25% національного продукту. Причини та наслідки

14 листопада в прес-клубі «Просвіта» відбулося обговорення на тему: «25% національного продукту. Причини та наслідки». Експертам було запропоновано відповісти на питання: 1.) причини появи Закону; 2.) які наслідки можуть відбутися від прийняття і впровадження цього Закону.

Думки експертів розділилися з приводу зменшення національного продукту в телерадіоефірі з 50% до 25%, у проголосованому Верховною радою України, законі Олени Бондаренко (Фракція Партія Регіонів).

Василь Чепурний, голова Чернігівської обласної організації «Просвіта ім. Т.Г. Шевченка»: «Звісно, я засуджую цей законопроект, але великої трагедії не бачу. Це рішення колоніальної адміністрації, а не незалежної України. Українська мова настільки живуча, що ні яки тимчасові рішення тимчасової влади її не зупинять. Українська музика конкурентноспроможна, навіть, в Росії. Тому, якщо розмовляють про конкурентноздатність обмежуючи квотами – говорять від лукавого».

Кияшко Олена Олексіївна, чернігівська обласна телерадіокомпанія: «Трагедії може і не має, але драму бачу. І мова, навіть, не в Проекті, який відхилено. Чимало років тому, багато моїх колег казали, що найбільше зло у нас - це державні телерадіокомпанії. От роздержавимо, і буде у нас демократія і патріотизм, але сталося все протилежно. Зараз всі розуміють, що коли реєструється національний продукт Росії у Дніпропетровську, з дозволу Нацради, який потім тягне рекламу на себе з нашого місцевого ринку – це не дуже корисно. Тому тут треба акцентувати увагу на тому законі, що є, і наскільки він виконується».

Вона додала: «На привеликий жаль, комерція витиснула абсолютно все. Ця комерція заганяє в глухий кут ті радіостанції, які б хотіли пропагувати українське, наприклад, державні радіостанції. І є ще одна проблема – це брак кадрів, професіоналів, які якісно володіють українською мовою. Особливо це стосується рекламних агентств».

Володимир Андрійченко, незалежний експерт зауважив, що в цьому законі зазначений національний продукт, а не україномовний, тому прирівняли гурт «Океан Ельзи» та гурт «Поющіє труси». Поправки депутатів, в яких наголошувалось на україномовному продукті було відхилено.

Дем’яненко Олексій, прес-секретар чернігівської обласної організації «Партія Регіонів»: «Причина в тому, що є таке поняття як «ринок» і він працює у всіх країнах світу, в тому числі, і в Україні. Як приклад: якщо б в Україні встановлювалися квоти на ліки в аптеках, на продукти харчування для дітей, на інсулін, то ми б могли прийти до крайніх наслідків з життям людей. В цьому Законі у 75% вклали не тільки російську музику, а ще й англомовну, іспаномовну, німецьку, французьку музику. Не треба підмінювати поняття. В принципі, україномовної музики можна знайти, і 25%, і 50%, але якою буде якість цих пісень? Ми «Гайдамаками», «Тартаком» і «Океаном Ельзи» не «заб’ємо» ефір. Радіостанції не витримають ротації.

У мене роздруківка національних виконавців, їх 43. Із них, якщо співає 10 українською мовою – буде дуже добре. Це теж проблема, бо це «ринок». Ви вчепилися у цифру 25%, а хто заважає робити більший відсоток?»

Соломаха Сергій, незалежний експерт: «Цей Закон – повна провокація, щоби відволікти суспільство від головних проблем. Влада боїться нових революційних ідей».

Тавлуй Станіслав, ЦПМ «Апельсин»: «Мене Закон абсолютно не здивував. Мене би не здивувало, якщо б влада прийняла Закон про обов’язкових 70% шансону на ФМ-станціях. Цей Закон має дві направляючі – це провокація та лобізм».

Анатолій Вакуленко, власкор НРКУ: «Давайте згадаємо, як 20 років тому стояло питання про українську мову. Чи повинна вона бути державною, і як здійснювати цей процес. В Україні був прийнятий закон, що всі школи повинні переходити на українську мову. На Чернігівщині цей закон був застосований успішно. Не можна зараз дивитися, з точки зору, що я зароблю. Бо національний продукт, і мова, і мораль – тісно пов’язані».

Тосенко Юрій, ТРА «Новий Чернігів»: «На мою думку 25% - ні до чого. Це справа політиків, хай вони цим займаються. Наша україномовна музика не гірша за якістю, ніж російська. У 1995 році у Москві було більше 10 ФМ-станцій, а в Києві не було нічого. Російські бізнесмени вклали в їхній шоу-бізнес великі гроші, а в наш шоу-бізнес ніхто грошей не вкладає. Не має зараз україномовних хитів, які могли зворушити молодь, як було раніше».

Чи залишиться старий закон з 50%, чи буде новий з 25% - не важливо. В Законі не прописано, що продукт повинен бути національним, а не україномовним. Ми українці – дуже «просунута» нація, а тому не цураємося співати та слухати «своє» іноземною мовою. Хоча, один мій знайомий запропонував, взагалі, заборонити україномовний продукт – бо ми звикли, що наша мова краще розвивається у підпіллі.