Останнє оновлення: 15:20 середа, 22 травня
Святкування / Думка
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / 23+8 – що святкуємо?
23+8 – що святкуємо?

23+8 – що святкуємо?

Після скасування відзначення радянських "жовтневих" свят (7-8 листопада) найбільш суперечливими з офіційних свят в Україні залишаються 23 лютого, що з 1999 року відзначається як День захисника Вітчизни, та 8 Березня.

Поява першого свята пов’язана з підписанням В.Ульяновим-Леніним 15(28) січня 1918 року Декрету Раднаркому про створення Робітничо-селянської Червоної армії.

Символічно, що вже наступного дня відбувся бій під станцією Крути на Чернігівщині між збройними загонами більшовиків під проводом М.Муравйова і захисниками Української Народної Республіки(УНР), яка була проголошена 22 січня 1918 року ІV-м Універсалом Центральної Ради.

Для патріотів України саме цей день — 29 січня 1918 року за новим григоріанським календарем — є Днем Героїв Крут — святом української зброї або Днем захисника Вітчизни.

Звідки ж тоді взялося 23 лютого і кому воно потрібне сьогодні?

З певних причин святкування першої річниці створення РСЧА у 1919 році в Москві було проведене майже на місяць пізніше. Відтоді й почало своє самостійне життя 23 лютого як День РСЧА, пізніше — День Радянської армії і Військово-морського флоту, а зараз — День захисника Вітчизни.

Щоб якось обґрунтувати існування 23 Лютого, як військового свята, більшовицькі ідеологи вигадали до 20-ї річниці його відзначення міф про здобуті 23 лютого 1918 року загонами Червоної армії перші перемоги над регулярними військами Німеччини під Нарвою і Псковом. Цей міф не мав популярності в народі, але саме 23 Лютого ствердилося, в першу чергу, перемогою СРСР у Другій світовій війні і набуло самостійного значення.

Після розпаду СРСР День РА і ВМФ виявився начебто зайвим. Водночас для набуття популярності серед ветеранів війн і колишніх військових 23 Лютого виявилося напрочуд вдалим. Тож і Російська Федерація, а за нею Республіка Білорусь та Автономна Республіка Крим (!?) швидко відновили його святкування під нейтральною назвою День захисника Вітчизни.

Водночас День Збройних сил України — 6 грудня набув статусу лише професійного свята чинних військовослужбовців. Тож, на передодні президентських виборів в Україні 1999 року Л.Кучма своїм указом надав цьому дню святкового статусу.

І пішло-поїхало. З кожним роком 23 Лютого відзначається з усе більшим розмахом, бо об'єднує імперські сили на теренах всього колишнього СРСР. В першу чергу для цього залучаються так звані «воїни-інтернаціоналісти», які чи не найбільше постраждали від імперської політики компартноменклатури в останні роки існування СРСР.

До речі, популярність свята 23 Лютого серед українців надає сприйняття його як гаранта настання весняного жіночого свята — 8 Березня.

Не дивно, бо деякі елементи, на кшталт невеличких подарунків чоловікам у цей день, нагадують їм, що 8 Березня треба щось обов'язково дарувати жінкам у відповідь. Хоча обидва "свята" — 23 Лютого і 8 Березня — з успіхом міг би замінити День закоханих — День святого Валентина 14 лютого.

До речі, в цьому є щось символічне. Судіть самі.

24 січня 1918 року Декретом Раднаркому було проведено календарну реформу. Тож місяць лютий у 1918 році був унікально коротким. Після 31 січня 1918 року відразу настало 14 лютого. Не виключено, що саме звідти почалася плутанина зі святкуванням Дня РСЧА — не в січні, а в лютому, як і Жовтневого більшовицького перевороту — в листопаді.

До речі, за григоріанським календарем з 1918 року Міжнародний жіночий день у Росії почав відзначатися не 23 лютого за старим стилем, а 8 березня. Тож 23 Лютого і 8 Березня дивним чином нагадують святкування Нового року (1 січня) і Нового Старого року (14 січня).

Щодо 8 Березня, то приводом для відзначення події XIX століття в далекій Америці, якою сьогодні українські "ліві" завзято лякають українців. Ось офіційна "ліва" версія подій, що відбулися в неділю (!) 8 березня 1857 року у Нью-Йорку.

