Чернігів: Давня фортеця та сьогоднішній Вал. ФОТО
Чернігів – у найближчому майбутньому туристичний центр України – зараз переживає добу активної підготовки до цієї ролі. Назріла необхідність термінової реставрації історико-культурних пам’яток міста.
За останній час реставрували зовнішній вигляд Катерининської церкви та Борисоглібського собору. Настав час і Чернігівського Колегіуму, який у XVIII ст. входив до споруд Борисоглібського монастиря. Перед тим, як дати роботу реставраторам, необхідно було провести дослідження фундаментів споруди та визначити їх міцність.
«Оскільки ми знаходимось на території стародавнього дитинця – археологічної зони №1 – копати просто шурфи не можна, потрібно провести повноцінні археологічні розкопки. Роботи ведуться під керівництвом кандидата історичних наук, Олени Черненко силами наукових співробітників відділу археології фондів заповідника», - зауважив завідувач відділом наукових досліджень печер і пам’яток археології Національного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок.
Зараз археологічні роботи ведуться ще й на території стародавнього некрополя (кладовища) по проспекту Перемоги. За словами Олени Черненко, «велика концентрація поховань (знайдено 50 поховань ХІІ ст.) дозволяє стверджувати, що роль Чернігова у ХІІ ст. була досить значною, а місто було одним з найбільших у Європі».
Останнім часом всі відвідувачі валу мали можливість побачити, що поблизу Колегіуму ведуться археологічні дослідження. Оскільки територія валу дуже давня, то можна очікувати будь-яких відкриттів. За результатами археологічних розкопок фундаментів споруди Колегіуму ми вирішили звернутись до керівника розкопок, наукового співробітника Чернігово-Сіверської охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України Олени Черненко.
- На якому етапі зараз знаходяться дослідження фундаментів споруди Колегіуму?
- Зараз завершується перший етап робіт. Ми викопали шурф впритул до стінки Колегіуму, щоб подивитись стан фундаментів. Остаточно буде вирішено, чи потрібно копати далі після того, як приїдуть реставратори і подивляться на результати наших робіт. На сьогодні лишилась лише фіксація шарів. Потужність культурного шару тут досягає 5,5 м – це шари від Х ст. до ХІХ ст., час, коли тут були перебудови і ми навіть простежуємо сліди останньої реставрації, яка велась поблизу Колегіуму. Маємо надію, що сучасні реставратори не допустять помилок, які зробили у минулому їх колеги.
- Що вдалось підтвердити цими розкопками?
- Споруда Колегіуму стоїть впритул до насипу стародавнього валу, який оточував чернігівську фортецю. Оскільки Колегіум стоїть у стародавньому місці, у якому концентрувалось практично все політичне та історичне життя Чернігова з давніх-давен, то ми чекали результатів, які б підтвердили дату спорудження валу, отримавши матеріали з його основи. Раніше на цій ділянці археологічні дослідження у повному обсязі не велися, тому це було цікаво. Щодо цієї ділянки валу, то за загальноприйнятою схемою вал споруджено за часів правління Мстислава Володимировича – першого відомого нам за літописами чернігівського князя, і отримані результати більш-менш підтвердили цю дату. Матеріали, які знайдені у основі валу, датуються кінцем Х ст., але розкопки проведені у невеликому обсязі, тому ми не можемо підтвердити, що вони доходять до початку ХІ ст. – часу князювання Мстислава. Проте, точно можна сказати, що вал на цій ділянці виник не пізніше початку ХІ ст., але найбільш рання дата – кінець Х ст. – на підставі здобутих матеріалів.
- Що ми дізнаємося про функціонування Колегіуму у ХVIII ст.?
