Страсна П’ятниця

З історії

Страсна П’ятниця вважається найскорботнішим днем церковного року, коли згадують страждання і смерть Ісуса Хріста.

Страта розп’яття на хресті була найганебнішою, найболіснішою і найжорстокішою. Такою смертю страчували в ті часи тільки найзапекліших лиходіїв: розбійників, вбивць, бунтівників і злочинних рабів.

Близько полудня, по-єврейськи о 6-ій годині дня, Ісуса Хріста розіп'яли. Він молився за Своїх мучителів, кажучи: «Отче! пробач їм, тому що вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол Іоанн, Марія Магдалина і ще кілька жінок, які шанували Його.

Під час страждань Спасителя на Голгофі відбулося велике знамення. З тієї години, як Спаситель був розіп'ятий, за нашим відліком з дванадцятої години дня, сонце потьмяніло і настала тьма по всій землі, яка тривала до самої смерті Спасителя.

У Євангелії від Іоанна сказано: «Так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб всякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне».

Церква закликає дотримуватися в Страсну П’ятницю суворого посту. Священнослужителі цього дня вдягають найтемніший одяг.

Божественна літургія в Страсну П’ятницю не здійснюється. Але пополудні віруючі приходять до церкви - на найсумніше і найпроникливіше богослужіння року.

У другій половині дня, коли, як вважається, відбулася хресна смерть Ісуса, у всіх храмах з вівтаря виноситься плащаниця - іконописне або вишите зображення зняття з хреста Тіла Господнього. Вона розташовується в середині храму, віруючі здійснюють перед нею благоговійне поклоніння, згадуючи страждання Спасителя.

Плащаниця знаходиться в центрі храму до початку недільного пасхального богослужіння. В день Великодня вона знов повертається на Престол вівтаря.

З народу

Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви.

Повернувшись з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати.

Обід у Страсну п'ятницю – пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

В цей день ні шити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту – вважалося, що це робити можна, не гріх.

За народнім віруванням, в Страсну п'ятницю не можна співати – гріх. На Херсонщині кажуть, що той, хто співає в Страсну п'ятницю, на Великдень буде плакати.

У багатьох країнах світу Страсна п'ятниця - вихідний день.