
По дорозі жук, жук, по дорозі чорний… або Про кримінальні гени в Бобровицькій владі
Мимоволі спадають на думку слова з відомої української пісні про чорного жука, коли у пам’яті перебереш «заслуги» очільників Бобровицької райдержадміністрації за останні кілька років.
Бо і отой, котрий раніше верховодив, і той, котрий нині, дуже вже схожі на чорного жука, що хоче сподобатися дівчині: «По дорозі жук, жук, по дорозі чорний, подивися, дівчинонько, який я моторний!»
Виконавчі керманичі з Бобровиці відразу після призначення їх на голову району «виспівували» людям, наче перед дівчиною, що вони, мовляв, дуже «моторні», але як тільки приступають до обов’язків, то геть забувають, що обіцяли. І керують за схемами, добре відомими і власноствореними, а народ дивується, чому керівники міняються, а порядки ще гіршають.
Вкотре обдурені отакими «моторними» прості люди, грішним ділом, все більш прискіпливо допитуються в багатьох лідерів районних громадських організацій і депутатів місцевих рад, що ж то за блок такий БПП, який до виконавчої районної влади в Бобровиці наполегливо висуває кандидатів, що формують кримінальний імідж тій же владі.
Перший слід
Судіть самі. Скільки не втовкмачували громадські активісти Бобровиці, правда, неформально, вищестоящим керівникам, що голова райдержадміністрації Супрун нечистий на руку і за будь-який дозвільний папірець, хоч і тишком-нишком, відкати вимагає — у високих чиновників вуха позакладало.
Аж доки рядовий підприємець не взяв на себе сміливість офіційно звернутися у вищу від районної поліцію. Та й спіймала Супруна на «гарячому». Правда, судова справа надто довго тягнеться, провокуючи по Бобровиці різні чутки.
А тепер ще про одну колізію. Новенького вже, як ювілейна гривня, теперішнього очільника виконавчої влади.
По всьому Бобровицькому ринку та його околицях аж виляски від чуток залопотіли, коли люди дізнавалися, що на грішне через хабарі місце Супруна місцева політична еліта від БПП пророчить… завгоспа райлікарні (офіційна посада - заступник головлікаря з економіки – он що головне в лікарні).
Та чи не найбільше здивувався базарний люд і довго не йняв віри — що ото колишнього директора їхнього ринку садовлять на … районний трон?..
— Це новенький анекдот чи що? — перепитували кумасі за прилавками одна одну.
Вийшло, що не анекдот. Вийшло, що з київських пагорбів далеко бачать, аби жодного «моторного» не обійти і не обідити. І 29 квітня було підписано таки «височайшеє»! І всім стало весело, що хоч знову починай: «По дорозі жук, жук, по дорозі чорний»…
А Василь Миколайович — і зовсім не жук, він відтепер і реформатор, і люстратор, і слуга народу в одній особі. Як годиться, програму власної доброчинності для району — бац на сторінку райгазети: «подивися, дівчинонько, який я моторний».
От тільки програму «бацнув», а виконання її десь загубилося. Та й команду свою надто довго формує. Хоче (вірніше, його партійні наставники хочуть), щоб вона складалася не стільки з кращих, як з вірних.
Другий слід
Та поки формується команда Василя Кучерини, Бобровицю сколихнув звірячий вчинок колишнього «вірного», до благословення якого на високу посаду в районну владу були причетні нинішні провладні партійні лідери – були від Ющенка, команду РДА за квотою Рудьковського формували, тепер від Порошенка керують районом. І що характерно – у Бобровиці й тоді народ реготав і вважав анекдотом призначення «Велєри» на посаду заступника голови РДА з гуманітарки.
Дореготалися… Наприкінці серпня, якраз перед самим Днем Незалежності, поряд із Осокорівкою Бобровицького району на польовій дорозі, той Валера, колишній «свій» для демократичної влади району, щоб задовольнити свою тваринячу статеву хіть, не пощадив 11-річної дівчинки, котра приїхала з Києва в гості до бабусі. Насильника ледь відірвали від понівеченої дитини. Що це, добрі люди, діється з оцими вишкварками від влади?
А те й діється, що від безкарності, від вседозволеності жадоба і моральна червивість уразили до найменшої клітини їхні мізки і їхні душі, коли вони в них ще є.
Там же, де вдалося приховати свою гнилизну, свій сморід розпаду, вони ні за що не покаються! Приймуть, як їм належне, не лише хабар, а й будь-яке своє моральне здичавіння, але ні за що не відмовляться від кар’єри! Бо ж їх хтось просуває, а воно для таких куди надійніше від бронежилетів, у яких воюють наші хлопці.
Насамкінець отакої «пісні» про хвалькуватих «жуків» від влади, відкрию таємницю, котрої чомусь не відкрили ті, з дозволу сказати правоохоронці, котрим за велінням обов’язку вже в новій поліції належить діяти. І зовсім без ризику. Просто «дати хід» тому, що вони занесли в процесі дізнання від свідків та потерпілих в одній, м’яко кажучи, вельми неприглядній для владного чиновника історії.
