Останнє оновлення: 10:09 середа, 17 липня
Інтернет-конференція
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Історичний факультет ЧДПУ: Новий формат спілкування
Історичний факультет ЧДПУ: Новий формат спілкування

Історичний факультет ЧДПУ: Новий формат спілкування

Декан історичного факультету спілкувався зі студентами у новому режимі – за допомогою Інтернету.

Ця інтернет-конференція з деканом історичного факультету ЧДПУ імені Т. Шевченка Олександром Коваленком відбувалась 8 листопада з 14 до 16 години.

Подібна конференція проходила на історичному факультеті вперше. Студенти історичного факультету мали можливість задати питання деканові в он-лайн режимі або заздалегідь залишити питання у відповідній темі на форумі. Він існує в межах неофіційного сайту історичного факультету. А потім Олександр Борисович в режимі он-лайн відповідав.

Ідея проведення такої конференції належить одному з активістів студентського форуму та адміністратору неофіційного сайту історичного факультету ЧДПУ Володимиру Биховцю. Безпосередньо він і проводив цю інтернет-конференцію: організував збір питань на форумі, повідомив всім студентам про час її проходження, а також потім озвучив деканові питання студентів і надіслав в режимі он-лайн відповіді Олександра Борисовича у відповідну тему на студентський форум.

Нижче подаю найцікавіші питання студентів та відповіді Олександра Борисовича Коваленка.

- Які вже заходи здійснені і які ще плануються на шляху до переходу до класичного вузу? Коли можна на це очікувати?

- Це давня мрія моя особиста та не тільки моя. Річ не в моїх забаганках. Тут річ про перспективу, яку відкриває класичний вуз! Зміна вивіски нічого не значить, але відкриває принципово нові можливсті для всіх нас. Ми виходимо в такий спосіб за межі суто освітянської сфери і зможемо готувати фахувців для різних галузей.

Стосовно заходів, клопотання з нашого боку, порушувалися перед очільниками міністерства і держави, перед кабміном, Секретаріатом Президента. Позитивної відповіді поки що немає. І це зрозуміло. Але не обмежуємось тільки клопотаннями, а намагаємось розбудовувати історичний факультет у відповідності до вимог, які існують у класичних університетах.

Передусім, прагнемо наростити науково-педагогічний потенціал. На сьогодні близько 70% наших викладачів мають наукові ступені і ми маємо програму дій в цьому. Через декілька років плануєму дійти до 100%. Зауважу, що таке не всі мають!

Крім того, на факультеті створена і функціонує аспірантура, відкрита докторантуру... Але статус цей надається не факультету, а університету. При всій повазі до колег з інших факультетів, мушу констатувати, що далеко не всі вони динамічно розвиваються в цьому напрямі.

- Які Ви бачите перспективи розвитку факультету за Болонською системою? Ваше ставлення до Болонського процесу.

- Ставлення позитивне, як і в будь-якої людини, що не байдужа до стану системи освіти в Україні. Болонська система - це дороговказ, няпрям розвитку, з іншого боку - це прояв глобалізації, об'єктивна реальність. Якщо ми хочему жити в Європейському домі, то повинні просуватися туди. Інша річ - форми і методи реалізації та запровадження Болонської декларації у наших вузах. Тут є чимало питань, питань дискусійних. Як на мене, щоб цей процес на вітчизняному грунті був динамічним та ефективним, не можно було обмежуватись тільки запровадженням кредитно-модульної системи, а й реформувати методичні засади нашої Вищої школи, навчальні плани, так звані, коефіцієнти співвідношення викладачів та студентів, обсяги та структуру академічного навантаження викладачів.

На жаль, на це міністерство не наважилось. І я розумію чому. Довелось би істотно збільшити фінансування. А на це коштів бракує. Відтак, маємо те, що маємо. Кредитно-модульна система запроваджується із серйозними труднощами, що викликають ремствування перед усім серед викладачів. Хоча, будемо відверті, викладачі - спільнота консервативна. І будь-які серйозні зміни в організації навчального процесу викликають невдоволення, з якими деканату доводиться вести позиційну боротьбу. Хочу вірити в те, що позитивний і негативний досвід в наших вузах раніше чи пізніше дозволить цю ситуацію врівноважити та врегулювати.

- Які найбільші проблеми (недоліки) факультету на сьогоднішній день?В чому Ви бачите шляхи їх вирішення?

- Це складне і велике питання. По-перше, нас не завджи задовольняє базовий рівень знань, умінь та навичок випускників сучасної школу, що потрапляють до студентських лав. По-друге, відстає від потреб навчально-матеріальна база факультету. По-третє, потребує вдосконалення методична складова в роботі викладачів та кафедр в цілому. Як на мене, це головні проблеми, з якими ми сьогодні маємо справу. Шляхи розв'язання нам зрозумілі, але далеко не все залежить від нашої доброї волі і від наших намагань.

- Як Ви вважаєте, чи може історичний факультет якось вплинути на розвиток туризму у Чернігові? Чи планується співробітництво у цьому напрямку історичного факультету з державними та недержавними структурами (наприклад, Управлінням інвестицій та туризму, готелями, туристичними агенціями)?

- Перші кроки в цьому напрямі вже зроблені. Але кафедрі етнології та краєзнавчо-туристичної роботи слід нарощувати зусилля, аби перетворити наш факультет на справжній Центр підготовки фахівців для цієї галузі. Було б добре, якби студенти, із властивою їм ініціативою, допомогли реалізувати цікавий проект створення при факультеті туристичної фірми, курсів підвищення кваліфікації екскурсоводів, чисельність яких зростає на очах, але далеко не всі вони володіють необхідними знаннями.

- Ваше ставлення до ідеї "укрупнення" ВУЗів та яке бачите місце нашого факультету в "новому утворенні", якщо таке можливе?

- Мені здається, що це неминуче, подобається це нам чи ні. У створенні потужного регіонального університету є сенс, але об'єднання вузів Чернігова, звичайно, - процес достатньо болісний. Ми думаємо вже сьогодні над перспективами розвитку істфаку в разі ухвалення рішення про об'єднання навчальних закладів міста. Але я не хотів би поки що розголошувати деталі нашої стратегії.

- Над якими проблемами історичної науки ви працюєте зараз? Чи плануєте ви працювати над докторською дисертацією?

- Я над нею працюю все своє життя, якщо йдеться не про формальний аспект цієї проблеми. Я вивчаю регіональну історіографію Північного Лівобережжя і сподіваюсь, що раніше чи пізніше підведу підсумки своїх студій у вигляді монографії.

- Серед студентів факультету склалося негативне відношення до роботи читального залу центрального корпусу. Простоїш у черзі, отримаєш 1 книгу замість 5 замовлених, знову черга аби її здати, а ще й іноді почуєш гордувату відповідь бібліотекаря. Тому багато кого наразі можна скоріше побачити у бібліотеці ім. Короленко. Чи є змога створити на факультеті читальний зал та перевести до його фонду суто історичні монографії та часописи (типу "Сіверянський літопис", "Международная жизнь")?

- Створити свій читальний зал на факультеті НЕРЕАЛЬНО. Щодо проблем, які виникають у студентів у читальному залі ЦК, я поінформований. Нещодавно до роботи в нашій бібліотеці приступив новий директор, що дивиться на проблемі інакше, ніж попередник. Ми проговорили з нею окреслену проблему, але я хотів би мати від студентів конкретні пропозиції. Нагадаю, що студрада має їх акумулювати, а я допоможу втілити їх у життя.

- Чи плануєте Ви відкриття нових спеціальностей на факультеті?

- Таке бажання є, але ви повинні знати про існування офіційного переліку спеціальностей та спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих, зокрема, педагогічних, навчальних закладів України. Цей документ чітко окреслює межі наших ініціатив, принаймні, поки ми залишаємось ПЕДАГОГІЧНИМ університетом.

В цих вузьких рамках у нас залишається теоретична можливість запровадити на факультеті додаткову спеціальність - географія і все, тому що ми вже вичерпали цей перелік. До географії я зажди ставився з великим інтересом. Але, по-перше, в Чернігові науковців-географів надзвичайно мало, яких би ми могли залучити до викладання, а по-друге, фахівців з географії вже готує Ніжинский університет. Тому наш маневр обмежений, а в подальшому залишається сподіватися на зміну статусу університету в цілому.

