Останнє оновлення: 20:13 п'ятниця, 29 травня
Кавказ
Ви знаходитесь: Політика / Україна / The New York Times про ситуацію в Грузії
The New York Times про ситуацію в Грузії

The New York Times про ситуацію в Грузії

Росія посилює натиск, Захід - перед непростим вибором

У понеділок російські війська розширили масштаби просування вглиб грузинської території. Ця спроба повернути час назад, в часи безумовного панування Москви в країнах, які вона називає «ближнім зарубіжжям», викликає все більшу тривогу серед західних лідерів.

У той самий час, коли президент Буш у безпрецедентно твердих висловах піддав осуду дії Росії, для Сполучених Штатів і їх європейських союзників виявилося дуже непросто визначитися з відповідними заходами. Здавалося, що вони не дуже розуміють, як поводитися в умовах нової геополітичної гри, що ставить під погрозу два десятиліття демократичних завоювань у країнах, які колись були частиною радянської сфери впливу.

У понеділок російські війська за короткий термін зайняли грузинську військову базу і вийшли на позиції в районі грузинського міста Горі, у зв'язку з чим у Грузії стали побоюватися повномасштабного вторгнення або спроб змістити прозахідного президента країни Михайла Саакашвілі.

Джордж Буш повернувся до Вашингтона з Олімпійських ігор у Пекіні і менш ніж за годину виступив з різкою заявою, у якому попередив Росію, що військова операція шкодить її репутації і є «неприйнятною у двадцять першому столітті».

«Дії Росії на цьому тижні викликали серйозні питання про її наміри в Грузії і регіоні, - заявив Буш. - Ці дії істотно зашкодили репутації Росії в світі , ці дії ставлять під погрозу відносини зі Сполученими Штатами і Європою».

За словами співробітників американського уряду, військова відповідь майже повністю виключена, однак Сполучені Штати у відповідь на прохання грузинського уряду дійсно здійснили перекидання повітрям грузинських солдатів з Іраку назад у Грузію, що викликало різку реакцію Росії. Вашингтон може також вжити заходів щодо ізоляції Москви на міжнародній арені, наприклад, шляхом виключення її з «великої вісімки» промислових держав.

З іншого боку, немає ознак того, що західні держави вживуть серйозних заходів проти Росії, якщо вона вирішить ігнорувати їхні попередження.

Аналітики зазначають, що Росія одержує дуже високі доходи від експорту нафти і, здається, повна рішучості відновити вплив у Грузії й Україні; при цьому Росія дає іншим залежним від неї у минулому країнам зрозуміти, що їм варто остерігатися занадто тісних політичних і військових альянсів зі Сполученими Штатами.

«Якщо США і Європа не зупинять Росію, я думаю, це стане кінцем того, що ми вважали пост-радянською ерою», - розмірковує Сара Мендельсон, науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

За словами Джорджа Фрідмана, керівника фірми «Стретфор», який займається аналізом геополітичних ризиків, «росіяни відчувають, що останні двадцять років у світі їх ніхто серйозно не сприймав. Тепер вони повернулися».

Багато експертів з міжнародної політики вважають, що однією з причин настільки твердої реакції Росії на спробу Грузії повернути Південну Осетію полягає в тому, що Сполучені Штати і Європа прагнули зміцнитися в традиційних сферах впливу Росії, відсунувши при цьому від себе Москву своєю підтримкою прагнення Косова до незалежності.

Ці ж експерти стверджують, що спроби адміністрації Буша сприяти поширенню демократії, у тому числі підтримка Саакашвілі як провідника демократії на кордонах Росії, додали грузинському президентові хоробрості і, можливо, підштовхнули його до провокаційних кроків, які викликали люту реакцію Росії.

Хворобливу реакцію Росії викликали і американські плани з розміщення системи ПРО в Польщі, і американська підтримка вступу України й Грузії в НАТО.

«Виходить, що загальний підхід, який ми використовували у відносинах з росіянами останні два роки, загнав їх у кут, і їм важко не сприймати нас інакше, як вороже до них налаштованих», - вважає Майкл Грейг, фахівець з конфліктології Університету Північного Техасу.

Мало хто з експертів-міжнародників пророкує повернення Росії до днів комуністичної слави, лякання всього світу військовою міццю - світ змінився, і піднесення таких нових світових держав, як Китай і Індія, зробить повернення до холодної війни неможливим.

Проте, у європейських столицях і Вашингтоні росте впевненість у тому, що якщо Росія поверне собі статус великої держави, карта Євразії, можливо, буде переформатована, а Сполученим Штатам і Європі доведеться відмовитися від спроб втягнути колишні радянські республіки на Кавказі в західну орбіту і вступити в боротьбу з Росією за збереження впливу на східноєвропейські держави, наприклад, Польщу, і країни Балтії.

