Інтернет-конференція з Інесою Вачнадзе, учасницею подій 24 серпня 1991 року в Києві

До Дня українського прапора на "Високому Валі" відбулася Інтернет-конференція із заслуженою вчителькою України, відомою в Чернігові громадською активісткою Інесою Вачнадзе.

Вона була учасником подій у Києві 24 серпня 1991 року. Разом з іншими українцями вона тримала жовто-блакитний прапор, щоб у потрібну хвилину внести його до Верховної Ради.

На той час вона була членом Чернігівського товариства «Просвіта», яке у 90-х роках організувало перший всеукраїнський козацький похід «Дзвін-90».

Більш ніж п’ятдесят років Інеса Вачнадзе займається педагогічною діяльністю, і за цей час викладала українську та російську мову і літературу, «співані уроки історії» та естетику.

Інеса ВАЧНАДЗЕ: Щиро вітаю всіх громадян України. І українціва за походженням, і громадян України інших національностей з визначною знаменною датою (хача за кількістю незначною - тільки 17 років) державності нашої України, незалежної держави, яку ми мусимо всі оберігати своєю працею підніматьи на рівень світового значення, щоб нас як її дітей матері-України поважали. Бо це конче неоюбхідно кожному громадянину.

Щиро зичу у цей знаменний день
Всім щастя, радості і любові,
Прохолоди у спеку, тепла в морози,
Здоров"я міцного і шани людської!

Дякую за увагу...

Сергій: Хто виборював Незалежність і хто нею скористався. Чому сталося саме так (маємо те що маємо). Ваша версія і погляд у кількох словах.

Інеса Вачнадзе: Виборювали свідомі українці, патріотично налаштовані. А хто скористався? Не можна сказати що скористався. А просто українці у масшатбному розмірі ще недостатньо озброєні знаннями історії і досвіду недостатньо. Тому інколи до керівництва потрапляють шановані, але недостатньо досвідчені люди. Інші держави формувалися сотнями років. А наша ще неповнолітня, юна, 17-літня. Кривавим шляхом прикро йти, щоб зразу тримати булаву. Треба виховувати дух громадянства, патріотизму у своїх дітей і онуків. Тільки третє покоління, яке на собі ані трішки не відчуло того минулого, прикрого, і тієї влади, озброєні справжнім знанням, зуміють, використавши досвід батьків, збудувати і зміцнити омріяну минулими поколіннями державу Україну, де всі народи, що живуть на цій землі, маючи рівні права, будуть плекати її, зважаючи, що основою державності є мова землі України.

Масланий: Как вам нынешняя молодежь? Что бы вы нам посоветовали в плане того вопроса "как добиться успеха молодому человеку!"

Інеса Вачнадзе: Зважаючи на запитання російською мовою, хочу відповісти словами Бориса Годунова до свого сина, які написав Олександр Пушкін: "Учись, мой сын, науки сокращают нам опыты быстротекущей жизни".Тому потрібно озброюватися знаннями, досвідом спілкування, високою культурою, щоб бути достойником і посіяти зернята своїх знань і досвіду, щоб вони проросли і дали плоди, якими скористаються майбутні покоління. Але не всі усвідомлюють необхідність цього, спокушуючись на низькопробні, навіть аморальні, приклади, які черпають з телеекранів, дурних манер спілкування, поведінки, тісно пов’язаних з куривом, випивкою і нецензурним спілкуванням. І витрачають дорогоцінний час, коли можна збагатити свої знання, ознайомлюючись з досвідом визначних діячів історії і культури, мистецтва і етикету.

Metallist: Прежде всего, позвольте засвидетельствовать Вам личное уважение и почтение! Оставайтесь такой же энергичной и неравнодушной к происходящему вокруг. 1) Кого из нынешней политической элиты Украины вы поддерживаете? 2) Как вы считаете, руководство Чернигова и области соответствует уровню стоящих перед ними задач? 3) Кто из черниговских политиков, проявивших отнюдь не государственный подход в дни ГКЧП, и ныне занимает должности, которым они не соответствуют? Можете назвать поименно? 4) Какие газеты вы читаете, какие политические передачи смотрите?

Інеса Вачнадзе: 1. Я симпатизую Президенту Ющенку як діячеві, Юлії Володимирівні, як першій жінці, що з часів княгині Ольги ризикнула змагатися за владу, Президенту в минулому Леоніду Макаровичу Кравчуку, за здатність виваженого аналізу, уагальнення досвіду і розумним рекомендаціями сучасним політикам. 2. Стосовно Чернігівщини, треба говорити про економічні проблеми і навіть про сьогоднішні спалені домівки в Козелецькому районі. Влада на місцях повинна взяти на озброєння досвід збереження господарства і розвиток культури в молодому середовищі, яке, дбаючи про своє майбутнє, мусить глибокими знаннями і досвідом. Особисто я співчуваю владі. Стосовно благоустрою центру Чернігова і шани до минулого покоління, що віддало своє життя за нас, хочу підкреслити, що жодна нація, жоден народ не влаштовує прогулянок і розваг на могилках. У Чернігові є на Болдиній горі чудове місце, де палає вогонь в пам’ять про невідомого солдата. Вважаю, що останки загиблих, які у важкий час були поховані в центрі міста, мусять з почестями бути перепохованими саме на Болдиній горі, де ще з дохристиянських часів ховали загиблих і померлих. Як в усіх містах, зробити і почесну варту, і якійсь центр для охорони, щоб не псували заброди шану людську і пам’ять. А в парку — в центрі культури, розваг — можна людям, розповідаючи про історію Чернігова, розказати, що навпроти магістрата стояв колись театр, де співали видатні діячі світового вокального мистецтва Собінов і Нежданова. Тому й не дивно, що фонтан зараз випромінює і музичні твори, які багатьом знайомі, приємні, викликають згадку і хороший настрій. 3. На жаль, чиновників тих не знала і не знаю, чи займають зараз якісь посади. 4. Предплачую "Голос України", "Освіта України", "Гарт", читаю "Сіверщина", "Біла хата", "Слово Просвіти", "Деснянську правду", "Наш край". Передачі: 5 канал, ТРК Україна, Новий канал, Тоніс, де вночі зустрічаються унікальні передачі, в яких висвітлюються сучасні події нашого життя і минулих часів, що інколи бувають дуже відвертими, озброюють знаннями і примушують тверезіше дивитися у минуле, щоб не спотикатися в майбутньому.

Люба: Що робити далі, пані Інесо, з тим, що маємо? Поясніть, як історик, феномен нашого менталіттету. Окресліть, будь ласка, нашу перспективу. Дякую.

Інеса Вачнадзе: Я думаю, що озброївшись досвідом, знаннями, щиро люблячи свою батьківщину Україну, дихаючи цим повітрям, п’ючи цю воду України, віддавати разом з любов’ю свої знання, вміння, досвід майбутньому поколінню, другому і третьому, бо тільки третє покоління, ставлячись з повагою до нашого наставництва, досвіду і знань, зможе збудувати справді могутню, прекрасну Україну. Перспектива — третє покоління.

Юрий Ашкинадзе: Дорогая Иннеса! Зайдя на сайт ВЫс. ВАл, увидел сообщение о конференции с вашим участием.На фото на фоне жовтоблак1тного Прапора вы абсолютно не изменились с тех пор,когда я Вас знал и восхищался.(А это было еще в конце 70-х,когда Вы работали в профтех уч-ще и иногда Экскурсоводом.).Не буду отвлекать ваше внимание словесной болтовней,а сразу о главном:-Вы нав. следите за событиями,происходящими в Грузии и оглтелой возмутительной лжи и пропаганде,где Геббельс мог бы отдыхать, исходящей из России ( уже тошнит от российских каналов).Боюсь, чтобы участь Грузии не постигла Украину( Крым!).Я из своего далека всей душёй и сердцем на стороне Грузии и Украины. Напоминаю о себе:- В те далекие годы я иногда подрабатывал в качестве фотографа с туристами и в уч-ще,где работали Вы. Сейчас живу в Нью Йорке,уже не работаю(возраст),воспитываю свою 9-ти лет дочь-любимицу,одним словом живу,общаюсь с дузьями во всем мире по ин-ту.Юрий Ашкинадзе.

Інеса Вачнадзе: Дякую за увагу і повагу до мене і згадку про 70-ті роки. Саме в 78-му на запрошення Еліко Чопікашвілі, що була міністром соціального забезпечення, я мала можливість не тільки прибути у Грузію, а помандрувати аж до Кахетії. І в журналі "Дроша" і газеті "Сопліс цховреба" ("Сельськая жизнь") були опубліковані мої вірші, що переклав з української Аміран Асанідзе, якому належить переклад "Енеїди" Котляревського на грузинську.

Олег: Дайте будь-ласка оцінку подіям у Грузії. Принаймні, не можу обійти Ваше прізвище цим запитанням.

Інеса Вачнадзе: Схвильована, обурена, співчуваю.

Олег: Друге запитання. Власне до Дня прапора. Кожен маленький поляк вже у 4 роки знає, що він пОляк. Він знає, хто такий Суворов, що він один з ворогів Польщі. Коли щось схоже нарешті буде і в Україні? Коли з молоком матері малюки вбиратимуть у себе патріотизм? Коли на Вашу думку приберуть балаган з-під Катерининської церкви?

Інеса Вачнадзе: Виховувати патріотизм в дітях і онуках терба своїм знанням історії, колисковою, творами мистецтва, мовою, поведінкою. Стосовно "прибирання" коло Катерининської церкви, дати не можу вказати, але вже місяць йде служба в храмі, де звучить молтива за Україну, і від церкви до озера Святого, де вперше хрестили чернігівчан, відбувся хресний хід віруючих на чолі з єпископом Чернігівським і Ніжинським Іларіоном, що було великим святом душі громадян Батьківщини.

М.Боюра: До пані Інеси ніяких питань: зичу здоров'я та наснаги ще на багато-багато років. Щиро Ваш.

Інеса Вачнадзе: Шановний пане М.Боюра! Вдячна за увагу, побажання і бажаю Вам того ж, багатократно збільшеного!

Анатолій: Коли, на Вашу думку, припиниться геноцид південно-осетинського народу з боку режиму Саакашвілі? Чи мають право абхазький і осетинський народи на свою державну незалежність?

Інеса Вачнадзе: Це питання часу, глибинних політичних аналізів і щирого прагнення цих народів, маючи достатньо можливостей мати свою державність при реальності подій. Дякую за повагу до видання "Високий Вал" і за увагу до моєї персони. Зустрінемося знову, бо я ще молода, мені настане тільки тільки 74.

Збільшити

Збільшити

Збільшити