Олег Василець повірив у себе. ФОТО

Третьокурсник Борзнянського держсільгосптехнікуму Олег Василець нещодавно здобув «срібну» нагороду серед юніорів на незвичному чемпіонаті силачів.

У всі часи поважали сильних людей. Згадайте хоча б казки та легенди, де головними героями завжди були богатирі. Або відомих на весь світ українських силачів Василя Вірастюка, котрий три роки поспіль володів титулом найсильнішої людини планети, чернігівця Олександра Пеканова.

Публіка, затамувавши подих, слідкує за вправністю кремезних чоловіків, котрі піднімають кількасоткілограмові снаряди, зрушують з місця літак...

Богатирі живуть поруч

Але не тільки фізично здорові люди викликають повагу. Із кожним роком більшає силачів, котрі тягають залізо, і серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату. Люди з обмеженими можливостями доводять і собі, й цілому світу, що бути сильним можна й тоді, коли ти не схожий на інших.

Часом ми не помічаємо цих людей, не хочемо перейматися їхніми клопотами, у нас і своїх вистачає. Однак, інваліди не опускають рук, а впевнено йдуть до своєї мети.

Вперше побачивши студента держсільгосптехнікуму Олега Васильця, не одразу скажеш, що він богатир. Вісімнадцятирічний хлопець швидше нагадує легкоатлета. Підтягнутий, із тонкими рисами обличчя він навіть більше схожий на художника, ніж спортсмена, а ледь помітна кульгавість не стільки викликає жалість, як цікавість.

Що трапилося з молодим хлопцем?

Бути сильним Олега навчило саме життя. Вроджена хвороба не дозволила йому сповна займатися спортом, однак хлопець не став білою вороною серед однолітків. Ніхто не показував на нього пальцем, але й особливої приязні не виявляв.

Як камінь з неба, приголомшила смерть батьків. Усі турботи про брата взяла на себе його сестра Інна, яка має двох своїх дітей. Саме сестрі, яка замінила Олегові батька й матір, він присвятив своє Дніпропетровське «срібло».

Чемпіонат України з пауерліфтингу серед інвалідів із ураженням опорно-рухового апарату проводиться вже не перший рік. Але вперше у цих змаганнях взяв участь борзнянець. До того ж, Олег Василець один (!) представляв Чернігівську область. Як бачимо, дебют юного силача виявився дуже вдалим.

Дніпропетровськ. «Срібло»

 - До команди я потрапив минулого року, коли перебував на лікуванні в Чернігові. Представники «Інваспорту», громадської організації, що, залучає інвалідів до реабілітації та систематичних занять фізичною культурою і спортом, зацікавилися мною і запропонували поїхати на збір у Ялту. Там, на березі Чорного моря, я вперше познайомився із людьми, що, незважаючи на свої фізичні вади, активно займаються спортом.

Один епізод особливо запам'ятався. Уявіть, поруч відпочивали футболісти, імена яких знає кожен хлопчак, і вони, стоячи, аплодували спортсменам-інвалідам, котрі йшли на тренування. Як можна не захоплюватися мужністю людей, котрих обділила природа?

 - Кілька тижнів тому мені зателефонували з Чернігова і запропонували взяти участь у чемпіонаті України, - продовжує хлопець. - Змагання, на які з'їхалися більше 150 атлетів (Олег не хоче називати їх інвалідами. - Авт.) відбувалися в дніпропетровському готелі «Рассвет» і тривали два дні.

На кожен підхід до снаряда учасникові відводилося дві хвилини. Спочатку помічники допомагають атлету взяти штангу на груди та слідкують, щоб снаряд не зісковзнув та не придавив учасника. Далі він повинен підняти штангу та на кілька секунд зафіксувати її на витягнутих руках.

У першій спробі Олег витиснув 75 кілограмів, у другій - 82. Його суперник миколаївець Юрій Саліков не залишив конкурентам шансів на перемогу, бо в першій спробі одразу ж подолав 110 кілограмів. Борзнянець був змушений задовольнитися «сріблом».

Як ви думаєте, хто першим привітам дебютанта з нагородою, окрім присутніх у залі? Звісно ж, сестра.

Не відступати й не здаватися

Як всі однолітки Олег має мету. А вона, як не дивно, проста: приносити користь людям. Можливо, саме тому майбутній фермер (Олег навчається за спеціальністю «Організація і технологія ведення фермерського господарства») і хоча створити власне господарство, щоб не жити за рахунок інших.

- Головне - не відступати й не здаватися, впевнено йти до мети - впевнений хлопець, котрий у неділю святкуватиме 19-й день народження. - Потрібно шукати себе і досягати всього самому.