
Краса, що розчиняється в сучасності. Чернігів сто років тому
Герої того часу ніколи не вписувались в офіційні пантеони. Їх не знали в СРСР, не згадують і зараз, у незалежній Україні. Хто ж вони?
Таким початком розповіді заінтригував історик, археолог, зав. відділом Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Володимир Руденок.
Цікаві факти він навів під час інтерактивної лекції у рамках проекту «Історія міста в історіях людей, історії людей в історії міста».
Де навчались чернігівці?
- Розвінчаю міф про неосвіченість населення початку 20 століття. На той час в Чернігові із 30-тисячним населенням функціонувало близько 30 навчальних закладів, - підкреслив Володимир Руденок.
Крім усім добре знайомих чоловічої та жіночої гімназій (тепер будівлі Історичного і Художнього музею), працювало, зокрема, Реальне училище. Класична навчальна програма у ньому доповнювалась математично-технічним ухилом.
Дівчата мали змогу отримувати освіту у єпатріархальному училищі. Сьогодні на місці цього величезного закладу знаходиться Академія Державної пенітенціарної служби. А сто років тому училище мало вражаючі розміри, добре обладнану спортивну залу та гарне фінансування.
Ще було Товариство сестер милосердя, початкові, ремісничі і комерційні училища…
- Кожен п’ятий житель Чернігова на той час десь навчався. Місто було молодим, гімназичним і студентським. Вважаю, що саме заклади освіти дали поштовх у демографічному розвитку наприкінці 19 століття, - відзначив історик.
Герой світового масштабу
Володимир Руденок розповів про вихідців із Чернігова, які сьогодні, на жаль, лишаються маловідомими. У СРСР про них воліли не згадувати як про частину ненависного «царського режиму». В сучасній Україні більше приділяють увагу націоналістичним рухам. А на узбіччі лишились персони європейського та навіть світового масштабу.
Серед них – Григорій Щербина. Народився він у Чернігові в одному з будинків по Шосейній (теперішній проспект Миру) у 1868 році у сім’ї теслі.
Закінчив нашу чоловічу гімназію, потім продовжив навчання у Москві
Досконало володів 16 мовами, а спілкуватися міг аж тридцятьма!
Григорій був членом Російського географічного товариства і зробив блискучу кар’єру дипломата.
Уже у 1902 році 33-річний Шербина був призначений на посаду консула у Митровиці – Королівство Сербія.
І тут видатний чернігівець відзначився. Він мав великий вплив на місцеве населення, убезпечив сербів, став особистим другом сина чорногорського царя.
На жаль, у 1903 році Григорій став жертвою нападу албанського фанатика. Незважаючи на всі намагання, лікарі не змогли нічого вдіяти – поранення були надто серйозними.
За заповітом Щербини, його тіло перевезли до рідного Чернігова. Поховали у капличці біля Троїцького собору. Стоїть вона і зараз, нагадуючи про видатного дипломата.
Побачити – і замилуватися
Крім прослуховування цікавої лекції, учасники заходу «Історія міста в історіях людей, історії людей в історії міста» переглянули виставку робіт Костянтина Нагорного.
Київський архітектор завітав до Чернігова кілька місяців тому, для участі у будівельному проекті.
Замилувався старовинними будинками із дерев’яним «мереживом» і вирішив зберегти їх красу у малюнках.
Свої роботи Костянтин створює без ескізів, користуючись лише чорним лайнером.
Виставка картин художника відкриється у середині грудня у Чернігівському Колегіумі. Готується до випуску і книга-альбом із зображенням насправді шедевральної чернігівської дерев’яної архітектури, яка так швидко зникає.
Стереоскоп та інші цікавинки
Продовжила тему міста на зламі віків та епох і виставка «Чернігів і чернігівці 100 років тому», яка саме зараз експонується у Колегіумі.
У двох невеличких залах можна побачити раритетні фотографії та оригінальні речі, що були у вжитку на той час.
Зокрема, двоголового орла, який колись прикрашав пам’ятник царю Олександру ІІ. Після знесення монументу орел зник. І лише кілька років тому прикраса була знайдена у ході розкопок.
А найбільше уваги відвідувачів привертає стереоскоп. Диво американської техніки 1904 року у відмінному стані дозволяє побачити об’ємні фотознімки. У колекції музейників – стереофото Криму.
Їх переглядом і завершилась остання на 2017 рік зустріч у рамках проекту «Історія міста в історіях людей, історії людей в історії міста». Як повідомлялось, заходи проходили за підтримки Чернігівської міськради і мали на меті популяризацію минувщини.
Триває робота над книгою, де будуть вміщені найбільш цікаві родинні історії чернігівців.
Інна ОЛЕШКО
для проекту «Історія міста в історіях людей, історії людей в історії міста»
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 7416 |
Посилання до теми:
5.10.2017 Від Адама. З чого починати дослідження родоводу?
8.10.2017 У нашого роду нема переводу!
6.10.2017 Чернігів міфічний: розкручуємо клубок легенд
17.11.2017 Каток Другої світової. Як виглядав спустошений Чернігів?
Додати коментар: