«Самооборона» вдома не сидить. На «Майдані» її теж немає

Байдикувати вдома, коли на Донбасі від ворожих куль та снарядів гинуть наші кращі хлопці – соромно і неприпустимо. Тому – або воювати, або армії допомагати. За цими двома принципами зараз діє громадський рух «Самооборона».

Про це сьогодні під час прес-конференції у Чернігові розповів координатор формувань «Самооборони» в Україні, керівник волонтерського Центру допомоги добровольцям, радник секретаря РНБО Роман Орищенко.

Після буремних подій у нашій державі (маються на увазі силові протистояння мітингувальників і «беркутівців») у кожному обласному центрі, як гриби після дощу, почали з’являтися осередки «Самооборони».

Ці громадські платформи сформували також у найбільш «продвинутих» райцентрах.

І коли на сході країни почалася війна (назвати все те антитерористичною операцією язик не повертається) справжні «самооборонівці» у складі батальйонів територіальної оборони, або ж інших формувань пішли проганяти ворога.

А ті, кого за станом здоров’я не пустили на Донбас військкомати, розгорнули повномасштабну роботу зі збору гуманітарної допомоги для українських бійців.

А ті, хто з бляшанкою пива в руці і сигаретою в зубах днюють і ночують на головній площі столиці – жодного відношення до «Самооборони» не мають.

За словами Романа Орищенка, самооборонівці зараз навіть не називають те місце Майданом. Адже Майдан – це благородний процес визволення нації від диктатури та бандитського режими, а не збіговисько «мужланів», які під приводом патріотизму ховаються від війни.

Політичних амбіцій «Самооборона» не має.

І після перемоги української армії над кремлівськими запроданцями громадський рух, очевидно, так і залишиться громадським.