Останнє оновлення: 16:50 вівторок, 2 квітня
Намети і президенти
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Каддафі - це Махно сьогодні
Каддафі - це Махно сьогодні

Каддафі - це Махно сьогодні

«Представництво народу в парламентах є обманом, а парламентаризм - це порочне вирішення проблеми демократії.

Основне призначення парламенту - виступати від імені народу, що саме по собі недемократично, оскільки демократія означає владу самого народу, а не владу тих, хто виступає від його імені».

/Муамар Каддафі/

Українські медіа останніми днями рясніють гламурними повідомленнями про візит до Києва лідера Лівійської джамахирії Муамара Каддафі.

Родзинкою майже усіх цих повідомлень є інформація про персональне шатро харизматичного гостя, яке найімовірніше розгорнуть під адміністрацією Віктора Ющенка. На цьому "родзинки" інформацій, як правило, закінчуються.

Здається, власники українських телеканалів старанно приховують від народу з давніми традиціями анархізму деталі державного устрою Лівії і погляди її лідера. А вони, між іншим, - живе арабське втілення ідей Нестора Івановича Махна, про 120-річний ювілей якого українські ЗМІ теж всі дружно "забули".

І не дивно, бо якби ЗМІ в Україні виконували свою пряму функцію, а Ющенко був "вижимкою" настроїв народних мас, то... По-перше, про Нестора Івановича і Муамара Каддафі ми б знали трішки більше, ніж про гуляйпільську тачанку і арабське шатро. По-друге, Ющенко вже б давно розігнав антинародний парламент.

А зекономлені гроші пустив би НЕ на чергові "вибори" невідомо кого, а на поповнення персональних депозитів кожного українця. Видалення державного "апендициту" вирішило б майже всі державні проблеми.

Бо, з одного боку, гарних законів написано вже стільки, що ми всі маємо жити якнайменше в раю. З іншого боку, ВРУ - це така споруда з "буфетом для бідних", в яку навіть вождь комуністів їздить на Мерседесі і в костюмі "от Кутюр" з етикеткою"от "фабрики "Більшовичка".

Повертаючись до особистості Каддафі, варто звернутися до його "Зеленої книги" і сутності Лівійської Джамахирії:

«Парламенти стали узаконеним бар'єром, який заважає народу здійснювати свою владу, що відсторонив маси від участі в політиці і монополізував їхню владу. Народу залишили чисто зовнішній фальсифікований прояв демократії - право на стояння в довгих чергах до урн на виборчих дільницях».

Муамар Каддафі заперечує партійно-кланову систему, яка знеособлює людину і шкодить її свободі:

«Справжнім Законом суспільства є або звичай, або релігія», - переконаний Каддафі. - Є звичай - він природний, зрозумілий кожному незалежно від освіти».

Відмовляючись від класового підходу, лівійський революціонер заявляє, що основа його поглядів - нація:

«Нації для плідного розвитку потрібно мати єдину релігію, і тоді соціальний фактор (національна приналежність) збігається з релігійним, тим самим, підвищуючи стабільність націй».

«Особистість повинна розвиватися в родині природним шляхом подібно до того, як це відбувається в Європі... Нація може загинути, якщо протиріччя між родинами будуть впливати на плем'я, а між племенами - на націю».

Після ісламської революції 1 вересня 1969 року у Лівії була створена особлива політична система - Лівійська Джамахирія*. Формально вона було вибудувана знизу догори на основі прямої демократії:

«Пряма демократія - це ідеальне рішення, яке, будучи втіленим на практиці, не може бути предметом суперечки і розбіжностей».

Було дозволене вільне носіння і зберігання вогнепальної зброї. Лівійцям, які потребували житло, стали роздавати квартири безкоштовно.

Федерація самоврядних громад - ідеал російського анархіста Кропоткіна - може бути теоретичним описом системи джамахирійських кварталів, які Каддафі намагався запровадити на першому етапі перетворень у Лівії:

"Той, хто володіє будинком, у якому ти живеш, або засобами транспорту, яким ти користуєшся, або грошима, на які ти живеш, - той володіє частиною або всією твоєю волею. Воля нероздільна, і, щоб бути щасливою, людина має бути вільною".

З іншого боку, сам Каддафі, його найближчі соратники і армія існують поза Лівійською Джамахирією. Каддафі може в будь-який час впливати на всю країну і всю політичну систему. Держава в Лівії як політичний інститут все-таки існує, хоча у дуже своєрідній формі.

