кіно

Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Мандрівний фестиваль документального кіно в Чернігові з показу фільму "Мрія"

Мандрівний фестиваль документального кіно в Чернігові з показу фільму "Мрія"

29 листопада 2013 року відбулася прес-конференція з приводу відкриття Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини DOCUDAYS.UA на Чернігівщині.

Після прес-конференції присутні мали можливість переглянути фільм "Мрія".

Руслана Бурова (ГО «МАРТ»):

Вже вкотре офіційними організаторами фестивалю на Чернігівщині є Громадська організація «МАРТ» (Молодіжна Альтернатива). Цього року офіційним партнером організації фестивалю на Чернігівщині є також і Чернігівський громадський комітет захисту прав людини.

Ми не випадково обрали для проведення саме ці дати, особливу цінність мають заходи фестивалю у зв’язку з тим, що вони відбудуться у період, коли відзначаються важливі події в історії та сучасності людства: прийняття Загальної декларації прав людини 10 грудня 1948 року та Конвенції ООН про права дитини 20 листопада 1989 року, а також наш фестиваль проводиться задля сприяння проведенню в Україні Всеукраїнського тижня права , що відбудеться з 9 по 14 грудня.

Протягом цього часу чернігівці матимуть змогу переглянути унікальні документальні фільми про права людини, адже до програми цьогорічного Мандрівного фестивалю увійшли фільми-переможці 10-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays.UA, який відбувся у Києві у березні 2013 р., а також - фільми - призери найвідоміших міжнародних кінофестивалів документального кіно.

Фестиваль – неполітичний і некомерційний. Згідно авторських прав – фільми можна буде переглянути лише в рамках цього фестивалю.

Головна мета фестивалю – сприяти підвищенню рівня української кінодокументалістики, становленню в Україні відкритого діалогу про моральні проблеми суспільства, права людини, формуванню в суспільстві розуміння людської гідності як найвищої цінності, створенню фундаменту для демократичного майбутнього країни.

Також цінність цього фестивалю полягає в тому, аби засобами кіномистецтва привернути увагу українського суспільства до проблем простої людини, до виокремлення людину з натовпу, до світу її думок, почуттів та світобачення.

Фільми мають потужне виховне значення , оскільки підводять до усвідомлення того, що права людини починаються саме з розуміння цінності, унікальності та неповторності кожної окремої людини.

Чимало стрічок є справжніми шедеврами світової документалістики і разом з ним мають велике виховне значення, адже показують реальність, історії людей, складні життєві ситуації, стають предметом обговорення, налагодження відкритого діалогу про права людини в будь якій аудиторії.

Є фільми, що вчать долати стереотипи та упереджене ставлення, формують емпатію – здатність людини співпереживати, ставити себе на місце іншого, цінувати людську гідність кожного та захищати її.

В рамках фестивалю в школах та публічних місцях відбуватиметься показ фільму «Діти за гратами», в якому йдеться про розвиток ювенальної юстиції в Україні і 9 грудня 2013р. в обласній бібліотеці Короленка за участі представників органів влади та служб, що працюють в інтересах дітей, також представників громадськості.

Олена Трубенок ( ГО «МАРТ»)

В програму цьогорічного фестивалю увійшли документальні фільми, які торкаються питань пов’язаних із життям, побутом, навчанням дітей та людей з особливими потребами.

Ми дуже рідко стикаємося з цим боком реальності і тому не замислюємося на тим як живуть люди з обмеженнями здоров’я, що вони відчувають… Такі фільми як «Мрія», Дар’ї Дрюченко та «Земля сліпих» Андрюса Стоніса - це шанс привернути увагу до людей які, нажаль, на сьогоднішній день в Україні в більшості своїй відокремлені від суспільства стінами власної квартири, інтернату або іншого спеціального закладу і, маємо надію, зробити певні зрушення в свідомості глядача по відношенню до потреб таких людей.

Віктор Тарасов (Чернігівський комітет захисту прав людини) зазначив, що мета фестивалю полягає не тільки в демонстрації документальних фільмів про права людини, а й в проведенні безпосередньої правопросвітницької та правозахисної роботи.

Також рамках кінофестивалю на Чернігівщині працюватиме мандрівна виставка « Кожен має право знати свої права», гідами якої будуть молоді люди – старшокласники та студенти ВНЗ. Під час показів фільмів будуть розповсюджуватися інформаційні правові видання. Кожен бажаючий зможе отримати правову консультацію по різним питанням.

