Передвиборча програма Тимошенко – і де ж послідовність?

«Прогресивну громадськість» України нарешті ощасливили – передвиборною програмою дами-кандидата. Її офіційний варіант зареєструвала Центральна виборча комісія.

Зрозуміло, що у вітчизняних умовах політична послідовність є практично недосяжним ідеалом. І все таки політики мають прагнути до неї. Але це – не про Тимошенко.

Її завдання простіше – нові обіцянки мають витісняти старі. Кожен, хто їх пам’ятає – автоматично оголошується ворогом «всього прогресивного»; це такий нинішній варіант «ворога народу».

Вже чимало аналітиків звернуло увагу на те, як Тимошенко виконує, вірніше, не виконує раніше обіцяне. Виборча програма Тимошенко 2007 року під гучною назвою «Український прорив» містить все, що вона обіцяла і що, зрештою, не виконала.

Аналітик Ігор Луценко порівнює в інтернет-виданні «Українська правда» обіцяне і зроблене.

«Українці самі писатимуть нову, свою Конституцію». Нової Конституції немає.

«З нуля створити систему справжнього правосуддя». Реформи судової системи не відбулося. Суди приймають рішення на користь БЮТ - згадаймо спробу заблокувати критику Тимошенко через Печерський райсуд м. Києва і ще багато іншого.

«Створення громадського телебачення та радіомовлення та захист національного інформаційного простору». Громадське телебачення не створено.

«Зниження ролі держави в економіці загалом та впливу чиновництва на ухвалення економічних рішень». Роль держави різко збільшилася. Частка ВВП, яка перерозподіляється через держбюджет, зросла.

«Впровадження обов'язкового медичного страхування, збільшення виплат при народженні дитини і щомісячної виплати по догляду за дитиною». Щомісячні виплати по догляду за дитиною до 3-річного віку практично залишилися на тому ж рівні. Обов’язкове медичне страхування не введено».

«Ухвалення Податкового кодексу, зокрема, ліквідація ПДВ». ПДВ не ліквідовано. Заборгованість держави за некомпенсованим ПДВ сягнула 15 млрд грн., що є рекордом в новітній історії України. Нагадаю, що Тимошенко 16 квітня 2007 року сказала в «Главреді», що «ПДВ створює корупцію і достатньо складні процедури, які не дають нормально працювати бізнесу».

«Зменшення критичної залежності від монопольного імпорту енергоносіїв, зниження енергоємності ВВП, інтеграцію в європейський ринок». Критична залежність від монопольного імпорту енергоносіїв збільшилася, оскільки тепер єдиним джерелом газу є Росія, а не три середньоазіатські країни (Туркменістан, Узбекистан і Казахстан). Росія (Газпром) вперше за останнє десятиріччя отримала прямий доступ на газовий ринок України.

«Розвиток системи іпотеки та зниження вартості кредитів для покупки житла до європейського рівня» - обернувся корупцією. Іпотечна установа замість того, щоб сприяти збільшенню кредитування, витрачає свої кошти на безпосередню купівлю житла у бізнесменів-банкрутів, близьких до Тимошенко. Кредити залишаються дорогими та недоступними.

Аналітик Назар Бойко наводить в інтернет-виданні «Українська правда» інші приклади.

Кандидат Тимошенко обіцяє: "Депутати всіх рівнів обиратимуться за відкритими списками та закріплюватимуться за відповідними округами. Люди знатимуть своїх обранців в обличчя". Але рік тому в ефірі "5 каналу" слова Тимошенко були дещо інші: "Я хотіла б чітко сказати, що сьогодні маніпулюють вашою свідомістю, говорячи про відкриті списки. Що таке відкриті списки? Це повернення до мажоритарної системи, яка була до введення партійної системи. За партійної системи ви хоча б бачите, яка партія за які голосування несе відповідальність. Яка партія за які рішення перед вами звітує? Що таке мажоритарна система? Це значить, олігархи країни розставлять по округам своїх людей".

Брехня на брехні, популізм на популізмі. Назар Бойко резонно ставить запитання: а що заважало Тимошенко, коли саме вона фактично керувала парламентською коаліцію, поставити на порядок денний питання про введення відкритих списків?

