Сьогодні НБУ випускає монету в пам'ять Софії Русової

18 лютого 2016 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової - українського педагога, фахівця з дошкільного виховання, однієї з піонерок жіночого руху в Україні.

Україна і світ знають сьогодні Софію Русову як справжнього реформатора в створенні національної української школи. Вона вважала, що «народ, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть».

На аверсі монети розміщено малий Державний Герб України, висловлювання Софії Русової: «У житті кожної шляхетної людини повинна світити велика ясна зірка: щаслива доля рідного краю», а також зображення лампи як символу просвітництва.

На реверсі монети зображений портрет просвітительки.

Монета вийшла в серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу.

Її автори - художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук і скульптори Володимир Атаманчук і Святослав Іваненко.

Тираж пам'ятної монети - 25 тисяч примірників.

Довідка. Культурно-просвітницька діячка, педагог Русова Софія Федорівна (дівоче прізвище Ліндфорс) (1856-1940) народилася в селі Олешня Ріпкинського району Чернігівської області в родині поміщика, яка мала давні аристократичні корені.

Батько її за походженням - швед, мати - француженка. Усюди, куди б не закинула її доля, вона організовувала дитячі садки, недільні школи. Вела просвітницьку роботу.

Деякий час Софія Русова жила в Одесі, організувала Одеське просвітницьке товариство, часто з дітьми сиділа на березі Чорного моря. Це її заспокоювало, надихало, а дітей тішило. «Найдорожчий скарб у кожного народу - його діти, його молодь, і що свідоміше громадянство, то з більшою увагою ставиться воно до виховання дітей, до забезпечення їм найкращих умов життя», - писала Софія Русова.

Вона працювала в дошкільних і шкільних установах Чернігова, Ніжина, Одеси, Єлисаветграда, Полтави, Харкова. За активної участі Софії Русової в Україні почали організовувати нові і впроваджувати старі «Просвіти», бачачи в них найкращу форму для поширення освіти серед дорослого населення.

Софія Русова становила підручники з географії та французької мови, писала популярні історико-географічні нариси для самоосвіти, залишила помітний слід в історії української літературно-естетичної думки. За свою полум'яну любов до Батьківщини С. Русова поплатилася еміграцією ...

З 1937 року і до кінця життя Софія Русова - почесний голова Всесвітнього союзу українок. Її могила - на Ольшанському цвинтарі в Празі.