Останнє оновлення: 19:04 середа, 1 лютого
документалітика
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / "Чернігівський рубіж" став доступним для перегляду в Інтернеті

"Чернігівський рубіж" став доступним для перегляду в Інтернеті

Документальна кінострічка "Чернігівський рубіж. 1941-1943" виробництва журналістів телеканалу "Дитинець" стала доступна для перегляду у мережі Інтернет.

Про це повідомив її продюсер і директор телеканалу Олександр Ломако.

Нагадаємо, її прем'єра з великим успіхом відбулася в ефірі телеканалу до Дня міста і на широкому екрані у міському кінотеатрі імені Щорса.

Фільм розповідає про трагічні події часів Другої світової війни та місто Чернігів.

Однією з головних особливостей цього документального фільму є те, що його створили представники молодого покоління кінодокументалістики, жителі і патріоти Чернігова.

Автор і режисер фільму - журналіст Ігор Левенок. До речі, це його перша творча робота в галузі документального кіно. До числа творців цього проекту увійшла також майже вся творча група телеканалу «Дитинець». Науковим консультантом документальної стрічки став відомий вчений - доктор історичних наук, професор Сергій Леп'явко.

У зніманні також взяли участь дослідники воєнного періоду: Сергій Бутко - науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті, Олена Лисенко - директор Чернігівського пошукового агентства зі створення науково - документальних серіалів «Книга Пам'яті» та «Реабілітовані історією». Місцеві краєзнавці Людмила Студьонова, яка представляє старшу генерацію, і Дмитро Сіліч, представник вже молодого покоління.

Надто важливо, що у фільмі своїми спогадами про війну поділилися ветерани, яких сьогодні залишилося дуже мало. Про героїчну оборону Чернігова згадує фронтовик офіцер - танкіст Володимир Бабушкін.

Про драматичні епізоди окупації міста розповідає учасник партизанського руху Герард Кузнєцов. Цілісну картину визволення обласного центру від загарбників відтворює безпосередній учасник боїв за місто кулеметник 77- ї гвардійської дивізії Микола Ірха.

Цінність картини представляється ще й тим, що в ній використані невідомі досі матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.

Фільм доступний для перегляду на сайті телекомпанії і на відеохостінгу Youtube:

Коментарі (9)

владимир | 2014-01-06 22:55

вечная память героям!!!

Житель | 2013-12-01 23:26

Спасибо за фильм, просто супер, горжусь городом в котором был рожден и вырос. Вечная слава солдатам освободителям.

Гість | 2013-11-01 22:55

Антон
Прізвище - Брон.

андрій курданов | 2013-11-01 21:24

Шукаю у себе матеріали ОБД-Мемаріал про загиблих радянських воїнів під селом Полуботки. Продовжувати викладення матеріалів????

андрій курданов | 2013-11-01 20:58

Продовжую: 1943 р., 21 вересня – села звільнено від німецько-фашистської окупації радянськими воїнами 76-ї гвардійської стрілецької дивізії.
     “Сміливо билися західніше с. Терехівка гвардійці 239 полку. Артилерійський і бронебійний вогонь звалився на броньований щит з ворожих танків і бронетранспортерів. З боку Халявина і Роїща сунули хрестаті танки в супроводі піхоти. Вміло і відважно, як і належить гвардійцям, боролись під Товстолісом бійці і командири 239-го стрілецького і 2-го дивізіону 154-го артилерійського полків. Вони утримували свій рубіж і нанесли противнику великі втрати. Артилеристи і бронебійники спалили і підбили 10 танків, 6 бронетранспортерів і знищили понад 200 солдатів і офіцерів”. З книги “Гвардейская Черниговская” (1977 р., 22 лютого).
     Між селами Товстоліс та Халявин діяла 2-а рота 234-го гвардійського Черноморського стрілецького полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту.
    З тексту повідомлення “Від радянського інформбюро”: “21 вересня війська Центрального фронту, успішно форсували річку Десну, після триденних жорстоких боїв… і крупні населені пункти Терехівку…”.

