Як Вас виселити з гуртожитку?

Cправи щодо виселення мешканців з гуртожитків Чернігова розглядаються ледь не щомісяця, багато людей живуть під страхом виселення. Якою буде їх подальша доля - невідомо.

Чергову справу стосовно цього питання розглянув 7 квітня Чернігівський апеляційний суд, але розгляд питання наразі нічим не завершився.

Отже, вчорашнє слухання справи стосувалося виселення з гуртожитку ЗАТ «Сіверянка» громадянина Розумійка Олександра Олександровича.

Проте рішення суду винесено не було, в розгляді справи було зроблено перерву до 24 квітня у зв’язку з відсутністю всіх необхідних документів по даній справі.

Як повідомлялося раніше, 18 лютого 2009 року Деснянським районним судом Чернігова було задоволено позов ЗАТ «Сіверянка» до Розумійка О.О. про примусове виселення з гуртожитку, розташованого в обласному центрі по вулиці Шевченка, 246а без надання іншого місця проживання, також пан Розумійко мав сплатити 16 гривень в рахунок відшкодування судових витрат. 

Як зазначив представник інтересів ЗАТ «Сіверянка», позивач не є і не був працівником даного підприємства, проживав у гуртожитку на незаконних підставах, оскільки йому навіть не був виданий спеціальний ордер на заселення.

Причиною виселення стало те, що Розумійко О.О. ніколи не знаходився у трудових відносинах із ЗАТ «Сіверянка», не набув права користування гуртожитком і взагалі проживав там на незаконних підставах. Крім того, О. Розумійка звинувачували у порушенні правил користування гуртожитком. Тож громадянин Розумійко отримав попередження про виселення. ЗАТ «Сіверянка» мотивувала це ще й тим, що не може забезпечити місцями для проживання навіть своїх працівників. 

Пан Розумійко повідомив, що проживав за даною адресою більше 6 років, про свідчить реєстраційний запис у паспорті позивача, який підтверджує, що Розумійко О.О. проживає за даною адресою з 13 березня 2003 року.

Адвокат позивача послався на статті законодавства, яке унеможливлює виселення з гуртожитку осіб, які на законних підставах тривалий час (п’ять і більше років) зареєстровані та проживають у гуртожитках.

- Якщо ж пан Розуміймо і вселився самовільно та незаконно, то чому його тоді зареєстрували, нараховували і стягували з нього платню за користування гуртожитком? – зазначила адвокат. 

Слухання справи проходила складно, через неприязне ставлення і взаємне звинувачення сторін, через відсутність належної поінформованості представників інтересів ЗАТ «Сіверянка» стосовно документів, які мають відношення до даної справи, конкретних відповідальних за виявлені порушення та неточності. 

Кожна з сторін може наводити будь-які доводи, аби виграти суд. Наприклад, представник ЗАТ «Сіверянка» наголошує на тому, що пан Розумійко  мешкав без ордеру. Але постає питання, як його без ордеру могли прописати, адже він не самовільно зайняв це приміщення, ще й прожив у ньому більше 5 років.

Спірним питанням виявилося і заселення пана Розумійка відповідно до клопотання головного лікаря Чернігівського обласного центру радіаційного захисту і оздоровлення населення, який ніякого відношення до ЗАТ «Сіверянка» не мав. Дозвіл на заселення пана Розумійка був підписаний лише начальником ЖЕКу, який не мав на те компетенції.

Законодавство у таких випадках говорить, що якщо людина перевищує свої повноваження під час підписання угоди, але потім підприємство визнає ці повноваження, угода вважається такою, що відбулась. Тобто, хоча начальник ЖЕКу і не мав повноважень розпоряджатися цим гуртожитком, але підприємство підтвердило, що  воно не заперечувало заселити цю особу (прописало особу, отримувало від неї комунальні платежі).

Дійсно, гуртожиток надається особам, які знаходяться в трудових відносинах з підприємством, проте це  не може бути фактом для їх виселення. Розпоряджатися гуртожитком можуть його власники, як вони бажають. В т.ч. і під час заселення людей. Проте виселити людину вони мають право лише тоді, коли людина розірвала трудові відносини за власним бажанням.

Отже, пан Розумійко у даному випадку під можливі варіанти примусового виселення не підпадає. 
 