Аналіз Луценка і Бойка не є вичерпним. Все, що Тимошенко обіцяє виборцям у 2009 році, вона вже обіцяла, і раніше. Обіцянки виявилися пустим звуком.

В 2007 році Тимошенко вже обіцяла, що «люди обиратимуть і відкликатимуть суддів». Це є в передвиборчій програмі БЮТ 2007 року, офіційно зареєстрованій Центрвиборчкомом. І що? Щось зроблено у цьому напрямку?

«Армія стане професійною, сформованою на контрактних засадах, строковий призов в армію буде скасовано», - обіцяє Тимошенко-кандидат. Але більшість із Вас, шановні читачі, пам'ятають обіцянку Ю. Тимошенко 2007 року ввести 100-відсоткову контрактну службу в українській армії, скасувавши з 1 січня 2008 обов'язковий призов юнаків. Скільки мам, наляканих чутками про армійської «дідівщину», віддали голоси за Юлію Володимирівну, переживаючи про своїх дітей?

Що в результаті ? - а нічого. На що розрахунок? На те, що Ви і цю обіцянку забудете, як забули обіцянку із передвиборної програми БЮТ 2002 року (на офіційному сайті цієї політичної сили): «Забезпечимо у чотирирічний термін повернення вкладникам коштів, вкрадених трастами».

«Одразу після завершення кризи ми відновимо довгострокове іпотечне кредитування купівлі житла під 2-4% річних на 10-30 років», - обіцяє Тимошенко-кандидат. УНІАН 28 січня 2007 року: «Тимошенко обіцяє забезпечити українські сім'ї можливістю брати кредит на житло без першого внеску і під 4-6% річних». Не виконала те, що обіцяла, продовжує обіцяти, навіть знижуючи відсотки. Робить це емоційно, впевнено, але найстрашніше те, що люди наче все й розуміють, але знову вірять. Вірять, не зважаючи на відсутність роботи,

неможливість, хоч якось планувати своє життя, незахищеність перед судами, хворобами, цінами, що зростають кожного дня.

«Програму повернення вкладів Ощадбанку Радянського Союзу буде продовжено до повного завершення протягом трьох років», - обіцяє Тимошенко-кандидат. Знаменита «Юлина тисяча», обіцянка виплачувати компенсацію вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР.

Даремно Тимошенко попереджали авторитетні міжнародні агенції. 15 січня 2008 міжнародне рейтингове агентство «Standard & Poor` s» офіційно заявило: «прийняття урядом України зобов'язань з виплати втрачених заощаджень збільшить ризики перегріву економіки». Даремно це робили навіть колишні соратники Ю. Тимошенко з Майдану, не кажучи вже про політичних конкурентів. Член Наглядової ради Ощадбанку А. Морозов, в «Українській правді» 28 листопада 2007 року: «навіть якщо і буде знайдений джерело виплат заощаджень, такі темпи виплат готівкою призведуть до інфляції мінімум 30-40 відсотків на рік». Минув час, і в 2008 році гривня знецінилася практично в два рази. Плата за популізм Ю. Тимошенко?

За часів СРСР один долар офіційно коштував 90 копійок. Якщо виходити з цього і встановлювати співвідношення валют, то за 1 тисячу втрачених карбованців повинні давати мінімум 5 тисяч гривень. І ще одне питання - скільки зараз доларів можна купити за 1000 гривень?

«Люди мають право отримувати чесну інформацію», - то обіцяє, чи то констатує Тимошенко-кандидат. Вже, мабуть, і сама забула, що програмою її Кабміну було обіцяно «розробити законопроект з гарантування доступу громадськості до інформації про діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та визначення порядку доступу до такої інформації». А чим все обернулось? 20 травня 2009 року на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято розпорядження "Питання подолання та поширення статистичної інформації та адміністративних даних". Цім документом центральним і місцевим органам влади наказали не оприлюднювати адміністративні дані, дані фінансової і митної статистики.

Але не будемо забувати слова великого американського Президента. «Можна обдурювати частину народу весь час, і весь народ - деякий час, але не можна обманювати весь народ весь час" - Авраам Лінкольн, 16-й президент США.