андрій курданов | 2013-11-01 20:39

ОсьВам ще одне свідчення: 1943 р., 23 вересня – села Халявинської сільської ради звільнені радянськими воїнами від німецьких окупантів.
Сергій Каргопольцев “Их было девять”: “В погожий сентябрьский день 2-я рота 234-го гвардейского Черноморского стрелкового полка форсировала реку Снов и вышла на рубеж между сёлами Товстолес и Халявин. Окопалась и заняла оборону. Командир пулемётного отделения коммунист Акан Курманов, пулемётчики Иван Болодурин и Георгий Масляков углубили ниши для пулемётов, приготовили к бою своё грозное оружие и вели неослабное наблюдение в сторону запада, откуда мог появиться враг. Стрелки роты готовились к атаке на опорный пункт около села Халявин, чтобы с захватом его пересечь шоссейную дорогу Чернигов - Гомель и отрезать пути отступления гитлеровцев из Чернигова. Наблюдатели бдительно несли свою службу. И вдруг среди дня возгласы:
 - Танки и пехота фашистов справа!
Рота в одно мгновенье приготовилась к отражению атаки танков и пехоты. Гитлеровские танки двигались на окопы гвардейцев. Командир роты приказал:
 - Танки пропустить, а пехоту отрезать и уничтожить!
Когда танки прошли через окопы, пулемётчики Болодурин и Масляков, командир отделения Курманов быстро установили пулемёты на площадки. Болодурин ещё успел сказать Маслякову:
 - Жора! Давай без пощады!
Короткими очередями пулемётчики остановили атакующих фашистов, заставили их залечь, а потом и бежать, кто мог ещё подняться. В это время гвардейцы роты сзади забросали гранатами прошедшие через окопы танки, а один из них гвардии ефрейтору Василию Русакову удалось поджечь. Более ста трупов солдат и офицеров оставили фашисты на поле боя. Черноморцы сорвали замысел врага - нанести фланговый удар по нашим войскам, которые с севера двигались к Чернигову” (інтернет-сайт про Героя Радянського Союзу Івана Олексійовича Зауліна. Джерела: Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987; Тюльников Л.К., Басович Я.И. Герои Советского Союза - горьковчане. Горький, 1981).
  У звільненні сіл брали участь воїни 16-ї гвардійської Чернігівської кавалерійської дивізії, 77-ї гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії. Медаллю “За відвагу” нагороджено воїна 237-го гвардійського стрілецького полку 76-ї гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії І.В. Агеєва за героїзм, виявлений в боях за село Халявин. Зі статті І. Пономаренка “Так прийшла перемога” дізнаємося про день визволення: ”Бій приніс багато жертв, 157 чоловік з особового складу 77-ї гвардійської орденів Леніна і Суворова Червонопрапорної стрілецької дивізії поховано в братській могилі села Шевченкове. Частина дивізії вранці почала переслідувати ворога і в цей же день 221-й гвардійський полк повністю заволодів Півцями і звільнив від окупантів Полуботки та Халявин”.

Антон | 2013-11-01 04:40

Почему в фильме не озвучена фамилия шкуры - красного градоначальника, бежавшего в 1941? В чью сторону реверанс?