Розпочався фестиваль показом фільму «Мрія» режисера Дар’ї Дрюченко. Це фільм-портрет музичного керівника школи-інтернату для глухих дітей Тетяни Радченко, мрія якої – мати власний дах над головою. Нажаль, між поняттями творити добро, займатися улюбленою справою і бути щасливою в житті не завжди стоїть знак рівності. Історія Тетяни – це драма талановитої, некорисливої людини, котра жертвує собою заради щастя й радості глухих дітей. Адже лише завдяки їй ці дітлахи можуть почути світ.

Перелік фільмів, що демонструватимуться в Чернігові:

Абетка,Німеччина/2012/12, режисер - Мадлі Ляене.

Веле – 17 років. Усе, чого вона прагне, – це навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї семирічної доньки. Навіть те, що вона може самостійно написати власне ім’я, після довгих років громадянської війни в Ліберії означає крок до незалежності – подалі від болісного минулого, до кращого майбутнього.

Мовчазний хаос, ДР Конго-Італія/2012/44, режисер - Антоніо Спано.

Попри міжнародні угоди, спрямовані на припинення кровопролитної війни, що триває вже понад десять років, у Демократичній Республіці Конго мир так і не настав. Постійні соціальні потрясіння змушують першими здаватись найслабших, наприклад, глухих людей, котрі живуть у місті Бутембо. Відірвані від суспільства вигнанці, покинуті власними родинами, вони живуть немов примари, приречені на оглушливу тишу. Крик загублених людей проривається крізь існування безголосих. Ці люди надто налякані минулим, щоб дивитися в майбутнє з надією. Однак вони не припиняють боротьби за власну гідність і не збираються миритися з нещастям.

Мрія, Україна/2012/41, режисер – Дар’я Дрюченко.

Це фільм-портрет музичного керівника школи-інтернату для глухих дітей Тетяни Радченко, мрія якої – мати власний дах над головою. На жаль, між поняттями творити добро, займатися улюбленою справою і бути щасливою в житті не завжди стоїть знак рівності. Історія Тетяни – це драма талановитої, некорисливої людини, котра жертвує собою заради щастя й радості глухих дітей. Адже лише завдяки їй ці дітлахи можуть почути світ.

Перукарська воля, Шотландія/2011/29, режисери – Фінлі Претселл, Едріен МакДовалл.

«Мені довіряють ножиці, а я ж тут за вбивство». Уся тюрма готується до щорічного змагання з перукарського мистецтва серед ув’язнених. Учасники борються за головний приз, але думки Френсіса, теперішнього чемпіона, блукають деінде. Глядача втаємничують у мрії та прагнення деяких найнебезпечніших злочинців Шотландії, які знову й знову прокручують своє життя в голові, щодня підстригаючи інших арештантів. «Десять хвилин тут, мов десять хвилин на волі». Ми бачимо, що завдяки перукарській справі чимало в’язнів переосмислюють свої вчинки й готуються до життя поза ґратами.

Сери та сеньйори, Україна/2013/35, режисер – Олександр Течинський.

Екскурсовод, військовий, банківський службовець, авіамеханік та інші неприкаяні мужики з усієї України щоосені з’їжджаються до Умані, аби попрацювати під час паломництва хасидів на свято Рош ха-Шана. Протягом чотирьох діб до цього містечка безперервним потоком тягнуться десятки тисяч хасидів – у святковому настрої, з піснями, танцями та… величезною кількістю вантажу. Чотири доби місцеві носильники сплять по три години у саморобних халабудах при дорозі, а в інший час тягають на собі тонни різноманітних речей, щоб заробити свою двомісячну зарплатню. Дорогою їм постійно доводиться шукати порозуміння з практично «позаземним» клієнтом та один із одним. Проте жодні тягарі, здається, не спроможні загасити їхнього оптимізму і почуття гумору. Врешті-решт вони впевнені: «Бозя знає, що робить».

«…Нехай життя наше в інших триває», Росія/2012/37, режисер - Георгій Молодцов.

Ця стрічка розповідає про матір режисера, яка приїздить до Абхазії, щоб поставити надгробок на занедбаній могилі свого батька-грузина. Її зведеним брату і сестрі заборонено в’їжджати до країни, котру вони покинули як біженці після грузинсько-абхазької війни 1992–1993 років. Тоді 250 тисяч грузинів (понад 60 % населення) були змушені полишити батьківщину. Своїх брата й сестру Ґюзелла не бачила 18 років і випадково знайшла у соціальній мережі. Тож вона їде до Абхазії, де їй вдається зібрати всю родину на 75-річчя від дня народження батька.

Земля сліпих, Литва/1992/24, режисер – Аудрюс Стоніс.

