Останнє оновлення: 15:51 субота, 14 грудня
До Дня археолога
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Робота для інтелектуалів з пристрастю до пригод
Робота для інтелектуалів з пристрастю до пригод

Робота для інтелектуалів з пристрастю до пригод

Чи багато зараз професій, які є способом життя? Чи багато в Україні відчайдушних людей, які можуть працювати за будь-якої погоди лише заради розкриття таємниць?

На думку відразу спадає детектив типу Шерлока Холмса чи Еркюля Пуаро, який постійно розплутує клубок загадок у пошуках правди.

Професія археолога завдяки дослідженню невідомого та постійного пошуку відповідей на складні питання наближається до професії детектива.

А за словами кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та археології України історичного факультету ЧДПУ імені Т. Шевченка Олени Черненко «археологія затягує; вона пов’язана з дослідженнями, які споріднені з криміналістикою: слідами стародавнього життя необхідно встановити події, які відбувались на той час».

Проте, в Україні ця екзотична професія, на жаль, не користується великою популярністю та не знаходить підтримки з боку держави. Донедавна навіть офіційного свята археологів не було. Його святкували у різних експедиціях у різний час: у другу неділю серпня, 13 серпня або, найчастіше, 15 серпня. Лише у цьому році наказом Президента України від 6 серпня запроваджено офіційне святкування Дня археолога 15 серпня.

Дізнатись про особливості цієї професії та відчуття археологів напередодні свята вирішила у професійних археологів, яких зустріла на їх постійному робочому місці – у розкопі. Наша розмова з кандидатом історичних наук, професійним археологом Оленою Черненко.

- Як ви будете святкувати свій день у цьому році?

- Більшість археологів буде визначати цей день на робочому місці, на розкопі. Ця професія пов’язана з пригодами, екстремальними умовами, тому святкувати будуть на вільному повітрі. В деяких експедиціях на честь цього свята влаштовують театральні вистави, які пов’язані із стародавніми легендами. На розкопках міст античного Причорномор’я полюбляють інсценувати сюжети з грецького епосу, драматургії у сучасному прочитанні. Серед археологів є таланти, які пишуть вірші та пісні, тому це перетворюється у театральне дійство.

- Які ще традиції святкування Дня археологів є?

- В археології, як і у геології, є традиція співати пісні під гітару, написані самими археологами, а є пісні, історія яких простежуються з початку ХХ ст., вони передаються від одного покоління до іншого. Будуть співи, буде розпалюватись багаття…

- Чому зараз мало професійних археологів?

- Археологія дуже специфічна і важка професія. Навчатись їй потрібно роками. Для цього недостатньо отримати університетську освіту. Всі археологи починали з того, що кілька років працювали землекопами. Ще у ХІХ ст. археолог граф Уваров писав, що це єдина професія, якою не можна навчитись теоретично. Археолог не має права на помилку. Коли археолог здійснює дослідження пам’ятки, вона зникає. Недарма якийсь відомий археолог казав, що це погляд, який знищує.

Потрібно мати кваліфікацію від землекопа до лаборанта, який вміє малювати і креслити, потім до теоретика, який вміє інтерпретувати матеріал дослідження, знає фахову літературу, може проводити аналогії. Нас навчали за уламком горщику розміром з півпальця визначати місце його виробництва та коли він був зроблений. Після роботи лаборанта людина працює начальником розкопу, потім начальником експедиції. Навчити цьому важко. Потрібно, щоб людина була захоплена цією справою.

Археологія не приносить значного доходу. Тому археологією займаються інтелектуали, які мають наснагу, щоб вчитись роками. Професійних археологів в Україні небагато, ми один одного всі знаємо.

- Для того, щоб інтерпретувати знахідки, потрібно мати неабияку уяву та фантазію. Чи так це?

- Всі висновки археологів повинні бути обґрунтованими, вони повинні ґрунтуватись на фактах. Люди, які мають дуже розвинену фантазію, у археології не затримуються: вони починають писати науково-популярні книги чи читати популярні лекції. Археологу необхідно мати логічне мислення. Уява потрібна, але з фантазією обережніше.

- Існує проблема «чорних археологів». На Ваш погляд, як держава повинна боротись з ними?

- Коли професійний археолог проводить дослідження, то він відтворює стародавнє життя, використовуючи не лише знайдені матеріали, але й уламки горщиків, органічні рештки, характер залягання шарів. Дуже багато інформації, яка дозволяє відновити це.

«Чорний» археолог – це шукач скарбів. Він вириває з землі речі, бере собі привабливі – ті, які можна продати колекціонерам. Цей пошук скарбів руйнує культурний шар, унеможливлює подальше вивчення пам’яток. Лишаються речі, за допомогою яких відтворити минуле неможливо: вони вирвані з історичного контексту. Граф Уваров говорив, що будь-яка річ має значення тоді, коли ми знаємо де і за яких обставин вона знайдена. Навіть залізний цвях може мати велике значення для наукових висновків.

Проблема «чорних» археологів існує з того часу, коли поширилась мода на антикваріат. На сьогодні проблема існує і не втрачає свого значення. Потрібна зацікавленість держави, поправки до законодавства, досить суворо карати порушників. Є випадки, коли шукачів скарбів затримують, а ті кажуть, що вони просто гуляли з металошукачем, а що це археологічна пам’ятка не знали.

У них конфіскують знайдені речі – монети, знаряддя праці, зброю тощо і відпускають. А потім вони йдуть і продовжують свою справу. У цьому випадку законодавство обмежене. Проте, зараз населення України приходить до думки, що для того, щоб зберегти своє минуле не потрібно його руйнувати. Вони більш свідомого до цього відносяться, нам повідомляють про такі розкопки, самі намагаються затримати людей, які не мають відповідної кваліфікації і відповідних документів. Також важливо підвищення свідомості стосовно нашої культурної спадщини.

- З якими ще проблемами стикається сучасний український археолог?

- Нам не вистачає досвідчених реставраторів, які б допомагали нам зберегти знайдені речі, не вистачає свідомого відношення людей, які будують на території археологічних пам’яток. Коли буде ритися котлован, то все буде зруйновано. Кожного разу потрібно пояснювати, що ми знаходимо. Не вистачає підтримки з боку держави, нестача бюджетного фінансування. Практично всі роботи проводяться на спонсорські кошти, які приходять з Німеччини та Англії.

Тамтешні археологічні установи за стародавньою традицією фінансують дослідження у найбільш цікавих у історичному відношенні регіонах таких, як Єгипет, на берегах Тигру та Євфрату, так і в Україні. Ще роботи фінансують будівельники, які будують на території археологічної пам’яток. А бюджет практично коштів не виділяє. Це неприємна ситуація, коли англійці, американці та німці дають кошти на дослідження, а наш уряд залишається байдужим.

Наостанок, я хотіла б побажати колегам успіхів, цікавих знахідок, гарної погоди (наша робота залежить від погодних умов) і всього найкращого у цьому житті.

Ми також бажаємо всім археологам – початківцям та професіоналам успіхів у їх дослідницькому пошуку, здоров’я та наснаги. І звичайно, щоб мета кожної археологічної експедиції та кожного розкопу була досягнута у найкоротші терміни!

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  У Чернігові провели Вечір спогадів до дня народження Олександра Норова

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор