«Свято» корови або як «Хайфер Проджект Інтернешнл» допомагає селянам Авдіївки

Іноземці хочуть, щоб в Україні не було бідних, а наші навпаки – щоб не було багатих?

Сільськогосподарський кооператив “Надія” села Авдіївка Куликівського району створений і працює дещо нетрадиційно.

У 2006 році мешканка села Галина Ілляш взяла участь у конкурсі на отримання гранту від міжнародної благодійної фундації “Хайфер Проджект Інтернешнл”, яка бореться з бідністю. І перемогла.

На отримані від фонду гроші — 800 тисяч гривень — було закуплено тракторець, косарку, прес-підбирач, 25 корів симентальської породи, 15 свиноматок та 40 бджоло-пакетів. І все це добро, за виключенням техніки, новостворений СГОК “Надія” роздав людям. Просто так.

Точніше, не зовсім просто так.

За правилами грантодавця, корови, свині та бджоли передаються у користування за умови, що перше потомство від них також буде безкоштовно передано комусь — родичу чи сусіду але в межах однієї територіальної громади.
І так далі.
Схема досить проста, але результативна — боротьба з бідністю має поширюватись в геометричній прогресії.

“Спочатку люди поставились до такої форми співпраці дещо ворожо” — згадує керівник кооперативу “Надія” Галина Ілляш. — “Можливо, думали, що їх в черговий раз обдурять, але з часом ставлення змінилось. Сьогодні членами нашого кооперативу є 42 мешканця Авдіївки. Вже вирощені і передані іншим людям 15 свиноматок, 2 телиці, 23 нетелі знаходяться на дорощуванні — скоро і їх передадуть. Потомство бджолосімей також буде передане цього року.”

Техніка кооперативу, закуплена на кошти гранту, працює на платній основі — косить траву, виконує роботи на земельних ділянках, пакує сіно тощо. Робить це для всіх, але для учасників проекту — на 10-15% дешевше.

Нещодавно СГОК “Надія” влаштував “Свято корови”.

Гостям з Чернігова та району показали молокоприймальний пункт, обладнаний ВАТ “Бобровицький молокозавод” — переробним підприємством, що купує молоко у тутешніх селян. До речі, корови членів кооперативу “Надія” дають близько 5 тисяч літрів молока на рік при середньообласному показнику у 3 тисячі літрів.

Учасники проекту власним коштом придбали “мілкі-сканер” — пристрій, що вимірює якість молока за семи параметрами (жирність, білок, кислотність, кількість соматичних клітин тощо). Але...

Але молоко у селян Авдіївки сьогодні купують по 1,2 гривні за літр, що практично зводить нанівець їх працю — за підрахунками, існуюча ціна не покриває витрат на утримання корови.

Взагалі, проблеми на ринку молока області почались наприкінці минулого року. В ході боротьби за сировинний ринок таких молочних гігантів як “Галактон”, Шосткінський молочний комбінат, “Клуб сиру”, Пирятинський сирзавод та інших (практично усі молокопереробні підприємства Чернігівщини працюють сьогодні як їх структурні підрозділи) восени 2007 року закупівельні ціни на молоко у населення наче по команді зросли з 1,3-1,4 грн./літр до 1,9-2,0 грн./літр.

А потім наче по команді з 11 листопада впали до 1,6-1,5 грн./літр. Антимонопольний комітет за зверненням селян провів перевірку законності зниження цін і факту змови між переробниками не виявив.

Падіння закупівельних цін продовжилось. На тлі підвищення роздрібних цін на кінцеву молочну продукцію — молоко, творог, тверді сири тощо. Молочна сировина стала коштувати дешевше мінеральної води.

Процесу стабілізації цін мала б посприяти домовленість між місцевими переробниками і здавачами молока, яка відбулась у березні в рамках засідання узгоджувальної комісії з питань координації міжгалузевих відносин на ринку продукції тваринного походження. Тоді у присутності заступника голови облдержадміністрації Олександра Шанойла переробники погодились на те, що закупівельні ціни на селянське молоко з березня по вересень поточного року не мають опускатись нижче позначки 1,5 грн./літр.

Проте не так сталося, як казалося — вже на початку квітня ціни впали до 1,3 грн./літр. Акція здавачів молока з Чернігівського району, які тоді на три доби призупинили продаж молока переробним підприємствам, нічого не дала.

Самі переробники “не для преси” казали, що від них в області мало що залежить — всі рішення по цінам приймає власник торгівельної марки далекий від селянських проблем і географічно, і психологічно.

Зрештою у травні, коли закупівельні ціни впали до 1,2-1,1 грн. за літр селянського молока, Антимонопольний комітет змову між переробниками таки виявив і оштрафував 12 молокозаводів області на загальну суму 46 тисяч грн. Це, в середньому, по 3,8 тисяч на кожного. Чи варто сумніватись, що подібний штраф ніяким чином не вплине на оштрафованих?

На сьогодні є інформація, що понад 400 здавачів молока по всій Україні готують масштабні акції, в ході яких планується демонстративна здача молочних корів на м’ясокомбінати. Якщо таке відбудеться, і “годувальниць”, як селяни називають своїх корів, почнуть масово забивати, то хто програє? Перш за все — переробники (бо селяни вже програли раніше), адже, за статистикою, майже 70% усього молока в області виробляється в господарствах населення.

“Треба, щоб держава нас захистила” — керівник кооперативу “Надія” Галина Ілляш помітно хвилюється. — “Якщо можновладці не приймуть відповідні закони для захисту селян, то вони будуть просто вбивцями. Вони б’ються там за портфелі, а селянин тут тихо вмирає. Так і напишіть про це, я не боюсь”.

І жінка розповідає, як колись до неї приходили “бригадні” хлопці і “дружньо” цікавились чи є в неї маленькі діти і чи любить вона їх...

Добре, що часи міцних і небалакучих хлопців у спортивних костюмах вже практично минули. А ось чи минуть часи інтелігентних з виду чоловіків у дорогих костюмах і з гаманцями замість сердець?

Ігор Кузьменко, „Сіверські партнери”,
фото автора