Нове посилення Росії може також означати кінець і без того слабких сподівань американців і європейців коли-небудь перетворити Росію на союзника Заходу. У найкращому випадку, Росії ніколи не будуть довіряти, у гіршому - будуть бачити в ній супротивника.

Навіть для налаштованої більш рішуче Москви, російське вторгнення в Грузію пов'язане з істотними ризиками: крім дипломатичної ізоляції з боку західних демократій, це й подразнення сусідніх держав колишнього Радянського Союзу і Варшавського договору, перспектива затяжних воєн, посилення націоналістів, аналогічне тому, яке відбулося з придушенням Чечні.

У понеділок більше тисячі чоловік зібралися на мітинги в латвійській столиці Ризі, сотні людей - у Таллінні (Естонія) і Вільнюсі (Литва), вимагаючи від Заходу зайняти тверду позицію стосовно Москви. Лідери Польщі й Чехії виступили з аналогічними закликами.

У той самий час, коли американські і європейські лідери вимагали, благали і вмовляли, щоб Росія призупинила наступ в Грузії, міністри закордонних справ найбагатших країн світу провели телефонну конференцію, що показово, без участі російського міністра, обмежившись «великою сімкою» замість «великої вісімки» - дипломати розглядали можливі варіанти дій в «далеко не кращому розкладі», за висловом одного з представників адміністрації Буша.

В ООН Росія відкинула проект резолюції, що обговорювався серед членів Ради Безпеки, який закликав припинити кровопролиття. Російські представники, які володіють правом вето в Раді, заявили про своє розчарування у зв'язку з тим, що під час підготовки документа з російською стороною не були проведені консультації, і зазначили, що в ньому не згадувалася «грузинська агресія».

Держсекретар Кондоліза Райс направила в регіон Метта Брайзу, співробітника державного департаменту середнього рівня для підтримки посередницьких зусиль французького міністра закордонних справ Бернара Кушнера. Представники Грузії закликали своїх європейських партнерів до більш різких кроків, наприклад, до призупинення планів стратегічного партнерства з Москвою й постановки питання можливості проведення Олімпійських ігор 2014 року в російському місті Сочі.

Олімпіада в Сочі є особистим проектом російського прем'єра Володимира Путіна, який проводить в Сочі літній і зимовий відпочинок, качається на лижах у місцевих горах, недалеко від кордону з самопроголошеною Республікою Абхазія.

Критики адміністрації Буша з табору демократів поки що критикують дії американського керівництва за прояв слабості. Річард Холбрук, колишній посол США в ООН, зазначив, що посередницькими зусиллями керував Ніколя Саркозі, президент головуючої в Європейському Союзі Франції. За словами Холбрука, Кондоліза Райс повинна була полетіти в Москву, особливо якщо взяти до уваги тісні зв'язки американського уряду з Грузією і його підтримкою зусиль цієї країни по вступу в НАТО.

Однак інших варіантів дій у цій ситуації немає: Росія зайняла тверду позицію, а США зав'язли в Іраку і Афганістані, і вкрай стурбовані у зв'язку з Іраном, тому конфронтація Сполучених Штатів з Росією через Грузію малоймовірна. За словами Джорджа Фрідмана з аналітичної фірми Стретфор, Росія показала, що в сфері своїх інтересів вона хоче бути головною.

«По суті те що відбувається, означає, що Росія стає великою державою, стверджує Фрідман. - Не світовою державою, як раніше, але державою, з якої потрібно рахуватися».

Стаття Гелен Купер,
опублікована 12 серпня в The New York Times

 

Коментарі (1)

Геополітик | 2008-08-13 09:02

"Джордж Буш виступив з різкою заявою, у якому попередив Росію, що військова операція шкодить її репутації і є «неприйнятною у двадцять першому столітті... Ці дії істотно зашкодили репутації Росії в світі".
Ну хто б казав? Читаємо далі:
"Росія зайняла тверду позицію, а США зав'язли в Іраку і Афганістані, і вкрай стурбовані у зв'язку з Іраном, тому конфронтація Сполучених Штатів з Росією через Грузію малоймовірна".
Ото ж бо! Якби не Ірак, ніхто б не завадив Грузії за підтримки США зтерти, зрівнявши з землею, російські військові аеродроми, з яких наносилися авіаудари по Грузії. А так у США не вистачає морального права бити по руках ведмедя з ядерною дибуною, який робить багато в чому те ж саме, що і США. Якщо б Грузія самотужки карала злодія, це було б шляхетно, але на неї б чекала доля Японії, як у 1945-му. Тому Саакашвілі вийшов із ситуації з найменшими втратами, наскільки це можливо. Ще й заробив певні бали, як це не цинічно на перший погляд.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Вина із кульбабок не буде!

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор