Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Extreme Ways
Ви знаходитесь: Спорт / Україна / Екстремали зібрались подивитись фільм… про себе. ФОТО
Екстремали зібрались подивитись фільм… про себе. ФОТО

Екстремали зібрались подивитись фільм… про себе. ФОТО

У такого виду екстрім-туризму, як гонки на виживання, з кожним роком з’являється більше і більше прихильників. У чернігівських змаганнях, які відбулись у грудні 2008-го року, взяло участь рекордна кількість команд з усієї України.

Що це - вид спорту, розвага, субкультура чи спосіб життя – кожен учасник визначає для себе. Вчора у пабі «The Varenik’s” зібрались чернігівські учасники Adrenaline Extreme Ways 2008.

Дивились фільм про себе, спілкувались, згадували, як все було.

Владислав Кириченко виконує роль головного судді адреналінівських змагань вже 3 роки. Розповів про свої враження від цьогорічних гонок на виживання:

- Кожне змагання запам’ятовується хоча б тому, що це абсолютно різні маршрути та інші команди. Це складне випробування не тільки для учасників, але і для тих, хто займається підготовкою. Бо ми суток двоє не спимо до змагань і всі змагання.

- Скільки було команд у цьому році і які випробування на них чекали?

- Була рекордна кількість – 33 команди з усієї України. Минулого року були білоруси. Учасники мають виконувати різні завдання. Їм доводиться і проходити по болотистій місцевості, і відчути себе альпіністами.

- Яким чином ви обираєте місце?

- Місце обираємо, слідуючи інтуїції. Загальний принцип – де учасникам гірше, там нам краще. Беремо карту, дивимось масиви, перешкоди. У нас організаторів стоїть завдання, щоб не одна команда не дійшла до фінішу. У цьому році з-поміж 33 до фінішу дійшло тільки 7 команд. З них 6 у повному складі, і одна у неповному. Тобто гонка вдалась.

- Розкажіть більше про умови.

- Умовами є жорсткі часові параметри і дуже великий кілометраж. Тобто за 50 годин потрібно подолати 120-140 кілометрів. Команди-лідери не сплять і не їдять. Вони просто біжать і все. Їх чекає маса перешкод – цього разу було 7 переправ через річку, нічні пошуки постраждалих, спуски, підйоми, різні орієнтування на місцевості за картою і компасом.

- У різних регіонах України також проводять такі гонки на виживання. Чим особливість чернігівських?

- Ми проводимо гонки взимку у грудні. В цей час завжди погана погода. У нас великі ліси. Коли приїжджає команда з Одеси, їм просто цікаво подивитись наш ліс.

- Чи буває, що учасники хворіють чи травмуються?

- Вони приїжджають підготовленими до таких випробувань. Змагання розбиті на кілька етапів, і після кожного є базовий табір. Ми знімаємо команди на першому і другому етапі, контролюємо стан учасників і вчасно відправляємо додому.

- На вашу думку, що дають подібні акції людям?

- Організаторам – багато клопотів :). А молодим людям потрібен цей сплеск енергії. Тим, хто працює за комп’ютером, не вистачає адреналіну, боротьби з природою, і вони хочуть довести собі, що вони справжні чоловіки чи жінки.

- До речі, чи багато дівчат брало участь і як вони почувають себе у таких нелегких випробуваннях?

- У нас була навіть одна команда з Одеси, яка складалася з самих дівчат. Вони дійшли до другого базового табору. У командах переможців також були дівчата. У нас за дівчат є окремі бонуси в балах і у часі, знімається певний процент штрафів. Тобто це вигідно – мати в команді дівчину. Крім того, що вони дужи допомагають, вони навіть бувають сильніші за чоловіків. Тому всі лідери мають дівчат у команді.

…………………

Учасники Adrenaline Extreme Ways 2008 стартували від станції Мала Строївка, недалеко від Грибової Рудні, а фініш був у самому Чернігові. Їм потрібно було йти крізь ліси і болота кілька діб підряд без сну і відпочинку. Своїми враженнями зі мною поділились деякі учасники змагань.

Сергій, команда «Кітони»:

- Ми не призери, але дійшли до кінця. Найважче було боротись із постійно засинаючими членами команди і самим не засинати. Запам’яталась цікава історія з охоронцями санаторію, які бігали з гучномовцями, прожекторами і гвинтівками. Тому що ми вирішили скоротити шлях, і проклали маршрут через територію цього санаторію. Також через травму один учасник нашої команди вибув з маршруту, і нам довелося продовжувати долати відстань утрьох.

- Ви перший раз брали участь у таких заходах?

- Ні, ми систематично бігаємо в гонках на виживання, і причому не тільки в Чернігові, а й у Житомирі, Криму та інших містах.

- Якось впливає клімат чи пора року?
- Ніяким чином не впливає. Всюди голодно, холодно і мокро.
 
Олексій Хавренко, команда «PRO-X”:
- Що для вас означають ці змагання?

- Хобі, стиль життя. У подібних заходах я беру участь з 2003 року, 3 роки у Чернігівських.

- Ви сказали, стиль життя… Це означає, що ви постійно робите щось екстримальне?

- Років 8 я займаюсь туризмом, працюю у міському центрі туризму, веду різні гуртки. А це як його різновид.

- Що у гонках на виживання видалось вам найважчим?

- Не спати вночі. Йти 38 годин підряд, по дорозі їсти, не зупинятись.

Ведучий програми «Телевізор» Іван Матвєєв брав участь у гонках як журналіст. Він кілька днів знімав різні етапи змагання, щоб створити фільм, який переглянули вчора учасники. Свої враження від зйомок він підсумував такою фразою: «Ці люди мені сподобались. Вони справжні. Тому, я думаю, що буду і далі висвітлювати ці події».


Збільшити

Владислав Кириченко, суддя адреналінівських змагань

Коментарі (6)

ПУЗАТЫЙ | 2009-02-01 20:20

 не " Хавренко" а ХОвренко ...))

Aleksey | 2009-02-01 20:18

SvetЛешка,из тебя правда супер гвоздь бы получился! Молодец! И Влад молодец - в наше время заниматься не только фигней, а реальной жизнью! Цем!
Гвоздь..))) хм... нужно попробовать))

Svet | 2009-01-31 11:36

Лешка,из тебя правда супер гвоздь бы получился! Молодец! И Влад молодец - в наше время заниматься не только фигней, а реальной жизнью! Цем!

ТАО | 2009-01-29 21:46

Уважаю путешественников независимо от места путешествий!
Это здорово!!!

Himik | 2009-01-29 18:50

Хорошая вечеринка получилась. Не ожидал, что столько народу будет, но оказалось, что около 120 человек. Хорошо, что у нас есть такой замечательный паб, как Вареникс, где это реально было бы провести.
  Многие команды и судьи делилилсь впечатлениями и сказали, что как будто бы повторно пережили те же приятные впечатления. Да... дух был тот же...

Пельмень | 2009-01-29 17:20

Я приехал на 2-ую базу - посмотрел на переправу - и задубел в одежде - ветер все уши продул - а они в воде по пояс - и дальше бежать! не спать 3 суток! БРРРРРР
Гвозди бы делать из этих людей !
 
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM