Скотовозка: Пасажирські хроніки

Чорний гумор: Радянські літаки – найнадійніші літаки у світі! Їм по 50 років, а вони все літають. При чому без жодного капремонту!

Аналогічно нас возять десятки років автобуси. І до півста не далеко. Перевізники «вичавлюють» з нас копійку цим смертельно небезпечним старим залізом.

Автобус ЛАЗ-695 може бути занесений у Книгу рекордів Гінеса. Модель трималась на заводському конвеєрі 46 років і поставила абсолютний рекорд по тривалості виробництва одної моделі на одному заводі.

Десятки тисяч цих ветеранів досі розсікають повітря над асфальтом. Недобитки підбирають дрібні приватні перевізники. Кладуть чергові «латки» поверх кількох старих і виправляють на маршрут.

Прибігаю на зупинку. Автобус з номером СВ0684АА проходить повз очі, іде на розворот. У вікнах – без просвітів. Він уже «завантажений» на автостанції. Та водій продовжує набір пасажирів. Не по кількості, не по масі – по об’єму.

Згідно технічних характеристик, ЛАЗ-695 вміщує 60 пасажирів. Чуєте, пане приватний підприємець Попович Вадим Юрійович? Саме 60, а не 90 чи 100!

Де контроль ДАІ? Ситуація типова. Певно у працівників жезла теж «день солідарності трудящих».

Проте навіть по об’єму в автобус забрати бажаючих перевізник не може. Може у гонитві за кількістю, зокрема кількістю грошей, прибрати сидіння? Це ж економічно доцільно. Стоячки вміщується більше, чи не так?

Покотились. А водій – справжній професіонал! Може впоратися з переповненим автобусом, як то кажуть, однією лівою. В іншій руці – мобільний телефон.

А ще такому професіоналу прибори непотрібні. Спідометр – на нулі всю дорогу. Як цей транспортний засіб проходить техогляди?

Повернення. Західній в’їзд до Чернігова, міст через р. Білоус. Автобус, і без того перекошений на правий бік, заходить у лівий поворот. Ззаду чути гуркіт. Затим – крик кількох людей.

Рука стискає поручні. Мозок розраховує можливі траєкторії польоту. Очі шукають, у що/кого м’якше врізатись. Аж ні, їдемо далі. Це кричать водію що гума горить. Очевидно, на ходу кузов притис колесо. І справді, салон наповнюється смородом паленої гуми.

Вдома читаю Високий Вал про те що 7 травня у Чернігівській ОДА відбудеться конкурс на 27 пасажирських маршрутів. Зазначена плата за участь та інша інформація.

Але цікаві також умови. Як отримав приміський маршрут, наприклад, підприємець Попович? Переміг кращий, він же єдиний? Чи в який спосіб перемагають у конкурсах перевізники?

Чому вони працюють з технікою, якій десятки років? З ігноруванням правил дорожнього руху. А в голові - жодної відповідальності за життя пасажирів.