Останнє оновлення: 14:07 п'ятниця, 18 жовтня
круглий стіл / розбираємося разом
Ви знаходитесь: Політика / Регіон / Субвенція у цивілізованій країні - не підкуп, а лобізм
Субвенція у цивілізованій країні - не підкуп, а лобізм

Субвенція у цивілізованій країні - не підкуп, а лобізм

Тема субвенцій щільно супроводжує депутатів-мажоритарників під час всіх передвиборних перегонів.

Субвенції також називають однією з форм підкупу виборців. Насправді ж у всіх розвинених країнах, на які ми рівняємося, це називається лобізмом.

Лобізм насамперед інтересів територій, лобізм інтересів секторів економіки, лобізм інтересів соціальних, демографічних, гендерних груп - це норма.

Про це йшлося під час тематичного круглого столу у прес-центрі “Чиста політика” за участі чернігівських і столичних політичних експертів Юрія Паперного, народного депутата Олександра Бригинця і керівника політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку UCSD Ігоря Ретеровича.
Залучення субвенцій - це один з умовно законних методів роботи нардепів-мажоритарників (не плутати з піаром за рахунок субвенційних засобів).
Нардепи - це законодавці, а не господарники. Часто, щоб заручитися підтримкою виборців, вони обіцяють вирішити місцеві проблеми, однак це не відноситься до їхніх повноважень. Рядовому ж виборцю ближче той, хто може відремонтує світло у нього під під'їздом, а не той, хто пише закони, вплив яких відчувається не одразу ".
Вже понад 5 років в Україні існує програма, яка має метою забезпечити соціально-економічний розвиток регіонів нашої держави. Для реалізації цієї мети з державного бюджету з року в рік виділяються значні кошти у вигляді субвенцій.
Так, у 2016-му році було виділено 2 млрд 453 млн гривень, в 2017 році сума зросла більш ніж в два рази - до 5 млрд 252 млн гривень, а в 2018 році уряд розподілив 4 млрд 96 млн гривень.
Олександр Бригинець:
“За останні роки відбулася економічна децентралізація. В громаді залишається більше грошей. Кількість субвенцій меншає, але громади різні.
Теоретичний варіант. Міський голова любить сквери, а нардеп - спортивні майданчики. У цьому випадку, коли виникають суперечності бачень, субвенція може бути доповненням одного бачення іншим. Цей інструмент, звісно, може використовуватися для популяризації депутата.
Якщо вихочете, щоб ваш депутат приносив гроші в регіон, він має співпрацювати з владою, а не бути в опозиції”, - каже народний депутат.
Вихід з існуючої ситуації - мати багату громаду і правильно працювати з інвестором, а депутат приймають закони, які тому сприяють.
Крім того, існує і Державний фонд регіонального розвитку, звідки також активно залучаються кошти на місця. Механізм державних субвенцій все більше стає способом взаємодії політиків з територіальними громадами, коли велика кількість виборців охоплена численними, але не значними по фінансовими розмірами проектами.
Яскравим прикладом зловживань адміністративними ресурсами на виборах в Україні стала спроба "Партії регіонів" на парламентських виборах 2012 року отримати електоральні бонуси шляхом розгортання багатотисячної мережі нових соціальних працівників.
Бюджетний адміністративний ресурс, який полягає в використання бюджетних коштів і коштів в інтересах окремих партій і кандидатів, належить до найнебезпечніших порушення стандартів виборчого процесу.
Зловживання таким видом адміністративного ресурсу є нерідким явищем. Відбувається це без порушень формально встановлених вимог законодавства, але несе руйнівні наслідки для конкурентності виборів. Політики маніпулюють зацікавленістю виборців і територіальних громад, отримують належний рівень фінансування локальних проектів, уникають публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборної кампанії коштами платників податків і бюджету.
Негативної оцінки заслуговує широка практика використання інфраструктурних проектів в медійних і фактично агітаційних цілях діючими народними депутатами України і чиновниками всіх рівнів.
Ігор Рейтерович:
“Субвенції - механізм, який використовується з 2012-го року і ніяк не можуть визначитися, добро це чи благо. Безумовно, це більше благо. Той самий механізм є в США і кількість залучених субвенцій залежить від ініціативності і наполегливості конгресмена.
2017-го року депутати створили комісію бюджетного комітету ВРУ, її діяльність є непублічною і до кінця механізм розподілу коштів є незрозумілим.
Максимально ефективним на Чернігівщині виявився Максим Микитась, який залучив найбільше субвенцій. Куди залучаються субвенції? Школи, ЖКГ, соціальні об'єкти”.
Питання виділення субвенцій регулює Постанова Кабміну №106 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій ".
Постановою, зокрема, визначено, що головним розпорядником субвенції є Мінфін, пояснюється, на які заходи і об'єкти можуть направлятися субвенції, а також наводяться умови їх надання.
27 вересня 2017 року в згадану вище постанову були внесені відповідні зміни, і "пропозиції народних обранців" за розподілом субвенційних коштів були "узаконені".
Крім того, в 2017 році при Мінфіні була створена спеціальна комісія для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції, в якій, до речі, "не менше 50% місць" отримали члени бюджетного комітету Верховної Ради.
Незалежно від розміру області і, наприклад, кількості виборчих округів в ній, з бюджету виділяють і різний кількість субвенцій для кожного регіону. Таким чином, кількість округів в області зовсім не впливає на розмір перелік об'єктів (заходів), які будуть профінансовані.
Юрій Паперний:
“На одного жителя Чернігівщини припадає 278 гривень субвенцій, на Дніпропетровщині це всього лише 185 грн.
По 205-му округу Сергій Березенко почав активно залучати гроші, але розбіжності у баченні пріоритетів з місцевою владою призвели до того, що ці кошти не сильно побачили.
206-й округ унікальний тим, що депутат Микитась представляє опозиційні сили. З іншого боку він ефективно залучає кошти і є в лідерах за ефективністю.
209 округ - депутат повністю свою кампанію побудував на залученні субвенцій.
В цілому Чернігівщина - один з найбільш ефективних регіонів по залученню субвенцій”.

Також експерти зупинили увагу на кількох моментах. По-перше, не всі кошти до кінця року вибираються і освоюються. Депутати при цьому звітуються двічі на рік, а рахункова палата проводить аудит. “Відкатів” вона не виявляє, але не до кінця зрозумілим є механізм розподілу коштів, коли один округ отримує кілька мільйонів, інший округ нічого.

Ясно лише одне. По списках виборець голосуватиме серцем, а за мажоритарників - по їхніх справах. Голосуватимуть за тих, кому є про що звітуватися.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Невигадані історії від Володимира Лиса та Надії Гуменюк

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор