ДПІ: Запитання «гарячої лінії»

На запитання «гарячої лінії» з питань оподаткування, проведеної ДПІ у м. Чернігові, відповідала головний держподатінспектор відділу масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян Вікторія Борисенко.

Запитання: Підприєство не зареєструвалося платником ПДВ при перевищенні обсягу поставки товарів за дванадцать календарних місяців на суму 300000 грн. Які наслідки відсутності реєстрації платника ПДВ у такому випадку?

Відповідь: Обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає платник податків – юридична особа, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) такому платнику або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн без урахування ПДВ (пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями).

Згідно з п.9.4 ст.9 цього Закону платник податків, що не подав таку заяву у строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Запитання: На підприємстві стався факт викрадення основних фондів. Як відобразити його в податковому обліку?

Відповідь: Згідно з пп. 8.4.8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями, у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 щодо основних фондів цих груп.

При цьому податок на додану вартість на викрадені основні засоби не нараховується (п.4.9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями).

У разі якщо основні фонди будуть знайдені та повернені підприємству, в податковому обліку така операція відображається не як сума відшкодування збитків від викрадення, а як повернення викрадених основних фондів.

Крім того, повернення слід оформляти актом приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма №ОЗ-1 згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69).

Тобто повернення об’єкта основних фондів груп 2, 3 чи 4 у податковому обліку не відображається, оскільки в разі його викрадення балансова вартість груп не змінювалась і нарахування амортизації не переривалося навіть після викрадення.

Якщо ж викрадене не повертається, а винна особа натомість компенсує його вартість, податковий облік слід здійснювати, як це передбачено в пп. 8.4.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об’єкт основних фондів групи 1);

б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2,3 і 4.