Автостопом по Фінляндії подорожує Олександр Волощук

Спеціальний кореспондент газети "Сіверщина" та інтернет-видання "Високий Вал" Олександр Волощук мандрував по Фінляндії та ще подорожує по півночі Росії. Цього разу автостоп у нього доволі короткий – обережні фіни відкрили візу лише на 10 днів.

Вперше Олександр подорожує не сам, а разом з кореспонденткою чернігівського обласного телебачення Інною Адруг.

Отже, вістка від мандрівника- спецкора.

Доброго дня з Санкт-Петербурга! 

Коротко розповім про нашу подорож.

Отже, 24 червня ми удвох з Інною виїхали з Чернігова і наступного дня прибули в Санкт-Петербург. Маючи кілька вільних годин до електрички на Виборг, поїхали на Богословське кладовище, де побували на могилах Віктора Цоя та Кирила Лаврова.

Вранці 26 червня перетнули російсько-фінський кордон і опинились у Фінляндії. Тамтешній автостоп виявився доволі непоганим і надвечір того ж дня ми прибули в столицю Финляндії - Гельсинкі.

Зупинились у православному Покровському приході РПЦ. Добу присвятили знайомству з Гельсинкі, побували в етнографічному музеї Сеурасаари, в морській фортеці Суоменлинна, в Успенському православному соборі (служби ведуться фінською мовою).

Зустрілись і поспілкувались із заступником голови Товариства українців Фінляндії Віктором Егановим. У Фінляндії постійно проживають від 2500 до 3000 українців (головним чином вони зосереджені в Гельсинкы та Турку).

Наш подальший шлях проляг за таким маршрутом: Гельсинкі - Турку - Наанталы - Тампере - Хамеерлинна - Лахти - кордон з Росією. З представниками української громади зустрічались також в Турку.

Найбільше вражень залишилось від відвідання Тампере. Це дуже красиве місто, розташоване серед озер, над одним з них ми й ночували, встановивши намет. В Тампере також відвідали музей Леніна (один з небагатьох у світі, які ще діють).

У місті Хамеерлінна оглянули одну з найкращих в країны фортець (13 століття). У внутрішных районах Фінляндії автостоп виявився дещо гіршим, ніж на узбережжі, але більше двох годин ми ніде не стояли (зазвичай зупиняли машину в середньому за 30-35 хвилин).

1 липня повернулись в Росію. Спочатку оглянули місто Виборг, а потім зробили 4-денну зупинку в Петербурзі. Ходимо по місту, оглядаємо місцеві пам’ятки історії та архітектури.

3 липня побували в гостях у Григорія Миколайовича Яковлєва (читач "Сіверщини у Петербурзі, головний хранитель фондів періодики державної публічної бібліотеки - ред.), сьогодні їздили у Петергоф, де для нас влаштували безкоштовну екскурсію по Петергофському палацо-парковому ансамблю мої тамтешні знайомі.

Завтра Інна повертається у Чернігів, а я вранці 7 липня залишаю Петербург і рухатимуся далі за маршрутом. Першу зупинку планую зробити в Старій Ладозі, в чоловічому монастирі. Ігуменом є отець Варфоломій, мати якого родом з Городнянщини. Потім їхатиму на Нову Ладогу, Олонець, Петрозаводськ.

Дуже прикро, але після Фінляндії я загубив свій фотоапарат.