Кілька сотень жінок-робітниць текстильних та взуттєвих фабрик провели страйк і демонстрацію, вимагаючи 10-го-динного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної плати. Поліція розігнала цю демонстрацію. Обурені цим жінки об'єдналися у профспілку і продовжили боротьбу за свої права.

На згадку про ці події на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені (Данія) у 1910 році за ініціативою Клари Цеткін було започатковано відзначення дня жіночої солідарності в боротьбі за рівні з чоловіками права. Чи не нагадує це історію з 1 Травня? Як відомо, 1 Травня пов'язане зі страйком та кривавим конфліктом робітників із поліцією у Чикаго в 1886 році.

Тож 8 Березня — це відповідь "лівих" феміністок на "чоловічий" Міжнародний день солідарності трудящих, мабуть, у пику чоловікам-шовіністам. Не дивно, що приклад жіночої солідарності вони знайшли давніший аж на 29 років.

Дарма, що про події у Нью-Йорку історики не знаходять відгуків у тодішній пресі, на відміну від подій у Чикаго. Головне, що є свято під офіційною назвою Міжнародний день прав жінок і миру, а для чоловіків — Жіночий день весни-краси.

Що ж насправді відзначають наші державні, комунальні, господарські мужі 8 Березня? Чи не час захищати українок від вивозу в чужоземне рабство, як вивозяться за безцінь для наживи купки олігархів та їх прислуги ліс, метал, молокопродукцію та інші природні ресурси?

Та й більшості самих жінок, мабуть, досить робити щасливий вигляд і радіти від одноденної "особливої” уваги до себе начальства. Кращу долю і права треба виборювати... Це стосується, до речі, і чоловіків. Саме з цією метою і було на початку XX століття жінками-феміністками започатковане відзначення 8 Березня як Міжнародного дня жіночої солідарності в боротьбі за рівні права з чоловіками.

А для зустрічі весни-краси є чудове народне свято — Масляна, панове чоловіки!

Отже, кого ідеологічно обслуговує сьогодні ці державні свята? Безумовно, не тих хто вболіває за майбутнє України, свято береже і шанує пам’ять борців за волю України, які боролися за те, щоб українці більш ніколи не захищали чужі імперські інтереси, а будували власну незалежну соборну і демократичну державу з рівними правами для всіх.

Коментарі (14)

Вадим | 2009-03-13 11:41

Тю...

Білорус | 2009-03-12 10:32

В Білорусі з 23 лютого ще крутіше! Саме 23 лютого 1944 р. німці дали дозвіл на формування "беларускай краевай абарони". Фактично на формування своєї армії. Добровольцями записалось більше 60 тисяч чоловік. Ці люди захищали Білорусь від сталінцев влітку 1944 р., а потім влилися в бел. національну партизанку і боролися до початку 50-х років ХХ ст.

ігор | 2009-03-03 13:30

Абсолютно согласен с автором. Пока мы весь советизм из себя не вытрусим, так и будем жить хуже всех в Европе.

патриот | 2009-02-20 18:41

Куда ведут маразматики страну, самому богу известно. Давайте разрушим все до основания... так пели большевики, так сейчас подпевают им людишки, которые считают себя националистами и патриотами страны. Больше вреда чем они неньке -Украине никто не принес за эти 18 лет. Ну что изменится если вы все народные уже можно сказать исторические праздники отмените, и неважно какая у них история. Схаменіться шановні добродії.

neron Kiev | 2009-02-19 17:21

***ое памаранчево-коричневое кодло и 9 Мая за праздник не считает, и шо с того? Никто этого убогого соломаху не заставляет отмечать ни День Советской армии и военно-морского флота, ни любой другой ВСЕНАРОДНЫЙ праздник.
У ***ов свои идеологические праздники - дни рождения ***а, шухевича, бандэры и прочего *. Вот и празнуй на здоровье.
_______________________________
Розміщено на правах прикладу, як НЕ треба писати

Алекс | 2009-02-19 10:07

Як святкували, так і будемо святкувати. Ну, може пан Соломаха не буде. Так хто йому лікар? Хай не святкує.

