Останнє оновлення: 10:09 середа, 17 липня
Тиждень
Ви знаходитесь: Політика / Україна / РЕВЮ
РЕВЮ

РЕВЮ

Планета

У тій Америці люди точно подуріли. У нас тут вибори на носі, вирішується доля якщо вже не всієї України, то, принаймні, когось одного з кандидатів і його родичів, а в них - недолугих янкі - самі лише забавки на умі.

А як розцінювати те, що газета «Westword» у Денвері оголосила конкурс на заміщення вакансії дегустатора марихуани? Тобто, коноплі, якщо казати людською мовою. Причому газеті потрібен не простий «нарик», а літературно обдарований: аби, значить, між парою косяків за редакційний кошт міг ще й змалювати в слові, що ж він там, по той бік добра й зла, бачив.

Невже кореспондента на вибори українського Президента готують? Хоча в такому разі їм краще було б тренувати свої кадри не на цигарках з бур'яном, а на плакатах одного з наших претендентів. Від них ще той «приход» без жодних розходів.

А чому б і ні? Ось, скажімо, журналісти естонської телепрограми «Репортер» нещодавно показали жителям Лондона естонську політичну рекламу. З таким, знаєте, єхидним підхідцем: які, мовляв, асоціації у вас, леді енд джентльмени, викликає ось цей, наприклад, плакатик? А на тому плакатику в образі прибиральників, котрі обіцяють «очистити Таллінн», намальовані сам колишній прем'єр-міністр Март Лаар та його соратник. Ну, лондонці й відповіли. Один взагалі заявив, що це, мабуть, «артисти нічного клубу для гомосексуалістів». «Мабуть, - каже, - у них в шоу є якийсь номер зі швабрами»! Естонія ридала від захвату!

Втім, що з малохольних жителів туманного Альбіону взяти? Вони таке іноді вигадають, що починаєш думати: а чи справді туман, яким вони все життя дихають, справді туман, а не дим від тієї трави, яку американська газета дегустувати хоче? Ось днями поліцейським графства Уоркшир заборонили говорити фразу «Добрий вечір!»

Чому так? Ви не повірите! Виявляється, через те, що представники різних національностей можуть зрозуміти її по-різному! В довіднику для внутрішнього використання поліції Уоркшира на повному серйозі пояснюється: «Поняття «дня» і «вечора» в різних культурах співвідносяться з різними періодами часу і тому є суб'єктивними, через що їх використання слід уникати». Так що тепер у британської поліції завжди ранок - як у того Шляпника з «Аліси в Країні чудес» був вічний «файв-о-клок». Традиції невмирущі!

Щоправда, одну таки порушили: лондонським полісменам вперше в історії видали вогнепальну зброю. Воно й зрозуміло: лагідне слово й кішці приємне, зате дуло 45-го калібру перекладу не потребує.

Україна

Не обійшлося без «дурі» і у нас. Українців вже важко чимось здивувати, але декому іноді це ще вдається. Як повідомляють офіційні джерела, такий собі пан Карелін-Романишин, котрий щиро вважає себе королем України Орестом І, днями прибув до Запоріжжя, де мав дружню зустріч з представниками інопланетної цивілізації, котрі поділилися з «його величністю» своїм баченням шляхів виходу України з кризи.

Що, думаєте, теж дуркую? А от і ні! Тому і свідки є. Місцевий уфолог Владислав Канюта, котрий теж брав участь у церемонії, розповів: «Спочатку прилетіло НЛО. А потім з'явилася жінка біля палатки, де спав король. І, вочевидь, відбувся контакт, бо вона почала розмовляти з ним. Я був ошелешений!»

Щодо останнього, то з цим навіть сперечатися ніхто не буде. Треба тільки уточнити, що «ошелешеним» шановний пан уфолог, мабуть, був ще від народження. Як і король. Та й взагалі, біля «палатки» чи біля «палати» з'явилася тая Аеліта? І скільки і в якій валюті вона бере за один контакт? Не дай, Боже, в королівській скарбниці грошей не вистачить -- гаплик тоді Україні! Навіть НАСА з Брюсом Віллісом не врятують.

Поки на дніпрових порогах вирішувалася доля Галактики, до Центрвиборчкому від громадян України продовжували надходити їхні письмові згоди зайняти посаду Президента. Але якщо, скажімо, професіональний кандидат Петро Симоненко на президентські вибори давно ходить як на роботу, то інших треба вмовляти.

Нарешті погодився очолити країну житель Дніпропетровська й уродженець Азербайджану тимчасово непрацюючий Заур Дживаншир-огли Аббасов, який прислав до ЦВК пакет документів для реєстрації його в кандидати. На превеликий для всієї країни (не Азербайджану) жаль, пакет був не повний: не вистачало дрібниці -- пари мільйонів залогу. В 2002 році пан Заур балотувався до Верховної Ради і набрав аж 0,1% голосів. Це, звичайно, давало йому тепер неабиякий шанс, але ж порядок є порядок: хочеш жити на президентську зарплату -- гроші на бочку! 

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Спека у багатоповерхівках: безпека для дорослих і дітей

SVOBODA.FM