А сталося ж так, як сталося…
Третій слід
Березневої ночі 2015 року братки-кореші з чужої області залетіли на крутих авто в урочище «Темний ліс» на територію мисливського товариства «Шанувальники природи» і замість пояснень єгерям, що вони тут шукають опівночі, побили стражів мисливських угідь. Більше того, як недавно розповів один із потерпілих, «братки» викликали й допомогу з Бобровиці.
На місце події прикотив джип марки Тойота Лендкрузер сірого кольору СВ 5557, з якого вийшов чоловік на ім’я Василь – так його називали зальотні «любителі» нічного лісу. За словами єгеря, пізніше вони засвідчили правоохоронцям, яких викликали керівники мисливських угідь, що Василь долучився до побиття охоронців лісу, навіть лежачого ударив ногою. І при виконанні процедури впізнання потерпілі вказали на фотографію Василя Кучерини, який покинув ліс до приїзду туди правоохоронців.
Ніхто не вправі звинувачувати цього чоловіка в будь-якому правопорушенні, зокрема й кримінальному, і я цього не роблю. Але ж історія набула великого резонансу в Бобровицькому та сусідніх районах. Набула, та вже й затухає. Постраждалі від дикого свавілля сяк-так залікували побої, але не можуть людям в очі дивитися. Від сорому. За власну безпомічність перед безкарністю «вершків» суспільства і їхніх добровільних захисників. Невже так і минеться?
За достовірними відомостями, одержаними з інсайдерських джерел, у Бобровицькому райвідділі поліції, про що відомо і в обласному управлінні, існує протокол дізнання постраждалих єгерів, написаний по гарячих слідах нічного побоїська, вчиненого чужими браконьєрами і в присутності та за участі «свого», тоді ще «завгоспа» райлікарні.
Але поки той протокол там «консервується», мабуть, ще й під наглядом представника прокуратури, один із його фігурантів – Василь Кучерина — обійняв посаду високого державного рангу – голови райдержадміністрації. І що з цього приводу думають ті люди, які з перших джерел чули про ту нічну лісову історію, а також сотні тих, хто з других, третіх … енних вуст її почули? Який імідж це формує виконавчій владі і реформованій поліції? Який штрих додає і без цього «підмоченій» репутації команди Бобровицької райдержадміністрації?
У даному випадку віроломно принижена людська гідність тих, хто хотів добросовісно виконати свої службові обов’язки. Таке приниження для цивілізованого суспільства – серйозний злочин! Коли ж нарешті в Україні гідність людини братиметься до уваги і владою, і правоохоронними органами?
Запитання владі і силовикам
То ж тільки людське невдоволення на київському майдані хтось пишномовно назвав революцією гідності, а сирота-гідність так само нидіє за порогом владних кабінетів. І стане вона простим людям рідною сестрою лише тоді, коли вони думати навчаться і не побояться брати за карк ще перед виборами кожного вітрогона-обіцяльника, щоб у вічі не брехав, не зваблював нас, як наївну дівчину, пустопорожніми обіцянками.
Коли нарешті перестанемо боятися отого високоначальницького «брись під лавку», а контролюватимемо і голосно скрізь оприлюднюватимемо кожний хибний крок представників влади та їхніх посіпак, не боячись, що за ними золотим зубом шкіриться криміналітет.
Коли розхвалена поліція буде справді з народом, а не з тими, хто всіма правдами і не правдами вивищив себе над народом і чхати хотів на людську гідність. Бо ж за неї не платять і грошовитих корупційних посад не пропонують…
Від того то там, то сям виникають «резонансні» історії, подібні бобровицьким. Хоча проблискують і випадки, коли й самих уже «очищених» поліцейських та можновладців окільцьовують або й без цього женуть з посад.
І чернігівський новий обласний прокурор порушує справи за журналістськими публікаціями і наполяганнями громадськості. Тобто, певні зрушення є, але надто поодинокі. Бо навіть широко розрекламовані затримання високих посадовців-корупціонерів ще не мають судових вироків.
А вже стосовно того, що у нижчу владу беруть «не відфільтрованих», чи, як тепер модно, не відлюстрованих, то й мови не варто вести. Дотримуватись фірмового: і чути не чув, і бачити не бачив?
Але ж це і є отой «родючий» грунт, на якому й множаться та укорінюються чиновники з кримінальними генами. Як і коли вони проявляються – кожного дня бачимо. Чи буде цьому кінець? Буде, коли відбудеться справжня революція гідності, що змете нарешті негідників поганою мітлою!
А поки що «По дорозі жук, жук, по дорозі чорний…».
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 11766 |
Посилання до теми:
5.05.2016 Гройсман розповів, хто винуватий, що нема гарячої води
11.05.2016 Уряд тимчасово заборонив санітарні рубки у лісах
5.05.2016 Попри доручення Гройсмана гаряча вода на Чернігівщині не з’явилась
1.07.2016 Про вітряки Гройсмана, непоборність корупції та «принциповість» Куліча
13.05.2016 Вільні профспілки рабства на Чернігівщині не допустять
29.08.2016 Як забрати бізнес у Чернігові? Гранатами, пожежами чи руками фіскалів?
Коментарі (1)
Филип Филипыч | 2016-09-05 18:28