- Чи прцює або припинила своє існування Вчена рада по захисту кандидатських дисертацій на історичному факультеті?

- Вчена рада продовжує свою діяльність, але я розумію чому виникають сумніви в цьому. Будь-яка Вчена рада, що започатковує свою роботу одержує повноваження терміном на 2 роки. Цей термін наша Вчена рада вичерпала влітку 2008 р. ВАК України за спеціальною процедурою у подібному випадку розглядає питання про продовження повноважень. І у жовтні 2008 року наша Спецрада одержала позитивний висновок і на цій підставі продожує свою діяльність.

...

Олександр Борисович наголосив на тому, що не хотів би, щоб це залишилось лише розмовою. Він також сподівається, що студенти запропонують свої шляхи вирішення окреслених проблем через студентську раду чи самостійно і особисто.

- Дякую студентам за цю ініціативу. Я завжди відкритий до спілкування. Гадаю, що студенти історичного факультету це знають. У такому режимі – це вперше. Думаю, що не в останнє. Всі питання, які виникають, мають бути обговорені і, зрештою, це один з принципів функціонування нашого закладу, - підсумував Олександр Коваленко.

Коментарі (9)

Katerina | 2008-11-12 20:37

Sama vypustilas' s istfaka v 2006 gody! Obozhau nashego dekana, i bylo priatno 4itat' ego otvety...Vspomnilis' ego zame4atel'nye lekcii s ego stilem prepodavaniya! Istfak - lu4shyi fakul'tet, tak derzhat'!

Ірина | 2008-11-11 20:02

Scuns
На сьогодні інтернет-конференції проводяться з різними людьми. Це не залежить від їх "досяжності" чи ні.
  Такий спосіб спілкування з деканом обрали самі студенти-форумчани. На форумі студентів існує проект "інтерв'ю з викладачами". Він реалізується у різний спосіб. На цей раз обрали саме такий інтерактивний тип спілкування і саме з деканом. А Володимир Биховець його організував як адміністратор, активіст й ідеолог.

Scuns | 2008-11-11 17:15

Неплохой и в чем-то даже правильный шаг.
Но все равно остается некоторое недоумение. Обычно интернет-конференции проводятся с людьми до которых тяжело добраться простому человеку либо по причине огромного количества людей, желающих задать свои вопросы, либо по причине физической невозможности пообщаться с интервьюируемым лицом. Неужели у нас декан и правда лицо, недосягаемое простому народу? :)

Ірина | 2008-11-10 21:35

Просто потрібно було проілюструвати матеріал.
Віртуальне життя :)))
  

~ Milagra ~ | 2008-11-10 21:22

Так, закінчивши історичний, можу сказати, що здивована, що декан взагалі пішов на таке... Одне тільки питання: а чого на фото, що вміщено в статті, дитина за комп'ютером? :) В чому підтекст? :)

Ірина | 2008-11-10 21:02

Вреднюля
Так, справді. :))
Даю посилання на сайт - http://www.istfak.chernigov.net/
Форум - http://istfak.chernigov.net/component/option,com_smf/Itemid,64/lang,ru/

Мао | 2008-11-10 20:57

>Коректно було б дати ссилку на сайт істфаку, якщо пишете про інтернет коференцію :)
  Тоді б Чугаєвій невистачило знаків в матеріалі, щоб статтю зарахували. Людина ж не в журналістиці працює, а пісюльки пише на зарплату:)

Володимир Биховець | 2008-11-10 16:54

Так, було важко, але загалом дуже цікаво, хоча, на жаль, студенти не проявили тої активності, на яку ми сподівалися, але й тих питань, що були задані, вистачило на 2 години з лишком.... Особливо подяка деканові факультету за те, що погодився...

Вреднюля | 2008-11-10 15:29

Коректно було б дати ссилку на сайт істфаку, якщо пишете про інтернет коференцію :)
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Спека у багатоповерхівках: безпека для дорослих і дітей

SVOBODA.FM