Погляд юриста на проблеми гуртожитків

Спочатку цей гуртожиток належав державному підприємству, але в процесі приватизації  підприємства «Сіверянка» якимось чином і цей гуртожиток  був  включений до переліку об’єктів нерухомості, які підлягають приватизації.

Проте, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", в якому йдеться про те, що не може бути приватизовано об'єкти державного житлового фонду, у тому числі гуртожитки, рішення про введення гуртожитків до статутного фонду підприємств шляхом викупу або приватизації можна вважати незаконним.

Гуртожиток у цьому випадку може бути приватизований лише згідно зовсім іншого законодавства, відповідно до якого суб’єктами приватизації мають бути фізичні особи, а не підприємства.

Проте приватизацію було проведено приблизно у 1993-1994 роках, в той час на мешканців гуртожитку це ніяким чином не вплинуло. Вони продовжували проживати, як і раніше. Минуло 7-8 років, і почали з’являтися пропозиції  керівництва ЗАТ «Сіверянка» щодо виселення мешканців з цього гуртожитку. Мотивація була такою, що цей гуртожиток є власністю ЗАТ «Сіверянка» і воно не має намірів  в майбутньому забезпечувати житлом певні категорії населення, які відношення до підприємства не мають. 

Але ж не факт, що керівництво підприємства буде забезпечувати співробітників житлом. Доцільніше змінити цільове використання гуртожитку, наприклад, після проведення капітального ремонту можна зробити адміністративне приміщення.

Можна, мотивуючи кризою, призупинити виробництво, скоротити штаб працівників, особливо тих людей, які проживають у гуртожитках, і після цього не залишити за ними пільг стосовно цього гуртожитку. 

Через те, що підприємством був порушений процес приватизації, прокуратура міста Чернігова подала стосовно цієї справи позови до суду, які  дійшли до Вищого суду, але в зв’язку з тим, що терміни позову були порушені, судові справи були програні.

Прокуратура неодноразово наголошувала на тому, що їй лише нещодавно стало відомо про порушення правил приватизації цих об’єктів. Але, оскільки терміни позовної давності були пропущені, юридично зробити вже не можна було нічого.

Тому зараз за ЗАТ «Сіверянка» затверджене право власності на приміщення гуртожитку, і власник згідно з чинним законодавством має право розпоряджатися цим об’єктом на свій розсуд. 

Проблемні гуртожитки Чернігова

Взагалі в Чернігові дуже гостро стоїть проблема примусового виселення мешканців гуртожитків власниками підприємств без надання їм іншого житла. 

Він був побудований однією з організацій за рахунок державних бюджетних коштів  ще за часів Радянського Союзу.

Потім було прийнято ряд рішень стосовно реорганізації цього приміщення, і оскільки в 90-і роки не було врегульоване законодавство з питань приватизації , приміщення було включене до статутного фонду підприємства. Пізніше воно стало вважатися власністю цього підприємства, хоча відповідних документів і дозволів на ці об’єкти не було.

Тобто, де-юре приватизація була здійснена незаконно. Нікого не цікавило, що разом з гуртожитком "приватизували" і його мешканців.

Наразі ця справа розслідується. Є сподівання, що це приміщення буде визнано державною власністю, а враховуючи те, що ця будівля є гуртожитком, люди будуть мати право на проживання в ньому і в майбутньому - на приватизацію. 

Були також звернення мешканців житлового приміщення, яке знаходиться  за адресою вул. Стрілецька, 1 (район Льотного училища).

Ситуація  виглядає так: військовослужбовцям та членам їх сімей були надані гуртожитки, для того, щоб вони проживали за місцем проходження служби.

Зараз люди проживають в цьому приміщенні більше 10 років, деякі - більше 15. Нещодавно вони отримали листи з текстом: «Просимо залишити приміщення до 14 квітня». Це викликало обурення громадян і бажання дізнатися, чи є таке рішення законним.

Якщо розібратися у ситуації, можна стверджувати, що їх дійсно мають право виселити, але лише  за обов’язковою умови надання іншого житла.

На даний момент наразі не відомо, чи є ця споруда гуртожитком, чи службовим приміщенням. Відповідно до чинного законодавства, якщо це приміщення є службовим, то люди, які прожили в ньому більше 10 років, набувають прав на постійне проживання. І виселити мешканців можна лише за їх власним бажанням.

Ситуації ще не вирішена остаточно. Проте, якщо керівництво військової частини льотного училища вирішить звернутися до суду, мешканці зможуть відстояти свої права.