США: Нецензурщина проти привітності та освіченість проти неуцтва. Що переможе?

«Багато американської молоді вважає, що Європа – це країна. В Україні вони не знають нічого, крім Чорнобиля. Я був здивований, що вони не знають навіть Кличка.

Тільки виходець з Індії знав Україну та один хлопець з Ямайки сказав, що Україна – це «країна Шевченка», - здивовано розповів Володимир Биховець, студент 4 курсу історичного факультету ЧДПУ імені Т. Шевченка.

Володимир 3 вересня повернувся з поїздки до Америки за програмою «Work and Travel». Він майже 4 місяці перебував у штаті Пенсільванія та працював у Херші-парку райд-оператором на американських гірках, на атракціонах. Тобто він запускав атракціони і слідкував за безпекою.

За день парк приймав до 40 тисяч відвідувачів. Володимир багато спілкувався та подорожував. Тому у нього склалося цілісне враження від їх молоді та від американського життя. Про це наша розмова з Володимиром Биховцем.

Американці – індивідуалісти, або що занадто…

- Чим американська молодь кардинально відрізняється від української?

- Америка пишається своєю демократією і свободою. Американська молодь може дозволити собі стільки, що вони не знають, чим виділитись від інших.

Відсотків п’ятдесят американців носять одяг, розмір якого у 3-4 рази більше, ніж їм потрібен. Хлопці, які слухають реп, носять джинси так, щоб нижня білизна була видна, майже на колінах. Але є люди, які носять нормальний одяг. Там ніхто нічого не скаже тобі.

Якщо хлопець – гей, то він навіть не соромиться казати це на людях.

Ми, якщо йдемо по вулиці, можемо сісти на ґанку будинку, з’їсти ланч. Якщо це зробити в Україні, то скажуть, що це бомжі, яким ніде поїсти. Там це нормальна річ. Ніхто на тебе не буде показувати пальцем.

У спілкуванні у них є такі фрази, які мене особисто почали дратувати. У нас кажуть «доброго ранку», «привіт», а у них ця фраза перекладається «як себе почуваєш?», «як ся маєш?». Ніхто не бажає дізнатись, як ти себе почуваєш. Це просто фраза, яка говорить про привітання.

Афроамериканці часто дозволяють собі нецензурну лексику, навіть на роботі, з відвідувачами.

В Америці розповсюдженим є, як ми його назвали, «культ чемності». Американці дуже часто кажуть «пробачте». Частіше, ніж в Україні разів у 100. Але під цим вони нічого не мають на увазі.

Навіть якщо їм дуже погано, вони завжди посміхаються. Деколи ця посмішка виглядає дуже ненатурально. Вони просто «вішають» її на обличчя. Через секунду відвертаються, і видно, що там зовсім не те, що вони відбувають. Навіть коли вони роблять щось погано, вони теж посміхаються.

Був такий випадок, коли нас підставили на роботі. Американський хлопець увімкнув «Emergency stop» (термінова зупинка), відключив повністю американські гірки. І коли прийшов супервайзер, цей хлопець все приписав нам, іноземцям. За це нам нічого не було б, а йому були б проблеми. Але він прямо у вічі сказав при супервайзер, що це ми натиснули «Emergency stop».

Американці доброзичливі у спілкуванні, але коли трапляються такі моменти, то бачиш справжню суть.

Вони дуже вільні у спілкуванні. Можуть розмовляти на будь-які теми. Ми, українці, більш скуті у спілкуванні, а вони дуже розв’язні. Деколи це доходить до негативного: розкутість іноді переходить у нецензурну лексику.

Майже вся молодь з 16 років має приватне авто.

Спиртні напої можна купувати з 21 року. Але ми змогли їх купити лише у «чорному районі», де нічого не питали.

Доходить до абсурду. Наркотичні засоби можна купити навіть у бізнес-центрі Даун-тауну Харісбургу, за 3 квартали від нас, а алкоголю – ні.

Я не бачив жодного алкоголіка чи наркомана, який би лежав на вулиці. Мабуть, вони бояться законів. П’яної молоді на вулицях нема абсолютно.

"Фаст-фуд" – загибель Америки, або «смачна» отрута

- Які ціни на товари загального вжитку і яка якість продуктів харчування?

- Навіть фірмовий одяг можна купити за 5 доларів. Оскільки одяг, коли виходить з моди, то він дешевшає з 40 доларів до 5.

Американці їдять дуже погану їжу. Є супермаркети, де є органічна їжа. Вона коштує дорожче і її купують люди, які мають середній та високий достаток.

Навіть дома американці готують сосиски, гамбургери та хот-доги.

Я кажу одному хлопцю, що фаст-фуд колись вб’є Америку. А він відповідає, що якщо вб’є, то вб’є, але це смачно. Не розумію, що там може бути смачним?

Навіть те, що готували у ресторанчику, де працювали наші студенти, м'ясо – воно несмачне. Як його їдять американці?

Бачив щось на кшталт млинців. Все можна знайти на Брайтон Біч, в українському та російському кварталі, де є український ресторан. Там я куштував борщ за 5 доларів.

В США ціни на життя менші, ніж в Україні.

Мало американців мають своє власне житло. Його вони в основному орендують. Американська мрія – мати своє приватне житло.

Вони скаржаться на податки. Саме за податки вони ненавидять США.

Чим більше знаєш мов, тим кращий ти товар

- Чи спілкувались ви з українською діаспорою?

- Справжню українську діаспору бачили у Нью-Йорку. А на Брайтон Біч зустрілись з єдиними українцями, яких ми бачили, які розмовляли українською. Один хлопець розмовляв українською з домішками російської та англійської. Але його мова була українська, зрозуміла.

Він розповів, що його батько не хотів, щоб вони спілкувались українською. Але мати наполягла, щоб діти вивчали українську. Російську мову він знає, оскільки живе у російському кварталі і багато спілкується з росіянами.

В Америці чим ти більше знаєш мов, тим ти більше конкурентоспроможний на ринку.

Та молодь, яка розуміє, що їм потрібно навчання, бере від викладача все. Вони знають, що через 2 роки їх «викинуть» на вулицю, і вони повинні щось робити. Тому вони навчаються з натхненням.

Заробітна плата 340 доларів у день?

- Чи відрізнялась ваша зарплата від коштів, які отримували американці?

- У парку наша зарплата не відрізнялась. Ми навіть отримували трохи більше, ніж американська молодь. Якщо брати загально американську тенденцію, то вони за таку зарплату просто не йдуть працювати. У молоді, яка працювала у парку, був середній вік 18 – 19 років. Американці за зарплату нижче 15 доларів за годину не йдуть працювати. А у нас була зарплата 8 доларів.

Але були люди у парку, які обслуговували атракціони, і отримували по 23 долари за годину. Вони навіть хвалились, що працювали за 340 доларів за день. Ми бачили людей, які залишались нелегально у Америці. Але без документів вони працювали на найгірших.