Чи потрібні ми з кризами Євросоюзу?

Сьогодні у Парижі відбудеться саміт «Україна-ЄС». Основними завданнями Саміту є досягнення на вищому політичному рівні домовленостей: щодо укладення нової посиленої Угоди Україна – ЄС на принципах асоціації (з відповідним їх фіксуванням у назві документа).

А також – започаткування діалогу з визначення умов для запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до держав-членів Євросоюзу.

На минулому тижні у пресі обговорювалось питання, як вплине політична криза в Україні на євроінтеграційні наміри нашої держави.

«Європейської перспективи» стали «прагненнями»

Країни Євросоюзу ще не готові визнати європейську перспективу України. І політична криза в країні відіграє у цьому не останню роль.

У проекті фінальної заяви саміту, що був узгоджений у середу 3 вересня, країни-члени ЄС планують визнати «європейські прагнення України» і «зберегти відкритим шлях до подальшого прогресивного розвитку відносин Україна-ЄС». Євросоюз також готовий назвати нову двосторонню угоду з Україною угодою про асоціацію і розпочати діалог про безвізовий режим.

Однак цей проект не передбачає визнання «європейської перспективи», відмічає видання EUobserver. Проти слова «перспектива» у проекті заяви виступили Нідерланди, Бельгія і Германія.

Європейський дипломат, близький до переговорних кіл, заявив у інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», що саме події минулої середи (розвал демократичної коаліції) стали причиною того, що переговорні позиції України «різко погіршились», а позиції країн-противників – «різко покращились».

«У результаті одна країна – Нідерланди – заблокувала відкриття європейської перспективи для Києва, апелюючи саме цими подіями», - підкреслив він.

Думка деяких представників Чернігівської еліти

Як політична криза позначиться на іміджі нашої держави у Європі і які перспективи нас чекають? З цим питанням ми звернулися до Чернігівських політичних і громадських діячів.

Валентин МЕЛЬНИЧУК,
екс-губернатор Чернігівської області:

«Бажання Ющенка йти такими великими кроками до Євросоюзу ще не означає, що їм так само потрібні ми. Євросоюзу потрібні сильні держави з сильною політикою і стабільною економікою. А наша країна зараз не є країною зі стабільною і розвиненою ринковою економікою. Інвестиції падають, бо інвесторам потрібна стабільність. Щодо іншого, то якщо у наших політиків, які очолюють фракції, розуму вистачить об’єднатися, то довіра до нас зросте втричі. Бо завжди цінується злагоджена робота на користь держави».

Олег ШЕРЕМЕТ,
депутат Чернігівської міської ради:

«Я вважаю, що ми давно зупинили свій процес входження до Європи своїми політичними розбірками у Верховній Раді і між представниками різних політичних партій. Я думаю, що якщо вдасться нам консолідовано об’єднати свої зусилля, то це буде тільки на користь нашій державі. А я хочу нагадати, що Партія Регіонів України, Блок Юлії Тимошенко і Наша Україна та Народна самооборона – це партії, спрямовані на євроінтеграцію».

Віталій ГОЛЕЦЬ,
екс-секретар Чернігівської міської ради:

«Про які можемо говорити європейські перспективи, коли Україна мало виконує свої зобов’язання перед Євросоюзом. З іншої сторони, у Євросоюзі також своя криза. Таку велику країну він не зможе поглинути. Бо, наприклад, до ЄС прийняли Румунію, а тепер мігрантами з цієї країни заповнена вся Європа. Стосовно політичної кризи у нас, то правляча еліта не може домовитись і поділити основні доходи. Юлія Володимирівна і наближені до неї депутати займаються поставками газу. Віктор Ющенко і Петро Ющенко також. Тому вони і конкуренти, а між конкурентами не може бути дружби».

Сергій КНУРЕНКО,
лідер громадського руху «Новий Чернігів»:

«Я не думаю, що для Європи наші суперечки – це щось нове. Бо Україна ще молода держава, і у неї немає ще сталої європейської демократії і європейської перспективи. Стосовно питання по Грузії, то ще у самій Європі визначеності по ньому немає. Тому я не думаю, що конфлікт у Верховній Раді може якось вплинути на стосунки з Євросоюзом».

Наталія РОМАНОВА,
голова Чернігівської облради:
- відмовилася спілкуватися з журналістом "Високого Валу", пояснюючи свою відмову зайнятістю.

Коментар з-за кордону

Свою думку з цього приводу висловили друзі «Високого Валу», активні громадські діячі, які зараз живуть і працюють за кордоном. Вони прокоментували ситуацію в українському політикумі і порозмірковували над питанням, чи принесе користь Україні поспішний вступ до ЄС.

Міто КІПІАНІ, Тбілісі,
адміністратор форуму «Грузія ОНЛАЙН»:

«Щодо України, якщо вона не поставить на місце у першу чергу Тимошенко, яка бігає туди-сюди з ентузіазмом вірменського торговця, і не підтримає чітко Ющенка, ніяка "допомога Заходу" Україні не знадобиться в найближчі 100 років. Її Росія з’їсть по шматочках. Нерішучість основної маси патріотів - найгірший із внутрішньополітичних сценаріїв.

Ми, грузини, дякуючи Росії, вже не так страждаємо від цієї нерішучості.

Янукович у цій ситуації безпечний, оскільки його видно наскрізь. Небезпечна Тимошенко зі своєю флюгерскою політикою. У Верховній Раді те, що відбувається, дуже схоже на велике зрадництво Самостійної України. Вигода перевищила державність.

Монолітний парламент - це звичайно "недемократично", але інакше практично неможливо вивести країну з під Росії. "Демократичністю" Росія й користується, оскільки в пострадянському просторі нерішучість подається як "демократичність", у той час як демократія - дуже тверда система».

Борис МОХІР, Рига,
ведучий програм «Радіо-Норд» (родом з Ніжина Чернігівської області):

«Безумовно, ми уболіваємо з приводу політичної кризи, тим більше, що з поза меж України безвладдя у ній шокує. Влади в Україні немає - ані президент ані ВР недієздатні де факто, працює лише уряд, як може, бо йому не дають працювати.

Не треба сподіватися на США, Європу та НАТО - треба з нуля будувати справді незалежну і самодостатню українську Україну, а починати з очищення від радянського сміття: щоб не було кінотеатрів ім. Щорса, Кіровограду і вулиць Леніна.

Що до європейської перспективи то не треба ілюзій, бо тут мінусів більше, ніж плюсів. Фонди Євросоюзу не дійдуть до пересічного українця, а євробюрократи будуть слати вказівки типу «не треба українцям продукувати цукор і картоплю – мусите купувати геномодифіковане європейське» і т.д. Наприклад, перед вступом до Євросоюзу Латвії нам рекламували, що будемо мати навіть взимку свіжу полуницю. І що? Вона справді є в супермаркетах але ніхто не купує, бо вона така, що не можна їсти, і ми чекаємо коли поспіє литовська - справжня.

Ніколя Саркозі поховав уже Латвію, Литву, Естонію і Польщу, і приніс в жертву Москві. Членство в Євросоюзі, наприклад для Латвії, стало катастрофою, бо закрили все виробництво – рівень життя при 18 % інфляції не дає приводу для оптимізму, а працездатня молодь втекла до Ірландії, Англії і далі по Європі - немає кому заробляти пенсії пенсіонерам».

Що ж, на цій песимістичній ноті доведеться завершити, згадавши рядки поета-екстремала Дмитра КОРЧИНСЬКОГО:

Вона помре тихенько ранньої весни.
І ластівка - її душа - з блідого неба
Угору - вбік - і зникне. Дивні сни
Не снитимуться більше, і не треба.
Ми не помітимо, а отже не заплачем.
Згадаєм похапцем, і не було, неначе.
На цвинтар з`являться проститись
Два-три спілчанські віршомази,
Стукач і міліціонер.
Вінків не буде і бабусі
Не запитають хто помер.
Її дешеву домовину
Сяк-так закидають болотом,
На нефарбовану оградку
Шматок дошки причеплять дротом
Нашвидкоруч щоб написати
Нижченаведені слова:
"Ось і померла Україна,
Її давно забута слава
І воля, що ніколи не була."
Щось там промимрять віршомази
Лягавий не ховатиме нудьгу
І по начальству понесе стукач
Нікому не цікаву докладну.