Ветеранів АТО звинуватили у привласненні землі у Новому Білоусі

У Новому Білоусі Чернігівського району назріває конфлікт з ветеранами АТО та іншими землевласниками – громада не хоче давати дозвіл на приватне житлове будівництво.

На сході села, що відбувся 12 березня їх звинуватили у … привласненні 16 га землі.

Голова правління житлово-будівельного кооперативу «Козацька слобода», ветеран АТО, полковник у відставці Микола Губар намагався пояснити селянам, що 200 чоловік, серед яких 18 – учасники бойових дій на Сході, стали заручниками ситуації.

«Більшість людей отримала земельні ділянки під городництво ще 30 років тому, - зауважив він. - Орендну плату вносили до Новобілоуської сільради. У 2014-2015 роках городники приватизували землю, як таку, що розташована за межами села, розпочали підготовку до будівництва. І ось 11 березня стало відомо, що за документами Держземкадастру вказаний масив введений у межі Нового Білоуса. Тож ми звернулися з клопотанням до сільради надати дозвіл на проведення топографічної та геодезичної зйомки і розробку детального плану земельних ділянок».

Реакція сільського голови Михайла Кондренка, з яким у членів «Козацької Слободи» стосунки не склалися, була категоричною. «Я тією землею займався 15 років поспіль, - наголосив він. – І тоді, коли Хоменко був «губернатором», нас відфутболили повністю. Тому, що її було заплановано продати і Держземагенство продало тую землю. І тепер будемо за неї судитися, хоч і додалося 210 га у межах села. Ось прийшов представник «Козацької Слободи» - він украв 16 га! Ми програли 2 суда, подали на апеляцію до Києва».

Звичайно, почувши таке, дехто з сільських депутатів та селян почав апелювати до ідеалів Майдану. Мовляв, після Революції Гідності треба думати по-іншому і на ті суди варто кликати людей із села та розповідати, що відбирають землю, 1 га якої коштує півмільйона доларів. Звертали увагу і на те, що на багатьох документах про відведення ділянок стоїть підпис сільського голови, якого нібито підставило Держземагенство. «А ми чому не маємо право мати землю, чому такі питання вирішують 14 нездар-депутатів, а не схід села?», - виголосив один з присутніх.

Районні чиновники ледь вгамували обурену громаду, що хотіла звертатися до Президента і Генпрокурора за допомогою. Пояснення просте: земля перебувала за межами села і нею розпоряджалося Держземагенство, роздаючи вільні ділянки тим, хто мав на це право. Тепер, якщо годувальниця введена у межі села, нею має керувати сільрада. Після дебатів громада вирішила (принаймні, на словах) судитися із «Козацькою слободою».