Про стан гуманітарної сфери у Чернігівському районі - офіційно

На офіційному сайті Чернігівської районної державної адміністрації опубліковано розмову з в.о. голови Чернігівської РДА Володимиром Брайком.

Тема інтерв'ю - гуманітарний напрям роботи в умовах кризи та стан гуманітарної сфери у Чернігівському районі.

Подаємо текст без редакційних правок і коментарів:

- Не секрет, що цього року через кризові явища в економіці країни є значні проблеми з фінансуванням гуманітарної сфери. Тож які наслідки це матиме для освіти, культури, охорони здоров`я в районі?

- На превеликий жаль, з фінансами в цьому році ситуація набагато складніша, ніж в минулому. Адже на посаді працюю другий рік і вже є з чим порівнювати.

А від фінансового забезпечення залежить і робота закладів освіти, культури і охорони здоров`я. Ви знаєте, що наш район дотаційний. Без грошової допомоги нам не обійтися. А допомога ця цього року набагато менша. Тому такою важливою є наша щоденна робота по наповненню дохідної частини бюджету за рахунок зборів та податків з місцевих підприємств, установ та організацій району.

Що стосується пріоритетних напрямків роботи в гуманітарній сфері, то для себе виділяю в першу чергу освіту. На цю галузь район витрачає більше 30 млн. гривень щороку. Левова частина цього – заробітна плата вчителів та енергоносії. Проте потрібно також з розумом розпорядитися коштами на проведення поточних ремонтів шкіл. Необхідне сучасне обладнання для шкіл – маю на увазі повноцінні кабінети з фізики, хімії, які є лише в одиничних школах району. Значної уваги вимагає і організація харчування школярів. Саме на ці питання орієнтую новопризначеного начальника відділу освіти.

-

Що робить влада, якщо коштів на утримання закладу, наприклад, будинку культури, не вистачає?

- Скажу однозначно, що в такому разі закривати заклад ми не будемо. Навпаки, вважаю, що сільські клуби та бібліотеки повинні працювати на відповідному рівні. Це значить – творчо, відповідально. Не хочу по приїзді в населений пункт бачити зачинені бібліотеки чи будинки культури, до яких місцеве населення втратило інтерес через відсутність ініціативи відповідальних працівників.

Можливо, ми скоротимо окремі посади – адже кількість жителів в окремих населених пунктах стрімко зменшується. Самі розумієте, утримувати повноцінний заклад (наприклад, клуб) заради 30-40 жителів – це безглуздя. Молодь перебирається до міста, шукаючи кращі заробітки. Адже сучасні технології обробітку землі не потребують значної кількості працівників.

Проте, маємо приклади громад, що взяли ініціативу у свої руки. Так, жителі села Юр`ївка самі організували місцевий клуб, беруть активну участь у житті громади.

- Ще з 2007 року продовжується робота над створенням освітніх округів – сучасних центрів для навчання дітей з декількох населених пунктів. Освітній округ – кілька шкіл, що об`єднуються навколо закладу нового типу з найсучаснішим комп`ютерним та іншим обладнанням, в якому працюють гуртки, факультативи з предметів.

Що стосується медичної галузі, то в перспективі бачу наступне: центральна районна лікарня з найсучаснішим діагностичним обладнанням, хірургічним та іншими відділеннями для надання медичної допомоги на найвищому рівні. А на місцях – чітко налагоджена система надання невідкладної допомоги, стаціонарні лікарські заклади для амбулаторного лікування з відповідними кваліфікованими спеціалістами.

-

Яким чином може діяти місцева влада не маючи необхідних коштів на реалізацію тих чи інших заходів?

- З одного боку, що може бути простіше – маючи кошти знайти підрядника та в договорі прописати терміни та якість робіт. А далі – забезпечити дієвий та ефективний контроль.

Однак, інколи і за відсутності коштів можна зробити багато. Яскравий тому приклад – реконструкція Меморіалу Слави в с.Ведильці. В 1975 році наші попередники спорудили його на честь жителів цього села, що загинули на війні та спалені окупаційними військами 1943 року.

Ще в листопаді 2008 року цей пам`ятний знак був в жалюгідному стані. Чесно кажучи, коли вперше побачив занедбані стіни, потрощені пам`ятні таблиці, захаращений парк навколо – мені стало соромно. Соромно перед тими, хто віддав життя за Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Тож ми вирішили взятися за його реконструкцію.

Одразу ж постало питання відсутності коштів. Спільно з спеціалістами райдержадміністрації виробили план дій щодо ремонту меморіалу. Визначили обсяг робіт. І почалася робота з пошуку необхідних матеріалів, збору коштів. Залучали районні та обласні підприємства та організації. У квітні-травні відповідальні працівники щодня бували на об`єкті. Ми навіть організували декілька «суботників» за участю працівників адміністрації для прибирання парку навколо меморіалу, розуміючи, що сил самої сільської ради явно для цього недостатньо.

Зараз Меморіал Слави у Ведильцях не соромно показати гостям району. Це і приклад для наслідування для інших. До речі, саме тут ми провели і цьогорічне районне свято до Дня Перемоги.

Наостанок, хочу зазначити, що нестачу коштів відчувають не тільки освіта, культура та охорона здоров`я. Для прикладу, фінансове забезпечення діяльності райдержадміністрації у порівнянні з 2008 роком зменшилось майже удвічі.

Спілкувався начальник відділу з питань внутрішньої політики,
зв`язків з громадськістю та ЗМІ Чернігівської РДА
Андрій Подорван