андрій курданов | 2013-11-01 00:38

Ігорю Левенку та його команді вдячен за цей фільм - за чітке викладення матеріалів, врахування думок та спогадів наших істориків та краєзнавців, нові фото та кіно матеріали. Молодці! Однак, Ігоре, зауваження не тобі, а Сергію Леп'явко: прикро, що Ви озвучуєте термін блискавичного визволення Чернігова в вересні 1943 року і на цьому фоні інформація в фільмі про 16 загиблих наших воїнів за Чернігів справляє враження підтвердження Вашої думки. Ця тема толком не вивчена: скажіть, а що так блискавично наші війська просувались від Седнева до Чернігова, що на сучасних пам'ятниках Седнева, Нове та Товстоліса викарбовано не по два чи три прізвища, а понад два десятка!!! А обхід Чернігова нашими військами через Жовинку та Киїнку про що свідчить, коли їх там зустрічають німецькі танки і в селі Павлівка залишилась після боїв братська могила бійців 211 сд, де викарбовано не три чи п'ять прізвищ загиблих!!! А чому в Количівці могила Героя Радянського Союзу А.Дьошина - він гине 21 вересня під час встановлення зв'язку при форсуванні Десни нашими військами? А чому в Андріївці могила Героя Радянського Союзу П.Мурахтова - він гине неподалік с.Кархівка, коли наша розвідгрупа зустрічає п'ять ворожих бронемашини? З нагородного документа на Павла Мошкіна: "В боях за дер. Шибериновка 24.09.1943 при отражении контратаки противника из орудия прямой наводкой лично сам подбил тяжелый танк противника." Вас цифра не дивує 24.09.? Повернемося до Седнева та Нове: раніше я вже подавав на ВВ інформацію про загиблих воїнів, уточнену по ОБД-Меморіалу: "На мемориальных плитах высечены 85 имён погибших: в Седневе — 34, в Новом — 51. Эти же имена встречаем в Черниговской районной Книге памяти (70-е гг. XX в.). Уже более подробную информацию о 72 погибших воинах с 1992 г. можно найти на страницах книги «Их помнит Черниговщина» известного поисковика полковника В. Д. Драгунова. С открывшейся возможностью исследовать оцифрованные копии документов периода Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. из Центрального архива Министерства обороны РФ (г. Подольск Московской области), размещённые на интернет-сайте ОБД «Мемориал», мне удалось уточнить данные на 131 воина: в Седневе — 59, в Новом — 74.
Освобождая Черниговщину от немецких оккупантов, наши войска встретили упорное сопротивление вражеских войск на подступах к Чернигову. Боевые действия в районе Седнева и Нового длились с 19 по 24 сентября 1943 года. Наибольшее количество погибших в бою советских воинов в пгт Седнев приходится на 19—21 сентября (умерших от полученных ран хоронили 1 октября и 16 ноября), а в пос. Новое на 21—22 сентября.
В районе Седнева действовали: 18 гвардейская механизированная бригада 7 гвардейского механизированного корпуса, 237 гвардейский стрелковый полк 76 гвардейской стрелковой дивизии, 157 стрелковая дивизия. В боях за Седнев погибли: командир полка майор М. Т. Шершепкин, 2 командира роты, 4 командира взвода (среди них — Умаркомра Сайжанов, который первым ворвался в населённый пункт), 11 командиров отделений, а также рядовые, стрелки, пулемётчики, автоматчики, связисты.
В районе посёлка Новое действовали: 1326 стрелковый полк 415 стрелковой дивизии, 32 гвардейский стрелковый полк 12 гвардейской стрелковой дивизии, 160 отдельный танковый полк, 60 и 62 гвардейские кавалерийские полки 16 гвардейской кавалерийской дивизии, 56 гвардейский кавалерийский полк 14 гвардейской кавалерийской дивизии. В боях за Новое погибли: начальник 1-го отдельного штаба 415-й стрелковой дивизии майор В. И. Крупенченков, 6 командиров взводов, 6 командиров танков, 5 командиров отделений, а также рядовые, стрелки, кавалеристы, сабельники, разведчики, механики-водители танков Т-34 и Т-70, связной, повозник".
Давайте вивчати і намагатися не повторювати чиїсь казки про, те що Чернігів наші взяли без особливих втрат, ну і те що хтось там домовлявся з кимось, вів переговори... Документи на загиблих воїнів з ОБД -Меморіала свідчать про важкі бої за Чернігів!!!!!!!

Местные жители | 2013-10-31 14:08

Ребята, создатели фильма, вы - молодцы!!!! Всем огромное спасибо. Этот фильм будет летописью!!!!
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  До сліз про тих, кого нема

SVOBODA.FM