.jpg)
У Литві обговорюють гастролі українських приватних труп з російським репертуаром
У Литві знову постало гостре питання присутності російського культурного продукту в публічному просторі. Причиною став анонсований на лютий тур колективу «Kyiv Classic Ballet» («Київський класичний балет»), який везе до Вільнюса виставу «Лебедине озеро» Петра Чайковського.
Ситуація набула резонансу через парадокс: поки Україна та державні театри Литви повністю відмовилися від творів російських авторів, приватна трупа під брендом «Київ» продовжує заробляти на російській класиці, а демократичне законодавство Литви не дозволяє заборонити ці виступи.
«Культурний камуфляж»: чому виник конфлікт
Колектив «Kyiv Classic Ballet», керівницею якого є Оксана Соловйова, вже не вперше стикається з критикою. Минулого року фінські ЗМІ оприлюднили розслідування, де піддали сумніву виключно українське походження трупи, припустивши наявність «російського сліду». Тоді Міністерство культури Литви зверталося до Департаменту державної безпеки (VSD) з проханням перевірити діяльність колективу. Спецслужби повідомили, що прямих загроз національній безпеці або доказів зв'язків із підсанкційними суб'єктами не виявлено, що юридично відкриває двері для гастролей.
Сама Оксана Соловйова у коментарі литовському мовнику LRT відкидає звинувачення, наголошуючи на міжнародному складі трупи:
«Більшість танцівників — це артисти українського класичного балету. Ми також співпрацюємо з артистами з багатьох інших країн, але ніколи не працювали з виконавцями з Росії».
Однак основна претензія литовської громадськості та політиків полягає не в паспортних даних танцівників, а в репертуарі. «Лебедине озеро» залишається одним із найпотужніших інструментів російської «м'якої сили» (soft power) та імперського міфу, який Росія десятиліттями використовує для культурної експансії.
Позиція офіційного Києва та Вільнюса
Варто чітко розмежовувати державні інституції України та приватні антрепризи. Національна опера України офіційно заявила, що не має жодного відношення до «Kyiv Classic Ballet» та інших подібних колективів-клонів, що використовують назву української столиці в маркетингових цілях.
Ще з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Міністерство культури та інформаційної політики України закликало до повного бойкоту музики російських композиторів, зокрема Чайковського. З репертуару Національної опери України твори російських авторів були вилучені повністю. Аналогічне рішення ухвалив і Литовський національний театр опери та балету (LNOBT).
Віцеміністр культури Литви Матас Друктейніс пояснює складність ситуації з точки зору права. У демократичній країні міністерство не має повноважень цензурувати репертуар приватних організаторів, якщо він не порушує закони про розпалювання ворожнечі.
«Ми не можемо втручатися в діяльність таких суб'єктів. Відповідальність у демократичній державі лягає на так званий попит», — зазначив посадовець, натякаючи, що найкращим регулятором має стати сумління глядачів.
Політична реакція: «Тест на стійкість»
Литовські політики вбачають у таких гастролях загрозу інформаційній гігієні та єдності суспільства. Депутат Сейму від соціал-демократів Кястутіс Вілкаускас закликав організаторів ретельніше добирати репертуар, а глядачів — голосувати гаманцем:
«Це показує стійкість наших людей... чи варто йти на таку виставу, чи ні».
Його колега з фракції Ліберального руху Сімонас Кайріс наголошує на моральному аспекті, нагадуючи про недоречність російських балетів у час, коли Росія знищує українські міста:
«Коли падають бомби на житлові будинки, садочки та школи... можна було б утриматися від усіляких "лебединих озер". Такі ініціативи провокують розкол суспільства».
Кайріс також нагадав про історичний контекст: у 1991 році під час серпневого путчу в Москві радянське телебачення транслювало саме «Лебедине озеро» замість новин, що зробило цей балет символом замовчування злочинів тоталітарного режиму.
Контекст: бізнес на ностальгії
За даними експертів культурного ринку, чимало приватних балетних труп, що гастролюють Європою (часто під назвами Kyiv City Ballet, Royal Kyiv Ballet тощо), експлуатують високий попит західного глядача на класичний балет. Оскільки «бренди» російських театрів (Великий театр, Маріїнський) наразі токсичні або під санкціями, нішу заповнюють колективи, що позиціюють себе як українські, але виконують той самий «російський стандарт» (Чайковський, Прокоф'єв), який гарантує продаж квитків.
У Міністерстві культури Литви зазначають, що тенденція все ж позитивна: кількість таких гастролей поступово зменшується, що свідчить про зростання свідомості як організаторів, так і литовського суспільства.
14:11 | 2.02.2026 р.
| Версія для друку Відправити по e-mail Зв`язатися в чаті |
| Переглядів : 369 |
Фотоновини
Додати коментар: