Останнє оновлення: 21:30 вівторок, 5 липня
Герої повертаються!
Ви знаходитесь: Політика / Україна / «Айдарівець» Микола Онищенко: були моменти, не вірилось, що колись побачу Чернігів
«Айдарівець» Микола Онищенко: були моменти, не вірилось, що колись побачу Чернігів

«Айдарівець» Микола Онищенко: були моменти, не вірилось, що колись побачу Чернігів

62 дні у полоні терористів провів чернігівець, боєць батальйону «Айдар» Микола Онищенко. Сьогодні чоловік повернувся до Чернігова. У рідному місті він не був з травня.

Микола Онищенко, який у липні з Майдану пішов добровольцем на фронт, потрапив до рук російських військових 5 вересня. Групу Миколи послали зачищати Нижню балку, що під Металістом. Там українські військові потрапили у засідку росіян, які стояли під синьо-жовтими прапорами.

Моторошне відео кривавого розстрілу «айдарівців» виклали російські журналісти-терористи. З етичних міркувань «Високий Вал» не публікуватиме це відео, однак саме з нього близькі Миколи дізналися про те, що він потрапив до полону.

Росіяни вели закривавленого Миколу попід руки. На запитання: «Де воюєш?», чернігівець гордо відповів: «Добровольчий батальйон Айдар», знаючи, що «айдарівців» зазвичай одразу розстрілюють.

Однак росіяни не стали цього робити, а повезли Миколу до Луганська, де він провів наступні 62 дні свого життя. Приблизно у той самий час у луганському полоні перебувала і чернігівська медстестра з "Айдару" Мама Таня.

Луганські медсестри – за Україну

Микола Онищенко каже: йому пощастило, що їхню групу брали саме росіяни із регулярних армійських частин. У Луганському опіковому центрі, куди «айдарівця» привезли на лікування, полонених охороняли саме російські військові, які не допускали в палати дикунів із «Оплота» чи так званого ополчення.

На допити їх водили, однак не били. «Можливо, тому що ми і так були в такому стані, що нема живого місця» - каже Микола.

Він отримав важкі опіки правої ноги та руки, був повністю вирваний суглоб плеча. Що примітно, місцеві лікарі та медсестри із прихильністю ставилися до українських військових, ніколи не називали їх «карателями».

«Натомість, коли охорона не бачила, вони і яблучком могли пригостити і цигарками».

За 2 місяці у полоні «айдарівець» переконався: більшість місцевого люду – за Україну. Їм вже набридла терористична влада «ЛНР», однак вони бояться про це говорити. За таке у «народній республіці» - розстріл. Як і за намагання покинути територію конфлікту.

Годували полонених в основному перловкою, на щастя ніхто не голодував. «Їм там самим особливо нема чого їсти» - каже Микола. Він і після повернення з полону підтримує контакт із місцевими медсестрами.

Про звільнення з полону повідомив герой Росії

У перші дні перебування в Луганську Миколу не покидали думки, що про нього забули і за звільнення ніхто домовлятися не буде.

Ці моменти Микола називає «5хвилинними слабкостями». «Було таке, що дума, ніколи не побачу рідний Чернігів», каже він.

Однак вже згодом стало відомо, що про звільнення «айдарівця» домовляються. Чернігівський волонтер Ігор Корнієнко – один із тих, хто збирав відомості про полонених чернігівців і допомагав встановити контакт із терористами.

Волонтер постійно підтримував зв’язок із Миколою. Зрештою, на початку листопада, після двох місяців полону «айдарівець» дізнався, що їх збираються обміняти на росіян.

«Прекрасно памятаю, як у палату зайшов відмінної виправки російський полковник, певно заступник командира Луганського угрупування військ. На його камуфляжі висіла зірка героя Росії. Він дав слово офіцера, що нас обов’язково звільнять». Зрештою, сімох наших воїнів обміняли на пятьох росіян.

 

«Зараз там в основному воюють саме російські регулярні війська. У Луганську діють псковські десантники. Є частини із Ростова-на-Дону, з Іжевська. Зараз, коли пішло багато вантажів-200 до Росії почали завозити всілякий збрід: осетин, палестинців. Найбільше дивує зазомбованість російських вояків, які свято вірять, що роблять праведну справу. Питають: «Чому ви прийшли на нашу землю?», вважаючи, що Луганськ – це російська земля».

Як видужаю – знову хочу в стрій!

Після повернення з полону Микола Онищенко протягом місяця лікувався у Вінниці. У рідному Чернігові солдат «Айдару» не був з травня. Попереду на героя очікує тривале лікування: окрім опіків, треба відновлювати роботу правої руки, яка після перелому ключиці погано зрослася і є небезпека, що не зможе відновити свої функції.

Чернігівські волонтери шукають клініки, які могли б зробити подібну операцію, а також гроші на лікування. Є варіант із виїздом до Канади. Там хірург готовий безкоштовно прооперувати. Гроші треба лише на переліт та оплату ліків.

Поки що ж у Миколи є час, аби побути із матірю, яка вже майже півроку не бачила сина. Якщо ж лікування пройде вдало, «айдарівець» не виключає, що знову піде на фронт.

Коментарі (1)

Іван Кампо | 2014-12-06 13:11

Молодець! Справжній герой України...
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Фахівці «Чернігівгазу» продовжують відновлення мереж

SVOBODA.FM