.jpg "Національна музична академія офіційно позбулася імені Чайковського")
Національна музична академія офіційно позбулася імені Чайковського
Міністерство культури України ухвалило рішення про вилучення імені російського композитора Петра Чайковського з назви провідного музичного вишу країни. Відтепер заклад має назву Національна музична академія України (НМАУ).
Це рішення стало черговим етапом державної політики деколонізації, спрямованої на очищення українського культурного та освітнього простору від маркерів російської імперської політики.
Правове підґрунтя та процедура
Рішення про перейменування базується на законі «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а також на фаховому висновку Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
За словами віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури Тетяни Бережної, цей крок є логічним продовженням очищення гуманітарної сфери:
«Продовжуємо процес деколонізації української культури. Рішення ухвалене відповідно до профільного законодавства. Наступним кроком стане публічне обговорення з колективом закладу та громадськістю щодо присвоєння Академії нового почесного імені».
Варто зазначити, що зміна назви не вплине на юридичний статус закладу, чинний освітній процес чи творчу діяльність студентів та викладачів.
Велика деколонізація та «геть від Москви»
Перейменування Академії Чайковського — лише частина масштабного процесу. Протягом 2023–2025 років Україна активно переосмислює роль російських діячів культури, чиї імена десятиліттями використовувалися Російською імперією та СРСР як інструменти м’якої сили та культурної експансії.
Справа Михайла Булгакова
Одним із найбільш резонансних став висновок Експертної комісії УІНП щодо письменника Михайла Булгакова. Попри те, що він народився в Києві, експерти визнали його «імперцем за світоглядом» та «запеклим українофобом».
-
Чому це важливо: У романі «Біла гвардія» Булгаков не просто описує події в Києві, а системно висміює українську державність, мову та армію УНР, називаючи українськість «гнусною петлюрівщиною».
-
Наслідки: На підставі цих висновків у багатьох містах демонтуються пам’ятні дошки Булгакову, а київський музей письменника на Андріївському узвозі наразі перебуває в процесі повної трансформації концепції, аби не бути центром пропаганди «русского міра».
«Пушкінопад» та пам’ятники
Процес демонтажу пам’ятників Олександру Пушкіну в Україні отримав назву «Пушкінопад». За даними Мінкульту, з початку повномасштабного вторгнення було демонтовано понад 100 пам’ятників поету.
-
Причина: Постать Пушкіна розглядається не просто як літературна, а як символ російського домінування. У своїх творах (наприклад, поема «Полтава») він вибудовував імперський міф, дискредитуючи українських діячів, зокрема Івана Мазепу.
-
Інші постаті: Під деколонізацію потрапили пам’ятники та топоніми, названі на честь генерала Суворова, Катерини II (демонтований пам’ятник «Засновникам Одеси»), а також численні вулиці Глінки, Мусоргського та Достоєвського.
Майбутнє Академії
Питання про те, чиє ім'я носитиме головна музична академія країни, залишається відкритим. Серед найбільш обговорюваних кандидатур у фаховому середовищі:
-
Артем Ведель — видатний український композитор-класик, чия доля була трагічно пов’язана з утисками Російської імперії.
-
Микола Лисенко — фундатор української національної композиторської школи (хоча його ім’я вже носить Львівська національна музична академія).
-
Борис Лятошинський — класик українського модернізму XX століття.
Міністерство культури наголошує, що остаточне рішення буде ухвалено після серії публічних консультацій, що дозволить обрати ім'я, яке найкраще репрезентує українську музичну ідентичність на світовій арені.
12:27 | 30.12.2025 р.
| Версія для друку Відправити по e-mail Зв`язатися в чаті |
| Переглядів : 238 |
Фотоновини
Додати коментар: