Тест для ЗЕ-команди, міфи про сміття і фуршет

Україна слідкує за тим, як постає нова Верховна Рада і що вона збирається робити.

... А тим часом Чернігів, як і вся Україна страждає від сміттєвої лихоманки. Ми всі розуміємо, що зі сміттям щось треба робити, але не знаємо що.

У Чернігові почали заварювати сміттєпроводи. У Києві будівельники «докотилися», що здають багатоповерхівки від 9-ти поверхів і вище без сміттєпроводів. Про що це говорить?

Секрет Полішинеля

Що робити з людьми? А головне - зі сміттям? Одні радять сортувати. Похвально!

Переробляти. Це вже супер!

Треті - штрафувати за викидання в несанкціонованих місцях і бити гривнею по кишені. Чудово!

Але комплексного бачення, тобто повної картинки, вирішення проблеми сміття у більшості українців нема. Більше того, багато людей не розуміють: хто і де блокує в Україні вирішення цієї проблеми.

Відповіді на ці запитання мені дали експерти під час круглого столу "Чисте «завтра» для України. Хто відповідальний" .

Його проводив у Києві Український кризовий медіа-центр та Естонський центр східного партнерства.

Отже, час спростувати міфи, які отруюють нашу свідомість і блокують вирішення чи не найбільшої екологічної проблеми Україні і нашої планети.

До речі, Чернігів у 1997 році, після виборів до міської ради, втратив шанс першим в Україні впровадити роздільне збирання сміття.

Міф 1. Створені всі умови для роздільного збирання сміття

Закони України “Про відходи” та «Про житлово-комунальні послуги» не дають відповіді на головне питання: хто профінансує бодай програмою прозору закупівлю контейнерів на рівні держави для роздільного збирання.

Адже за словами експертки Офісу підтримки та впровадження реформ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Наталії Зайцевої, за останні три роки в Україні ухвалили Національну стратегію управління відходами до 2030 року та рамковий закон на її реалізацію. Але… переклали фінансування на регіональний рівень.

Приїхали.

А на регіональному рівні ніхто не наважаться піднімати тарифи на сміття в десяток разів, щоб «відбити» закупівлю контейнерів і ліній по сортуванню сміття та заводів по його переробці.

Наталія Зайцева пояснює: «І коли у нас запитують: «Коли буде запроваджене роздільне збирання відходів? Відповідаємо: це станеться, коли на місцях вирішать, що готові це запровадити. Тепер у них усі козирі і важелі».

Козирі у відсутності фінансування не працюють.

Міф 2. У громадах запровадили сортування сміття

Експерт Наталія Зайцева говорить про поступ у вирішенні проблеми, що місцеві громади самі впроваджують роздільне збирання сміття. За статисткою у 2015 році його започаткували у 398 населених пунктах, у 2016- му – 575, у 2017-му – 822, а у 2019-му – 1181. А в Києві встановили контейнери для роздільного збирання, окремо для пластику, скла і паперу.

Проте голова Української пакувально-екологічної коаліції «УкрПЕК» Володимир Слабий уточнив – жодна громада, окрім, можливо, столиці, яка зможе встановити контейнери, з цим не справиться. Фінанси не ті.

І часто в громадах, щоб виконати закон, самі зварять кілька контейнерів-сіток для пластикових пляшок і рапортують про роздільне збирання та потрапляють до статистики «запроваджених».

– Уявіть, що мова йде про 260 тисяч контейнерів одночасно (в Україні). І це мінімум. А ще ж сортувальні станції, спеціальний транспорт, – каже Володимир Слабий.

А таке фінансування можливе лише на державному рівні.

От ми і підійшли до КОРЕНЮ ЗЛА і, водночас, ОСНОВНОВНОГО ДЖЕРЕЛА фінансування

Міф 3. В Україні працює законодавство для сортування і переробки сміття

У нашій державі прийняття законів про пакування уже блокується у Верховній Раді України практично із 2002 року. Про це розповів Володимир Слабий. Ці законопроекти подавалися і… не допускалися до розгляду.

-У 2016-му 27 депутатів різних фракцій зареєстрували проект закону «Про упаковку і відходи упаковки» , який відповідає абсолютно всім європейським нормам, – говорить Слабий.- Закон передбачає, що все, починаючи від збирання, сортування і представлення для переробки фінансується виробниками товарів в упаковці.

Тобто ВИРОБНИК буде ЗАЦІКАВЛЕНИЙ в тому, щоб його упаковка або сама розкладалася через якийсь час, або була легка для утилізації, або включена в максимально дешевий спосіб збирання і переробки.

Адже Європа збирає, сортує і направляє на переробку вторинні ресурси за рахунок виробників пакування.

Міф 3. Треба апарати для приймання скло- і пластикової тари

Цей міф спростовує людина , яка добре знає організацію і технологію збирання, відшкодування та перероблення тари, упаковок не лише в Україні, а й за кордоном.

За словами Володимира Слабого, зарубіжна технологія передбачає в таких автоматах процес зчитування з тари штрих-коду, електронна обробка даних і зняття з рахунків визначеного закладу торгівлі чи виробника. А такі дуже дороговартісні автомати можуть собі дозволити багаті і економічно сильні країни.

Детальне про це на відео:

Танці навколо контейнерів

Досвід міста Вишгород на Київщині заслуговує на увагу. Там вихідці з громадської організації «Зелений світ» організували справу збирання, сортування і переробки сміття. Детальніше про це розповів на відео і у відеоролику Володимир Слабий.

Він зазначив головне. Держава має ухвалити закон «Про упаковку і відходи упаковки» і тим самим визначити джерело фінансування – виробника упакованої продукції. А місцева влада і громадські організації та жителі міста навчитися самі і навчити дітей роздільному збиранню сміття.

Просив би звернути увагу на те, як Володимир Слабий розповідає, що роздільне збирання сміття - це копіткий процес. І навіть зібраний пластик – це тільки ресурси, і він ще розподіляється на підвиди, кілька напрямків переробки і потім ще й залишаються «хвости».

І досвід Вишгорода, і інформація про ЕКСПОРТУВАННЯ того ж пластику із-за кордону говорять про те, що Україні час почати вирішувати у своїй державі проблему сміття.

Репутація ЗЕ-команди після фуршету

Висновок один у новообраної Верховної Ради України, яка отримала уже свої керівні органи, нема іншого виходу, як не гальмувати ухвалення революційного закону для екології України - «Про упаковку і відходи упаковки». А у кабміну на чолі з Олексієм Гончаруком провадити його з користю для економіки і екології держави.

Адже після святкового фуршету в парламенті, про який сказав президент Зеленський, залишаться і сміття, і відходи , і пакування, і ресурси. Що ви з ними зробите?

Чи підтримає зелених Європи і світу Зе-команда Президента Зеленського? Чи настане чисте «завтра» для України?

Владислав САВЕНОК

Постскриптум. Більше відео з круглого столу "Чисте «завтра» для України. Хто відповідальний" з думками експертів можна переглянути за посиланням.