Українці вимагають доступу до європейського ринку вживаних авто

Сьогодні у Києві, попри дощ, в урядовому кварталі триває багатотисячна акція користувачів авто із закордонними (європейськими) держномерами.

Це люди, які прагнуть легально придбати на вільному ринку вживане авто. І сплатити адекватного рівня податок, котрий буде по суті саме податком, а не штучною перепоною праву людини на майно – транспорт.

Люди хочуть адекватних правил розмитнення. Люди потребують доступних автівок. І навіть такі справедливі вимоги можна піднести, як щось зле. Якщо заплатять. Низка ЗМІ почала подавати замовні новини про «поганих мітингарів на литовських номерах» під Верховною Радою.

Ранок, початок акції:

Керівник організації "Авто-Євро-Сила" Олег Ярошевич, виступ:

Не обійшлося без сюрпризів від МВС у «кращих традиціях»:

Конкретний приклад

Свій приклад вибору варіантів і придбання авто на литовських номерах наводить Микола Малуха:

«Я – «литовець»!

Донедавна мене взагалі не цікавили тачки. Навіть більше, я до 32 років не вмів керувати авто та не мав прав. Але перспектива народження 3-ї дитини примусило задуматися над власною «тєлєгою».

Як представник класичного середнього класу, я одразу почав вивчати опцію "авто в кредит". Результати мене дещо збентежили.

Всього декілька банків давали автокредити (на певні види марок). На той момент (осінь-зима 2016) ставка 22% річних + треба внести перший мінімальний внесок у розмірі 20% від вартості авто. Те що нам підходило серед авто (посадити 3 дитини + двох дорослих) коштувало десь щонайменше 450 тис. грн. Отже, 90 тис. грн перший внесок і далі виплата відсотків. Якщо брати кредит на три роки, то це виплати 17 тис. грн/міс. Пардон, в умовах економічної нестабільності, коли можна втратити роботу (а в мене в житті була пара таких моментів і це були мої найгірші часи), – це самогубство.

Кредит на б/у авто? На той момент таку опцію пропонував лише Приватбанк. Але там ставка складала 30%. І це за умови, якщо ти придбаєш авто на її якійсь автобіржі, де вибір дуже скромний (переважно якісь корита, після аварій).

Третій варіант - брати просто кредит, але це до 100 тис. грн під 40-50% річних.

Тобто єдиний варіант щодо нового авто – це брати кредит, переплачуючи, за підсумками, 80% його вартості. У сусідній Литві кредит за такими самими умовами вам обійдеться у 20% від вартості авто (тобто у 4!!! грьобані рази менше).

Тобто наша влада – Президент, Кабмін, Верховна Рада – позбавила мене права отримати доступний кредит. Як? Корупцією на Державних підприємствах, соціал-популізмом, відмовою від впровадження медичної, пенсійної та інших реформ, наявністю всяких Роттердамів+ та RAB-тарифів, бестолковою бюджетною політикою, що зрештою впливає на відсоткову ставку, яку пропонують банки (закладаючи в неї свої ризики).

Друга можливість – придбати авто з пробігом на ринку.

Наш бюджет (з урахуванням позики від родичів) був $3-4 тис. Оу... на ці гроші я міг би собі дозволити 8-річний «Ланос», або, як днями бачив оголошення, Matiz за $4650. Більш-менш пристойне коштує більше $6 тисяч. Але, на жаль, серед знайомих я не знайшов тих, хто б мене прокредитував.

І тут мені підказали третій шлях – «литовець». За 2500 євро можна знайти гарне авто для сім'ї +800 євро за послуги людям, які займаються придбанням та доставкою. Мені підказали дуже гарних перевірених хлопців, які поїхали в Литву і, о чудо, купили «Audi A6» 2002 року за 2300 євро з 282 тисячами км пробігу (виключно Німеччиною). Врешті, зі всіма виплатами, страховками (UA+LT) я отримав за $3500 пристойне авто. Аналогічне авто на укрномерах (щоправда, із пробігом по укрдорогах і з укрбензином) коштує… $7500-9000.

Я – мудак?! Намахав державу, несплатив податки! Однозначно, підірвав боєздатність на фронті і плюнув в обличчя героям АТО! Так?

Хоча, ні... почекайте.

Тут друга частина моєї сповіді. Насправді, коли ви купуєте б/в авто (в Україні), то НЕ сплачуєте ніяких податків. Ви просто компенсуєте власникові (або першовласникові) колись сплачені побори, які він хоче отримати при перепродажі.

Але я зараз розповім про інше. Як тіки в нас з'явилась "красотка Ауді", то ми почали подорожувати. Спочатку в радіусі 100 км. Влітку ми вирішили (спонтанно) поїхати у подорож Закарпаттям та Карпатами. За літній відпочинок ми витратили (пальне, проживання, харчування, відвідування визначних пам'яток, сувеніри, смаколики Закарпаття) – 25,5 тис. грн.

З момента придбання авто ми витратили на пальне десь 17 тис. грн (податок на дороги - у складі вартості пального. – Svoboda.FM) без врахування відпустки. На СТО ми витратили за цей час десь 13-15 тис. грн (планова заміна ГРМ, машинного мастила, мастила коробки передач, саленблоки тощо).

Десь на автомийку за цей час витратили 3000 (хімчистка+решта) грн. Тобто завдяки авто я за цей час витратив десь 45-47 тис. грн. Це частина від зекономлених грошей, на які я придбав купу товарів і послуг в різних регіонах країни, замість того, щоб або компенсувати комусь його митно-податкові витрати здійснені колись. Або замість сплатити державі, яка на сьогодні не здатна ефективно користуватись публічними коштами, космічні мита та податки (щоб підтримати якогось міфичного вітчизняного автовиробника).

Так, авто нашій сім'ї суттєво спростило життя.

Тому сьогодні я вийшов на акцію протесту «Авто Евро Сила», щоб українців позбавити лобістських мит, дозволити українцям вільно купувати якісні авто.

Ну а тепер розкажіть мені, який я мудак, євробляхєр, тікаю з місць ДТП, псую повітря і руйную українські дороги».

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Чого вимагають учасники акції

Збільшити

Приблизна структура вартості авто з пробігом в Україні

Збільшити

Наочне пояснення, чому авто з єврономерами - хлам і металобрухт

Збільшити