Селян працевлаштували... обслугою азіатів і африканців

На півночі Чернігівщини, неподалік кордону з Білоруссю, розташоване село Розсудів. За радянських часів тут було секретне військове містечко.

Та з розпадом Союзу військовики покинули його, і містечко з багатоповерховими житловими будинками та розвиненою інфраструктурою почало занепадати. Тож коли керівництву Ріпкинського району запропонували передати його під пункт тимчасового утримання нелегальних мігрантів, воно радо погодилося.

Адже відкривалася перспектива не лише збереження містечка, а й працевлаштування жителів району, який потерпає від безробіття.

Усе містечко, щоправда, під програму Євросоюзу з облаштування пунктів перебування нелегалів не підпало. Проте 80 мешканців району роботу молодшого обслуговуючого персоналу – охоронців, кухарів, прибиральниць тощо – тут таки отримали. Як і понад 170 працівників органів внутрішніх справ. Усі вони займаються охороною і облаштуванням побуту трохи більше ста осіб із понад 30 країн, які нелегально перетнули кордон Росії з Україною, намагаючись у пошуках кращого життя або ховаючись від правосуддя прорватися на Захід.

Нещодавно сюди прибула делегація Європейського Союзу на чолі з паном Жозе Мануелем Пінту Тейшейрою, аби урочисто вручити працівникам розсудівського пункту технічне обладнання для щонайкращої охорони його мешканців.

На запитання журналістів, чим викликані додаткові чималі витрати на систему «безпеки перебування утримуваних осіб», начальник відділу роботи з пунктами адміністрації в центрах з питань міграції Міністерства внутрішніх справ Чехії Петро Понделичек дипломатично відповів: чим краща система безпеки і контролю, тим більше можливостей пересування та вільного режиму для мігрантів всередині пункту.

На поліпшення умов перебування нелегалів у двох пунктах в Україні ЄС нещодавно виділив 140 тисяч євро. А незабаром на східному кордоні України буде обладнано ще п’ять таких пунктів. Вони будуються за рахунок Євросоюзу і повинні стати бар’єром для проникнення нелегальних мігрантів на територію України. Бо сьогодні це явище стало проблемою для нашої держави.

ЗМІ Чернігівщини регулярно повідомляють про перетин державного кордону України громадянами з інших країн. За словами першого заступника директора департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України Віктора Давиденка, щороку органи внутрішніх справ виявляють по 12-14 тисяч нелегалів і близько 90 відсотків їх видворяється за межі нашої держави.

Однак незалежні експерти вважають, що в Україні перебуває майже 7 мільйонів нелегальних мігрантів. Недаремно Організація Об’єднаних Націй зарахувала нашу державу до п’ятірки країн із найбільшою їх кількістю.

Два роки тому Україна підписала угоду про реадмісію, якою зобов’язалася приймати нелегальних мігрантів, котрі перетнули її кордон на шляху до ЄС. Очікувалося, що в обмін на це українці дістануть спрощення візового режиму з країнами ЄС. Та для пересічних громадян ситуація з візами не покращилася. Тим часом видворення додому одного незваного гостя коштує українцям близько 1000 доларів, а місячне утримання у пункті тимчасового перебування — близько ста доларів.

Під час прес-конференції у Розсудові на запитання журналістів представникам Євросоюзу та української імміграційної служби, які вигоди має Україна від того, що витрачає кошти на утримання цих пунктів, прозвучала відповідь:

— Це частина зобов’язань, які взяла на себе Україна, проголошуючи своє бажання приєднатися до європейської спільноти і запровадити європейські стандарти, — зазначив Жозе Мануель Пінту Тейшейра. — Через Україну пролягають шляхи нелегальних мігрантів до західних країн. У майбутньому, враховуючи складну демографічну ситуацію, Україна сама може стати країною, куди прямуватимуть мігранти. Вже сьогодні в Україні відчувається дефіцит пунктів перебування нелегалів.

Аби не перетворитися на територію з великим числом вихідців із Азії та Африки, Україна має не лише посилити охорону державного кордону, зрозуміліше сформулювати свої національні інтереси щодо мігрантів, а й більше дбати про молоді сім’ї та народжуваність.

Державний центр зайнятості за матеріалами газети "Сільські вісті"