Цього дня вбито Коновальця

Рівно 81 рік тому радянські спецслужби здійснили вбивство Євгена Коновальця.

Спецоперацію агенти НКВС здійснили 23 травня 1938 року в Роттердамі.

Коновалець – полковник армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929) і один з ідеологів українського націоналізму.

На першій світлині місце вбивства – українського героя у Роттердамі після злочину.

За спогадами Павла Судоплатова, пропозицію про вбивство Коновальця було висунуто самим Йосипом Сталіним. Незабаром після чергового повернення до СРСР Судоплатова разом із наркомом внутрішніх справ Миколою Єжовим було запрошено до Кремля на аудієнцію зі Сталіним, який одразу запитав оперативного працівника «про відносини між політичними фігурами в українському емігрантському русі». У відповідь Судоплатов повідомив, що реальну загрозу для СРСР являють не емігранти-політики, а Українська військова організація (УВО), на чолі якої стоїть Коновалець, підтриманий як німецькою, так і – частково – польською владою.

Та зустріч між майбутнім виконавцем убивства та Сталіним не принесла результатів – переконавшись у тому, що ні в Єжова, ні у Судоплатова немає подальшого плану дій, Сталін надав їм можливість «подати свої пропозиції» через тиждень.

Наступна зустріч Судоплатова зі Сталіним, на якій також були присутні Єжов і Григорій Петровський, відбулася в зазначений термін. Цього разу Сталін завів мову прямо про вбивство. У своїх спогадах «Спецоперації. Луб'янка і Кремль 1930—1950 роки» Судоплатов описував їхню розмову таким чином:

– А які смаки, слабкості і прихильності Коновальця? Намагайтеся їх використовувати.
– Коновалець дуже любить шоколадні цукерки, – відповів я, додавши, що, куди б ми з ним не їздили, він скрізь насамперед купував шикарну коробку цукерок.
– Обміркуйте це, – запропонував Сталін.

Перед відходом Сталін запитав, чи розуміє він «політичну вагу місії», яку довірили.

– Так, відповів я, запевняючи…, що не пошкодую життя…
– Бажаю тобі успіху, сказав Сталін і потис мені руку.