Батурин: Сенсація, яка не відбулася. ФОТО

«У зв’язку із реставрацією Воскресенської церкви – усипальниці Кирила Розумовського, заміною підлоги, ліворуч від входу, у північному нефі було виявлено 4 сходини, які вели вниз.

Нас відразу викликали, ми виїхали до Батурина і дослідили даний об’єкт», - повідомив старший науковий співробітник Інституту археології і стародавньої історії Північного Лівобережжя, начальник розкопу на соборі Живоначальної Трійці Батуринської міжнародної експедиції В’ячеслав Скороход.

Виявилось, що Воскресенська церква – усипальниця досліджувалась вже після закінчення цьогорічної експедиції.

- Що Вам вдалося дослідити і що було знайдено?

- Об’єкт сам по собі цікавий. Ведуть 4 сходини вниз, де нас зустріла арочне невеличке склепіння, праворуч в якому знаходилось дві невеличкі ніші вертикально одна над одною. Від сходів на 1,5 м вперед була закладена стінка цією ж цеглою, якою і збудоване склепіння, часів будівництва церкви.

У самому цьому підвальному приміщенні був знайдений старий ланцюг, який підтримував панікадило, приблизно 3 м, також велику кількість костилів від віконних решіток, залізні предмети, фрагменти старої оцинкованої кровлі, криші чи бань.

Це, скоріш за все, сліди якоїсь попередньої реставрації, якогось ремонту.

- Що це могло бути за приміщення?

- Попередньо сказати, що це було, навіть ми не можемо. Скоріш за все, це було якесь технічне приміщення.

В приміщенні церкви є топочна (котельня), де стояла велика піч, у яку кидали дрова для того, щоб цей храм був одним з теплих церков. Тоді вони були популярні у Росії. Можливо, це одне з технічних приміщень, прохід до цієї топочної.

У церквах цього періоду можуть бути підвали, галереї для технічних цілей або ж для опалення.

- Чи міг бути це майбутній склеп або підземний хід?

- Кирило Розумовський будував церкву собі як усипальницю. Там для себе робив склеп, в якому він похований. Для когось ще робити склеп не було ніякого сенсу.

У ХІХ ст. хід був неактуальний. Церква – це не фортеця, не замок і не оборонна споруда, як це було за давньоруського часу та доби Гетьманщини.

- У Вас були якісь припущення стосовно цього об’єкту ще до дослідження?

- Припущення були, але вони такі ж, якими виявились після дослідження. Археолог – людина, яка має справу з фактами. Тому судження до дослідження не мають цінності.

- Чи буде далі досліджуватись Воскресенська церква?

- Була складена документація стосовно досліджень церкви, де був передбачений люк у новій підлозі для подальших досліджень об’єкту.

ХІХ ст. не є основною цікавістю для археологів, оскільки у ХІХ ст. вже багато писемних, документальних джерел.

Можливо, хтось у майбутньому зацікавиться церквою доби Розумовського. Вони зможуть детально дослідити це.

Ламати цю закладену стінку у нас немає права і немає цього на меті.

Отже, буде чекати нових досліджень території Батурина. Чим ще нас здивує загадкова гетьманська столиця?

Фото: В'ячеслав СКОРОХОД