електроінструмент.

Та після півгодинних вправ із кувалдою активісти розбили залишки бетону і вийняли злощасну капсулу, більше схожу на термос. Присутні вітали ці дії оплесками. На землю впали монети з капсули, їх одразу розібрали дітлахи. Павло Муравейко зачитав список підписантів: директора «Укрсівербуду» Віктора Вереші, голови ОДА Валерія Куліча, заступника міського голови Олександра Ломака та начальника управління СБУ в області Довженка.

Та за півтори години до цього важко було уявити такий розвиток подій. О 10 годині ранку, коли повинен був початись мітинг, на галявині біля парку були присутні лише журналісти та нечисленні активісти. А вже за 15 хвилин з навколишніх будинків на місце протесту прийшли сотні чернігівців. Організатори мітингу – екологічні активісти, хоч і роздруковували листівки та широко анонсували протест все ж таки навіть самі дещо здивувалися такій кількості людей.

З представників міськради прийшли лише декілька депутатів: Олександр Тимошенко та Вадим Соколюк від «Самопомочі», який представляє сусідній округ, Ігор Андрійченко від «Демальянсу». Перед громадою не виступали, певно, навіть самі не знали, що далі робити.

Збоку від мітингарів за процесом спостерігав «оппоблоківець» Павло Вовк.

Жоден із представників виконавчої влади Чернігова й області попри широкий розголос проведення мітингу до Березового гаю у цей день не прийшов.

Еко-активісти на чолі з Сергієм Безбородьком влаштували для малечі конкурс малюнків на підтримку збереження парку та принесли із собою дерева, які збирались висадити на галявині. Поза тим, люди були налаштовані більш рішуче і чекали приводу для початку активних дій. Поки всі думали, що далі робити, найактивнішими протестувальниками виявилися діти, які катали по землі дерев’яні колоди.

Хтось із присутніх запропонував підпалити повалений паркан та його ідею відкинули, натомість, люди почали виносити щити з галявини і складати їх докупи. На одному із них розвісили страйк-плакати і дитячі малюнки.

Активісти у цей час пояснювали, чому вважають забудову біля Березового гаю незаконною.

Земельні ділянки поблизу Березового гаю ще у січні 2014 року управлінню СБУ в області надала міськрада. Тоді земельні рішення не публікувалися на сайті, а тому про передачу землі під забудову громадськість не дізналася.

«Очевидно, навіть це рішення про виділення землі повинно бути скасоване, адже головний архітектор Сергій Калюжний, котрий також давав на це згоду, не міг не бачити Генплан, за яким це зона Р-2 – рекреаційна» - розповідає громадський активіст Олександр Гашпар.

СБУ не поспішало забудовувати ці ділянки і за 2 роки, у лютому 2016 звернулося до голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча із клопотанням припинити постійне користування ділянками і передати в постійне користування управлінню капітального будівництва ОДА для подальшої розробки технічної документації. Куліч підписав відповідне розпорядження.

Крапку у намірах забудови Березового гаю поставив виконком Чернігівської міськради, який 1 вересня надав містобудівні умови та обмеження на побудову на цій території 3 будинків.

Про те, що поблизу Безезового гаю будуть побудовані не один 120-квартирний будинок, а одразу 3, які без винищення дерев не побудуєш, присутні під час закладення капсули високопосадовці тактично промовчали.

Поза тим, Олександр Гашпар бачить у діях Валерія Куліча ознаки кримінального правопорушення.

«Є витяг, який я отримав ще перед виконкомом 1 вересня, коли надали містобудівні умови на забудову цієї ділянки. На кадастровій карті ці ділянки рахувалися за територіальною громадою Чернігова. Це право було зареєстровано у 2014 році і не було припинено. Тобто, станом на 22 лютого 2016 року управління СБУ мало б звертатись до міськради, а не до ОДА. Але СБУ вирішило, що це землі держави. А такими вони стали лише 23 травня 2016 року. Тобто, 22 лютого він з перевищенням повноважень передав ділянку, яка була у власності територіальної громади. Тобто, Куліч вчинив кримінальне правопорушення. Це зловживання владою» - стверджує Гашпар.

Присутні ж на мітингу мешканці прилеглих будинків назвали цинізмом саму ідею будівництва в рекреаційній зоні, під прикриттям надання 14 квартир АТОвцям.

Що примітно, у цьому їх підтримали і самі ветерани війни на Донбасі, чимало з яких були присутні на мітингу.

За їх словами, прості бійці навряд чи отримають квадратні метри у новобудові, натомість, їх можуть дати високопосадовцям управління СБУ або Збройних Сил.

Підтвердженням таким намірам можуть бути і слова Валерія Куліча, який під час закладання капсули заявив: квартири АТОвцям надаватимуть згідно квартирної черги. Очевидно, що прості ветерани, які воювали за добровольцями або за мобілізацією не на перших місцях у списку.

«Це лише спосіб для маніпуляцій і спекуляцій» - так оцінив анонсовану видачу житла АТОвцям ветеран батальйону «Чернігів» Павло Славінський.

«Чому вони хочуть будувати на території парку? Хіба у Чернігові мало місць, де можна будувати? У районі Кільцевої поле, є вільні ділянки на Масанах» - обурювався житель мікрорайну Святослав Романенко.

Судячи із дій містян на мітингу та масовості протесту, який один із присутніх встиг охрестити «святом місцевої демократії», справа «Березового гаю» матиме набагато більші політичні наслідки, аніж справа забудови Кордівки, де також одним із головних фігурантів був «Укрсівербуд» Віктора Вереші.

Паралельно із добуванням капсули з бетону та прибиранням галявини від парканів, активісти на мітингу збирали підписи до міського голови Владислава Атрошенка із вимогою не дозволити забудову парку. Паралельно із цим, електронна петиція із аналогічними вимогами вже майже набрала необхідну кількість голосів.

Під час закладання капсули Владислав Атрошенко перебував у Великобританії, відправивши на урочистості свого заступника і одного із найближчих соратників Олександра Ломако, у повноваженнях якого відсутній напрямок архітектури. Ломако, поставивши підпис на папірці, який був закладений у капсулу, фактично, благословив скандальне будівництво з боку міськради.

Формально Атрошенко може заявити, що вирішення цього питання не в його компетенції, адже як зазначалося вище, землі передані до державної власності і з законністю такої передачі і дій Валерія Куліча, як зазначив Олександр Гашпар, має розбиратися прокуратура.

Та фактично, знаючи його реальний вплив на процеси в області та близькі стосунки із своїм давнім бізнес-партнером Кулічем, саме від позиції Атрошенка багато у чому й залежить вирішення цього питання. Чи зможе він відмовити Вереші, який нещодавно своїм коштом профінансував декількамільйонний ремонт міськради, у проведенні скандального будівництва? Відповідь на це дізнаємось найближчим часом.

Коментарі (3)

Михайло | 2016-10-17 06:46

Дуже радісно, що громада Чернігова згуртувалася і не дала владі вирішувати свої бізнесплани за рахунок громади. Будьмо разом.

Дехто | 2016-10-16 21:41

"ОБАБІЧ мітингарів за процесом спостерігав «оппоблоківець» Павло Вовк."
Він що, роздвоївся чи клонувався?

Ветеринар | 2016-10-16 17:17

Муравейко і туди вчасно носа всунув. Дивіться аби не було як з лодочною станцією.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

   Чорна Десна і мертвий пляж

SVOBODA.FM