Батьками і Україною не торгують!

Дискусія про те, дорого чи задешево Віктор Янукович обміняв газ на продовження перебування в Україні Чорноморського флоту – аморальна та неприпустима. Є речі, які не продаються: честь та совість, батько та мати, Вітчизна та Батьківщина. А ще державний суверенітет, територія країни та національна гідність.

Тому, якби умови угоди були комерційно ще більш привабливішими, вони все одно неприйнятні – торг тут недоречний.

Питання військово-політичної безпеки не можуть розмінюватися на питання ціни на якісь товари. Вони мають вирішуватися з огляду на військово-політичні інтереси країни, а не на економічні інтереси окремих фінансово-промислових груп, котрі зацікавлені в низьких цінах на газ. Тут, як кажуть, мухи окремо, котлети окремо. Питання перебування в Україні ЧФ – це одне, питання ціни на газ – абсолютно інше.

Фактично ж відбувся розмін стратегічних військово-політичних інтересів України на інтереси, хай і великих і важливих для Партії регіонів і взагалі для української економіки, фінансово-промислових груп. Їхні вузькі інтереси, які дозволяють їм просто утримувати свою конкурентоздатність штучним шляхом, не вкладаючи кошти в енергозбереження, зменшення споживання газу і т.д. Унаслідок цього Україна залишиться одним з найбільших у світі споживачів газу, а її економіка залишатиметься відсталою і неконкурентною. Це навіть з точки зору економіки – стратегічно програшне рішення.

Знижку 100 доларів, за яку, зрештою, розраховуватиметься держава, отримають передусім власники металургійних та хімічних підприємств, наближені до Партії регіонів, а надприбутки, котрі з’являться в результаті, будуть переведені в офшори.

Для наближених до Януковича олігархів угода означатиме продовження отримання надприбутків. Вони зараз посилаються на те, нібито ціна на газ для них непідйомна, але це не завадило їм навіть минулого кризового року значно покращити свої статки у рейтингу світових багатіїв журналу «Форбс». Зиск від газу отримає кілька олігархів, а розраховується за це Янукович здачею національних інтересів.

Влада бреше, коли говорить, що отримані знижки дозволять не піднімати комунальні тарифи на газ для населення. Тут влада вводить людей в оману так само як із соцстандратами. Російський газ немає ніякого відношення до забезпечення ним громадян України. Україна видобуває 20 млрд. куб. метрів власного газу, ціна якого нижче 100 доларів за тисячу кубометрів. Саме він йде населенню. Пільгові ціни на газ встановлені не для простих громадян, а для олігархів!

По-друге, ціни вже підвищуються, і символічно, що таке підвищення почалося саме з Севастополя. 13 квітня міська Рада, повністю контрольована Партією регіонів, удвічі збільшила тарифи.

Угоди – це удар по вітчизняних вугільній та торф’яній галузях! Невигідними також для України є збільшення зобов'язань із закупівлі газу до 36,5 мільярда кубометрів газу на рік із обумовлених раніше 33 мільярдів кубометрів. Це означає, що "накачка" України газом зробить зайвими всі проекти з енергозбереження та альтернативної енергетики.

Уклавши угоду, Янукович порушив Конституцію, стаття 17 якої прямо забороняє розміщення на території України іноземних військових баз. Крім того, це суперечить передвиборчим заявам Януковича про позаблоковість України, оскільки перебування військ іншої держави нівелює цей принцип.

Не провівши жодних консультацій з громадськістю, Янукович таємно підготував та уклав угоду. Українським Кримом та Севастополем він розпорядився так само, як раніше з державною резиденцією «Межигір’я».

Де-факто буде запроваджена нова форма розрахунків “товар – територія незалежної держави”. По суті Севастополь на осяжну історичну перспективу залишається під контролем іноземної держави. Це навіть не військова, а територіальна поступка. Один із відомих російських незалежних військових експертів Павло Фельгенгауер прямо зазначив: власті РФ купили не базу, а шматочок іншої країни.

Через підписання угоди підвищуються ризики втягування України у військові конфлікти, коли удари або терористичні акти будуть наноситися по нашій території і постраждають наші громадяни. Військові підрозділи ЧФ РФ брали участь у війні із Грузією, а морські піхотинці – у воєнних діях на території Чечні. Українська влада ніяк не контролює використання ЧФ у таких конфліктах і у випадку участі російського флоту в них ми можемо отримати удар по Севастополю або по Криму.

Підписана Януковичем і ратифікована нинішньою антиукраїнською більшістю в українському парламенті угода несе великі ризики розколу в суспільстві, оскільки це саме те питання, де позиція Заходу та Сходу є різною. Янукович обіцяв зшивати країну, а насправді ще більше її розколює.

І наостанок щодо нашої минулорічної газової угоди. Ми не здавали національних інтересів, не поступалися територією, не йшли на політичні поступки. І навіть за таких умов минулого року ми дали нашій промисловості найнижчу ціну в Європі, і ціну нижчу, ніж та, яку Янукович, продавши Севастополь і Крим, привіз із Харкова. У нас середньорічна ціна минулого року склала 228 доларів, плюс ми залишили на цей рік запас газу в сховищах, що дозволяло і на 2010 рік встановити базову ціну для промисловості 228. Середня ціна від Януковича складе близько 260 доларів.