Вит | 2009-02-19 08:54

Бууугааааа!!!!
Люди, ч е л о в е к и!!! У вас чё больше забот других нет, как обсуждать
праздники? Да я сам себе президент! Сегодня я (для себя) объявил
День Матери. Пойду к ней в гости. У меня каждый день праздник.
Просто иногда они совпадают с общенациональными. Только и всего....

Serhiy1970 | 2009-02-19 06:00

Для меня 23 февраля был и остаётся Днём Советской армии и военно-морского флота. Я её служил ещё в Советской армии (1988-1990 г.г.).
И когда меня поздравляют 6 декабря, я считаю это за оскорбление, и сразу останавливаю с поздравляющего меня. Это для меня чуждый праздник.
Ну а с 8 Марта попроще, я ещё не наблюдал, что против него точились сильные противоречия. Разве что Сергей Соломаха в этой статье начал воду мутить на счёт этого праздника.

Саша | 2009-02-18 22:51

Сергей Соломаха в очередной раз около 15 % текста заполнил названиями и датами. Сергей батькович, уберите из-под руки єнциклопедию "сурков", отдохните и оденьте наконец привычный для себя красный галстук. Ведь его ни кто не увидит.
Вы наверное добрый человек, но нельзя так сужать свое мировозрение, так ограничивать себя со всех сторон. Вы сами себе раставили красные флажки, тем самым загнали себя в угол.

Українець | 2009-02-18 22:02

Статя звичайно спрямована на благородну справу, але містить у собі і прихований підтекст. В ній абсолютно нічого не сказано про прекрасне свято День Матері. А це багато що пояснює

сочувствующая | 2009-02-18 21:50

Что за привычка историю исчислять из собственного жизненного опыта? Как книг не читали. Будто иного, чем свой, опыта не имеете. Нельзя заставить людей внезапно праздновать праздники, установленные новой идеологией. Да, многие привычно отмечают и 23 и 8-е, и пусть отмечают. Не знают истории этих праздников? Так , может, им это неинтересно? Людям хочется праздника, привычного, как раньше, когда не знали ни о дефолте, ни о безработице, когда молоды были и жизнь - та, молодыми, - вспоминается сплошным радостным днем.
И старое забудется, и новое привьется, если оно не искусственное, впрочем, и нелепые традиции привьются, если их ввнедрять на госуровне. Опыт есть.
Моему сыну равнобедренны многие привычные мне даты, у него другие. Но 8 марта я традиционно получу подарок. Мне нравится - меня поздравят. И тех, кто служил в СА, особенно профессионалов, я сама поздравлю. Потому что иного дня у них нет. А что это сфальсифицировано, и не актуально... У них в СА жизнь прошла. Так что правильнее поздравить ветеранов армии, а не читать им мораль.
А новому поколению прививать привычки к новым датам. Потому что все праздники, кроме собственного дня рождения - сплошная идеология, то есть - политика.

Свт. Донцов | 2009-02-18 20:11

 Сьгодні Верховна Рада України ратифікувала рішення Гаазького суду 293 голосами. Ви подивітся як роздробили Югославію з якими наслідками?,росподіл Європи пішов давно. Доречі комуністи сьогодні голосували проти.Ви дуже цікаву тему пропонуєте широкому загалу ...НА мою думку перш за все потрібно поставити питання: припинити сипаратни війни яки йдуть за часів Київської Руси:Створення потужної національної партії, прокиївського спрямування,поставивши за основу програми: припинення сипаратних війн в тому числі і міжцерковних,планово-регульована економіка,соціальна справедливість,безкоштовна медицина і освіта...партія може бути як правого так і лівого спрямування:НА жаль в Україні така сила вітсутня не тільки в парламенті але взагалі,ті питання яки Ви ставите залишятся не розглянутими...В1918 р.зграя таких... як Грушевський,Винниченко,Петлюра,Цегельський,маючи регулярну армію використали хлопців як пушичне мясо...Надіятись можна тільки на себе, підмоги не буде пропоную начати з початку...

Natka | 2009-02-18 19:30

Какой-то Вы злой, Сергей Соломаха. Я думаю, что Вы либо не можете найти достойное использование своих "неимоверных" познаний в истории, либо слишком молоды. А может, просто людей не любите?

Алексей_ | 2009-02-18 17:56

И к чему это?
закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Поліції дали наводку на «в дошку» п’яного водія

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор