Ганебний 206-й: Калігула призначив депутатом коня, а чернігівці – «домовичка»

Виборча компанія на ганебному 206-му чернігівському окрузі засвідчила кілька важливих уроків. Вона виявилася найменш змістовною за усі роки Незалежності. Також вона засвідчила торжество технологій підкупу.

Основні кандидати і політичні сили не змагалися на ідейному чи програмному рівні. Ішлося виключно про способи і обсяги підкупу.

У Чернігові несподівано набуло актуальності давнє американське висловлювання про те, що Бог створив людей сильними та слабкими, але містер Кольт (винахідник револьвера) усіх їх зрівняв. У Чернігові практично усі політичні партії із начебто різними ідеологіями зрівнялися двома ганебними явищами – популізмом і підкупом.

Кандидати виявили неабияку кмітливість, впроваджуючи ці самі технології підкупу. Тож варто пройтися по кожному із закупників «людських душ».

Наймасштабнішим трейдером виявився Максим Микитась – кандидат, що прогнозовано прийшов до фінішу першим. Його кампанія не вирізнялася жодним змістовим наповненням. А натомість – була побудована на роздачі «дарунків» усім категоріям виборців за відомим принципом Геннадія Петровича Козодоєва: дітям – морозиво, бабі – квіти. Масові походи в кіно для малечі, спортивні і дитячі майданчики для підлітків, пайки для пенсіонерів.

Увесь цей аукціон передвиборчої щедрості спрямований на те, аби уникнути будь-яких пояснень з боку кандидата до електорату. Узяв дарунок, тож голосуй і не запитуй зайвого… За підрахунками кандидата Єгора Фірсова, Микитась витратив на лояльність електорату від 3 до 4,5 млн доларів США.

Кандидат, що посів друге місце, – представник «Батьківщини» Юрій Власенко, не маючи можливості на рівних змагатися гаманцем, задіяв безвідмовну «зброю» масового ураження для сільського виборця – Юлію Тимошенко. Коефіцієнт її «принциповості», тобто можливості змінювати політичні погляди в залежності від очікування публіки, давно усім відомий.

Цього разу Юля прогнозовано їздила по вухах найменш соціально захищених виборців. Здебільшого тих, які давно забули її персональні «успіхи» на посаді голови уряду, газові угоди для України із найдорожчим у світі газом, тощо. Головне, очі Тимошенко під час виступів палали, як і раніше, що незмінно додавало харизми її менш яскравому кандидату Власенку.

Між іншим, Власенко разом із лідером обласної «Батьківщини» Валерієм Дубілем відзначилися і на ниві підкупу виборців.

Їхнім винаходом став так званий аптечний сертифікат. Благодійний фонд Дубіля «Європа» під час кампанії у межах 206 округу поширював для виборців – ветеранів і дітей війни сертифікати на отримання ліків у мережі аптек на 200 гривень. Аптеки, у яких можна взяти ліки, належать до складу КП «Ліки України», яким керує давній партнер Дубіля – Варнавський. Той – представник так званої бізнес-групи Європа, до якої, окрім Дубіля, входять і лідер «Опоблоку» Чернігівщини Мирошниченко та Авер’янов з радикалів-ляшківців.

Багато писалося про передвиборчий винахід кандидата від Аграрної партії Ткаченка, який під патронатом партійного боса Арсена Дідура для початку роздав 15 тисяч лампочок. Далі ця компанія запустила мережеву оборудку благодійного фонду «Лікарняна каса». Цей проект був заявлений як аполітичний, насправді його суть – у можливості підкуповувати виборця.

Представник Радикальної партії Дмитро Блауш, напевно, єдиний з помітних кандидатів не займався підкупом.

Це не вписувалося в епатажний імідж його боса – Олега Ляшка, який ледь не днював і ночував на окрузі, працюючи на результат свого висуванця. Блауш поставив на фактор Ляшка і налаштування на скандал. Однак ані нетрадиційна харизма Ляшка, ні обіцянки Блауша йти до нарколога перевіритися на вживання наркотичних речовин не залишили йому шансів.

Закупівельна мережа Микитася зім’яла і радикальних, і не дуже претендентів.

Загалом уся виборча кампанія, від призначення дати – серед літа, до появи технічних кандидатів та формування комісій була спрямована на беззмістовність і безідейність. Студенти та інша думаюча частина виборців день голосування проігнорували. А пенсіонери і службовці відпрацювали отриманий аванс.

Усі ці рішення визначили головний фактор виборів – здатність платити за голос і готовність його продавати. І перші, і другі виявилися «на висоті», тож вибори відбулися саме так, а не інакше.

Вибори на зловісному 206 окрузі мали чимало порушень.

Представники Громадянської мережі ОПОРА фіксували їх і під час передвиборчої агітації, і у «день тиші», і безпосередньо в день голосування. Зокрема у день виборів продовжували розповсюджувати аптечні сертифікати від «Батьківщини». Але на результат вплинули не ці порушення, а загальний тренд на купівлю-продаж голосів.

Він став можливим через узгоджену чи ситуативну поведінку усіх основних претендентів. Виглядає, що вони зіграли такий собі «договірнячок» із Микитасем. І у кволих спробах висунути єдиного кандидата, і щодо мовчазної непротидії «основному» кандидату. Експерти вважають, що насамперед відбулася політична зв’язка між представниками «Батьківщини» Дубілем-Власенком із чернігівським мером Атрошенком. Її мета була симулювати затяту боротьбу на окрузі, внаслідок якої уперед гарантовано проходив Микитась. Цій псевдоборотьбі підігравала пара політичних блазнів Ляшка-Блауша.

На виході, після досягнення очікуваного для себе результату, Дубіль-Власенко почали проклинати адмінресурс, підкуп та інші негаразди, із якими вони мирно співіснували упродовж усієї кампанії. Ця гарна міна при жахливій грі була розрахована на єдиного глядача – Юлію Тимошенко. Вона мала зрозуміти і пробачити свою продажну нещиру команду. Адже Юля, на відміну від своїх підлеглих партійців, грала на перемогу. Але на той момент вона ще не до кінця усвідомила специфіку договорняка по-чернігівськи.

Якщо оцінювати результати кампанії в образно-історичному аспекті, то на думку спадає історія часів Давнього Риму, коли імператор Калігула призначив свого коня Інцитата громадянином Риму, потім сенатором, а згодом кандидатом на посаду консула. На жаль, чи на щастя, Інцитат не став консулом, оскільки Калігулу убили. Але навіть після цього кінь певний час залишався сенатором, оскільки його не можна було позбавити за законом повноважень.

Чернігів, звісна річ, – не Рим, Верховна Рада – не давньоримський сенат, а Микитась – не кінь породи радянський важковоз, що є гібридом тяглових порід – битюг, першеронів і арденів.

Зрештою символом нинішніх виборів став «домовичок-Микитась», а не кінь Калігули... Але непристойний присмак залишили по собі і відомий збоченець Калігула, і київський політичний парашутист Микитась.

округ206

Збільшити