Звичне переказування фабули й опис персонажів нічого не скажуть про цей фільм. Адже він являє собою унікальне поєднання зображення й звуку, що підштовхує глядача до краю світу, який ми здатні осягнути органами чуття. Кордони між видимим і невидимим, чутним і нечутним розмиваються. Атмосфера, звуки й люди «Землі сліпих» запрошують глядача зупинитись, прислухатися і на певний час стати частиною іншого, закритого світу.

Одна, Литва/2001/28, режисер – Аудрюс Стоніс.

Героїня цього фільму – одна з багатьох дітей, кому віддані ідеї благодійники допомагають спілкуватися з ув'язненими батьками. Фільм розповідає про неймовірну здатність кіно створювати більш реальну реальність – реальність внутрішнього світу людини. А також про шлях до реальності, що звеличує. Шляхи дівчинки, її сивочолого товариша і живого дерева мають прямий зв’язок із поетикою казок

Поза Евро (Українсько-польська лабораторія та документальний альманах),Україна/2012/122

Кіноальманах «Поза Євро» – це результат колективної роботи молодіжної творчої лабораторії. Його ідею, напевно, можна визначити як спробу уособлення натовпу. Здатність побачити, виокремити людське обличчя з юрби, що здається безликою, згуртованою на спортивній, політичній чи будь-якій іншій основі. І розповісти про це. У цьому, напевно, суть. Як альманаху, так і лабораторії. Наскільки вдалий цей експеримент – судитимуть глядачі. У будь-якому разі він відбувся. І перед нами серія уважних, вдумливих, стурбованих чи іронічних, але завжди небайдужих і самостійних поглядів молодих авторів на дійсність, що їх оточує. Побачити в натовпі окреме людське обличчя – також означає зберегти власне. У будь-якому натовпі… Який таким чином уособлюється і отримує шанс перетворитися на суспільство. Думка не нова, втім вона потребує нагадування. Цей проект є результатом співпраці Української майстерні документального кіно, Міжнародної академії Dragon Forum, документалістів України та Польщі.

Ромська мрія, Україна/2012/22, режисер – Роман Бондарчук.

«Ромська мрія» – це чотири історії про мешканців таборів Закарпаття. Дениса, Мирослава, Діану та Ренату вважають успішними в ромському середовищі, тож вони прагнуть бути взірцями. Цикл «Ромська мрія» – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області.

1. «Денис» Денис виховувався в інтернаті, тепер він веде тут музичний гурток. Живе у таборі в будинку тещі з дружиною і трьома дітьми. Але на роботу ходить лише в класичних костюмах з краваткою й до блиску начищених черевиках. Денис купив ділянку землі в селі, мріє збудувати там будинок і виїхати з табору.

2. «Мирослав» Мирослав працює в обласній телерадіокомпанії, знімає та веде щотижневу програму для ромів. Теми програм Мирослава охоплюють і спортивні змагання за участю ромів, і роботу ромських організацій, навіть історичні оповіді, які мають пробуджувати повагу до свого народу.

3. «Діана» Діані 23 роки, вона мешкає у таборі «Радванка». Мати двох дітей від двох шлюбів не полишає мрії вивчитися й стати професійним хореографом. Діана веде танцювальний гурток у місцевій ромській школі. Жінка переконана, що нація припиняє своє існування тоді, коли люди перестають виконувати народні танці.

4. «Рената» Рената народилася в таборі в Мукачевому. Вона вивчилася на юриста в Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і переїхала з батьками у квартиру. Нещодавно Рената почала працювати в центрі правової інформації та консультації, створеному в колишньому будинку батьків дівчини. Уперше в історії мукачівського табору ромів безкоштовно консультує юрист. Дівчина допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах.

«Завтра було краще», Туніс/2012/74, режисер – Хінде Бужемма.

Фільм «Завтра було краще» стежить за долею безпритульної жінки Аїди крізь призму хаосу революції. Вона мріє про нове життя й не хоче озиратися назад. Більшість часу Аїда зайнята переїздами з одного бідного району до іншого. Вона не зважає на всі ті історичні події, що розгортаються навколо неї, адже має непереборне бажання – знайти дах над головою для себе та дітей. Вона переконана, що вихід мусить бути – і все завдяки революції. «Завтра було краще» зображує незвичайну подорож цієї сміливої, аж до зухвалості, жінки в той час, коли в країні відбуваються революційні перетворення.

Програма фестивалю:

30.11.2013 субота

12.00 Д/ф «Губін». Зустріч з режисером та героєм фільму

Кінотеатр ім. Щорса

м. Чернігів, вул. Магістратська, 3

01.12.2013 неділя

12.00 Документальний альманах «Поза Євро»

Кінотеатр ім. Щорса

м. Чернігів, вул. Магістратська, 3

03.12.2013 вівторок

18.00 Д/ф «Земля сліпих»

Боулінг-клуб «Світлофор»