У лівійській економіці є елементи як державного соціалізму, так і соціалізму. Так, у Лівії присутні типові елементи капіталізму - наймана праця, приватна власність, підприємництво. Але при цьому, найбільш дохідні галузі - насамперед нафтовидобутку, належать державі.

Каддафі вводить поняття про те, що в Джамахирії власницькі відносини людей являють собою партнерство у керуванні загальною власністю. "Не наймані робітники, але партнери!" - таке гасло Джамахирії.

Цікавим могло б бути зіставлення реальних економічних структур Гуляй-Поля і Лівії. Можна відзначити, що відносно сільського господарства і Батько Махно, і Каддафі проводили схожу політику. І той, і інший заохочували доступними їм методами фермерське господарство, вільну працю селян.

Каддафі постійно намагається вгамувати державу і чиновників. Зробити так, щоб народ одержував безпосередню персональну користь від продажу нафти.

На самому Каддафі зав'язано багато чого, він всеодно вождь, після смерті якого може все значно змінитися.

 

* Цікаво відзначити, що семантика слова "Джамахирія" пов'язана з поняттями, які ідеолог російського анархізму Кропоткін вважав ранніми формами анархізму. Він відзначав, що історик Костомаров використовував поняття "народоправство", яке цілком може вважати вдалим перекладом арабського слова «Джамахирія» українською.

Коментарі (6)

Борисыч | 2008-11-15 14:31

Сергій СоломахаНарод може любити тільки вождів - представників Бога на окремо взятій території. Така суть язичництва.
Анархія без вождя неможлива, як монархія без монарха.
Отже, анархія є різновид монархізму тільки на дуже незначній території, яку здатен надійно контролювати один вождь з бандою головорізів, наприклад, село, містечко тощо.
Розвиток комунікацій привів до руйнації як анархій (общинно-первинних), так і класичних монархій.
Добре це чи погано?
Прогрес не зупинеш за бажанням однієї людини..., як і регрес в головах також.
Что это за анархия такая, если она ещё и требует вождя? Чем она отличается от монархии? Определитесь в понятиях, уважаемый.

Борисыч | 2008-11-15 14:24

Очень полезная статья. Каддафи, безусловно, прав в своей критике парламентаризма. Жаль, что у нас не принято всерьёз воспринимать его "Зелёную книгу", изданную, кстати, ещё в СССР.
Одно маленькое замечание автору: Ющенко не может разогнать парламент в принципе. Потому что он сам ставленник тех же сил, которые этот парламент формируют. Он может только пытаться "перетряхивать" парламент в пользу своих конкретных инвесторов. Народу же от этого - ни жарко, ни холодно.

Борисыч | 2008-11-15 14:16

AKMІ все-ж таки Каддафі правий щодо парламентаризму. Особливо якщо подивитись на нашу зРаду... Як на мене, то треба в Україні зробити Гетьманську республіку. Без парламенту, а Гетьмана обирати кожного другого року.
"Гетманская республика" - это вариант конституционной монархии. Стремление к монархии - свидетельство инфантилизма стремящихся. Украинцы - нация недорослей?

М-16 | 2008-11-07 11:16

Нехай забірає свій шалаш, а то й так місця в Києві невистачає...чуркі срані - понаїхали... ну хоч є один позитив...хоч "заправок" побільшає, та завод якийсь построїть:) а що, у наших українців грошей же нема, чи мо хто недає можливості відкрити своє власне АЗС, чи мо дозвіл на землю недають?-А от для Каддафі знайшлося все! Якого біса таке життя?

AKM | 2008-11-05 17:51

І все-ж таки Каддафі правий щодо парламентаризму. Особливо якщо подивитись на нашу зРаду... Як на мене, то треба в Україні зробити Гетьманську республіку. Без парламенту, а Гетьмана обирати кожного другого року.

Сергій Соломаха | 2008-11-05 13:12

Народ може любити тільки вождів - представників Бога на окремо взятій території. Така суть язичництва.
Анархія без вождя неможлива, як монархія без монарха.
Отже, анархія є різновид монархізму тільки на дуже незначній території, яку здатен надійно контролювати один вождь з бандою головорізів, наприклад, село, містечко тощо.
Розвиток комунікацій привів до руйнації як анархій (общинно-первинних), так і класичних монархій.
Добре це чи погано?
Прогрес не зупинеш за бажанням однієї людини..., як і регрес в головах також.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Stella Sezon та Constantine представили модну українську музику в Лондоні

SVOBODA.FM