- Споруда Колегіуму дуже давня. Вона споруджувалась на стиці XVII – ХVIII ст. у кілька етапів, включала кілька корпусів. Наші роботи проходять поблизу корпусу, який є одним з найпізніших у цьому архітектурному комплексі. Поблизу комплексу була споруджена дзвіниця за правління Івана Мазепи, між 1700 – 1703 рр. Це час для Чернігова, коли починається культурне відродження. Впритул до Колегіуму була прибудована стічна труба, яка датується початком XVIII ст. Вона відводила відходи з кухонного блоку на дно рову. Труби були цегляні. Це конструкція із цегли висотою 1,5 м та шириною більше 2 м. Подібні труби відомі на території Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському. Конструктивні деталі – ті самі. У Новгороді-Сіверському труби споруджені за часів Лазаря Барановича, відомого філософа та релігійного діяча, який потім перебрався до Чернігова. Можливо, ідея створення подібної системи, що забезпечувала комфорт учням та монахам Борисоглібського монастиря, належала йому. Це унікальна інженерно-технічна споруда, що взята на тимчасовий облік як унікальна пам’ятка історії та культури. Зараз ми продовжуємо її дослідження на ділянці, яка вціліла найкраще.
- Які знахідки Вам траплялися при дослідженні цієї труби?
- У стічну систему потрапляли як рештки кухонні, так і битий посуд, поламані речі – глечики, горщики, кухлі. Знайдені уламки горщиків XVIII ст. Вони були поламані і нікому не потрібні. Проте, ці знахідки мають історико-культурну цінність.
- Чи будете продовжувати розкопки на цій ділянці і чого Ви очікуєте знайти?
- Будь-яке дослідження, яке проводиться на території дитинця, є цікавим. Тому від земляних робіт ми завжди чекаємо нових результатів. На території фортеці все, що не буде знайдено, є важливим і цікавим. Зараз досліджуємо стічну трубу. А далі – як скажуть реставратори. Якщо вони скажуть, що для реставрації унікальної пам’ятки Колегіуму потрібно проводити ще земляні роботи, то ми будемо продовжувати.
Залишається сподіватися, що реставратори будуть сумлінними і виконають свою частину роботи по відбудові Колегіуму «на совість», щоб не одне покоління туристів та мешканців міста любувалося оригінальною пам’яткою і не забувало його історію. Адже нам є чим пишатися: це був перший навчальний заклад підвищеного типу – Колегіум – на території Лівобережної України. Саме з нього йде відлік історії гуманітарної освіти у нашому місті, яка налічує більше 300 років!
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 20936 |
Посилання до теми:
25.07.2007 Чернігівський колегіум перебуває на межі аварійного стану
21.03.2007 В Чернігові пройшов інформаційно-рекламний тур
29.07.2008 У Чернігові 300–літня каналізаційна система часів Мазепи отримала статус пам’ятки історії
21.07.2008 Науково-проектне обстеження Чернігівського колегіуму проводять львів’яни
12.06.2008 Чернігів: Прогулянка старослов’янським містом. ФОТО
25.07.2008 Чернігів – «губернський хутір» чи науковий центр Російської імперії?
Коментарі (6)
Ірина Чугаєва | 2008-08-02 14:36
Хоча, ймовірно, що вийдуть і на попередника першого літописного князя...
Якщо продовжаться археологічні дослідження валу, впевнена, що уточниться ниші знання про центр давнього міста за рахунок нових унікальних знахідок.
Metallist | 2008-08-02 13:10
Скорее надо говорить, что есть возможность выйти на предшественника на Черниговском столе Мстислава.
По-моему, это более интригующе, чем все приписывать Мстиславу.
Или есть мысли, что Мстислав сидел в Чернигове еще с рубежа 10-11 веков?
Ірина Чугаєва | 2008-08-01 23:09
Земляний насип - вал на ділянці поблизу Колегіуму (місце розкопок) - датують саме кінцем Х - початком ХІ ст., тобто часом князювання Мстислава... Але, якщо брати до уваги, що знайдуть знахідки, які продатують цю археологічну пам'ятку більш раннім часом, тоді, можливо, і до 907 р. дійдемо - до самого князя Чорного! :) Тільки не слід забувати, що князівсьвкий двір князя Чорного (ІХ - Х ст.) знаходився на території сучасної Єлецької гірки.
Metallist | 2008-07-31 16:53
Так и ладно, чего париться?
Не зря ж Чернигов упоминается вторым еще в 907 году? Да, не знаем мы князей до 11-го века. Так разве это повод "омолаживать" укрепления под Мстислава?
Speckle | 2008-07-31 11:29
Metallist | 2008-07-31 10:46