Останнє оновлення: 21:16 субота, 26 листопада
Криза - не в клозетах... ©
Ви знаходитесь: Економіка / Україна / Долар на хліб не намажеш
Долар на хліб не намажеш

Долар на хліб не намажеш

Україна звернулася до більш ніж півтора десятка країн із проханням про надання їй кредиту для боротьби з фінансово-економічною кризою. Серед цих країн і країни Персидської затоки, зокрема Кувейт, ОАЕ та Катар.

Простіше кажучи, уряд сподівається в такий спосіб закрити діру в бюджеті на 40 млрд. гривень. Тим паче, що надання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду залишається під великим запитанням.

Не слід тішити себе ілюзіями бодай з огляду на те, що у згаданих державах Затоки вже стоїть черга із бажаючих отримати їхні живі гроші, запаси яких ці країни накопичували не один рік.

Так, лише у Кувейті за один тиждень побували президенти Азербайджану, Австрії та делегація польського уряду. Але не як прохачі кредитів, а як промоутери інвестиційних проектів.

Польський візит виглядає особливо цікавим для розгляду, оскільки спільниця України по облаштуванню Євро-2012 намагається залучити кошти саме в цей проект.

Відомо, що Україна теж виходить із пропозиціями вкладати в її частину Євро-2012. Втім, високих візаві дивує, скажемо так, надто загальний опис українських можливостей для інвестицій, а не конкретні бізнес-плани і проекти.

Ще до приїзду в Кувейт міністр спорту й туризму Польщі Мирослав Джевецький із численною делегацією урядовців і підприємців оголосив про пошук у країнах Затоки інвесторів для будівництва готелів у Польщі до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу. За тиждень до візиту польське посольство в Ель-Кувейті скликало прес-конференцію, щоб оголосити, що кульмінацією візиту міністра стане імпреза для провідних бізнесменів Кувейту під назвою «Євро-2012 в Польщі — ваші бізнесові можливості».

Польський посол вправно побудував свій виступ, аби місцева преса не пропустила жодної цехи інвестиційної привабливості його країни: 14 вільних економічних зон, кваліфікована робоча сила, знання англійської мови значною кількістю поляків, нарешті, вже успішна діяльність у Польщі кувейтських компаній і вже існуючий обсяг прямих кувейтських інвестицій у майже півмільярда доларів.

За такої конкуренції бодай тішити можуть ввічливі слова заступника міністра інформації Кувейту Файсала Халіфи Аль-Малека Аль-Сабаха: «Ми зацікавлені у зростанні кувейтських інвестицій в Україні, щоб більше кувейтців відвідувало Україну. Ми готові розмістити на кувейтському телебаченні українські матеріали для популяризації України в Кувейті».

Хоч як це парадоксально, але у країнах Затоки існує великий інвестиційний інтерес на найвищому урядовому рівні до України.

Передусім ідеться про саудівський план продовольчої безпеки, відомий як «ініціатива короля Абдулли для саудівських сільськогосподарських інвестицій за кордоном», загальна інформація про яких лише днями з’явилася на сайті МЗС цього королівства.

Минулорічна світова продовольча криза неабияк занепокоїла держави Затоки, де обмаль придатних для землеробства земель (наприклад, у тому ж Кувейті — лише 1%). Особливу тривогу викликала тоді поведінка країн-експортерів, серед них і України, які припинили тоді поставки продовольства на світовий ринок.

Тому нині уряди Саудівської Аравії і Об’єднаних Арабських Еміратів шукають можливості укласти довгострокові контракти на користування землями сільськогосподарського призначення в інших країнах.

Так, саудівці хочуть узяти під кожний такий проект 100 тис. га в оренду. Вони обіцяють створення робочих місць, сільськогосподарську техніку і навіть високу культуру землеробства та його ефективність (там дивуються, що врожайність зерна на українських землях у 2,5 разу нижча, ніж у США).

Натомість хочуть отримати повну свободу вирощування тих культур, які їм потрібні, а головне — мати повну гарантію, що вирощену ними продукцію вони вільно вивезуть і уряд не введе несподівано якихось обмежень.

Рис для королівства уже вирощують за такими проектами в Судані та Ефіопії. Сполучені Штати, треба сказати, не в захваті від цих планів і твердять, що це суперечить нормам вільної торгівлі. Але скидається, що це ревнощі, оскільки США традиційно були вагомим постачальником продовольства. А ще додається навіть не передбачення, а констатація, що харчі сьогодні стають стратегічною зброєю.

ОАЕ вже провели переговори в Казахстані, тоді як офіційні особи Саудівської Аравії вже об’їздили Південну Африку, Австралію, В’єтнам, Бразилію та Україну.

Втім, стверджують джерела, у Києві саудівцям відповіли, що вільних земель в Україні немає.

І, схоже, це відмовка.

Навіть коли в очі впадають бур’яни й чагарники на полях, наприклад, на Чернігівщині, створюючи неповторне враження для подорожуючого з Білорусі, це зовсім не означає, що земелька нічия і ще чекає свого Калитку.

Принаймні, в неї вже є орендар, себто собака на сіні. Днями «Смарт-холдинг» російського бізнесмена Вадима Новинського повідомив газеті «Коммерсантъ», що за три роки збирається отримати 200 тис. га сільгоспземель, викупивши в наявних орендарів їхні права.

До слова, в Венесуелі, а нині — Болівії президенти конфісковують землі, які не обробляють олігархи, і передають їх безземельним. Ну, це так, до слова.

Нам важливіше знати, що через кризу, повідомляє газета, ціна поступки на права орендаря вже впала у п’ять разів.

Можна і тішитися, що Президент Ющенко вже досить давно не озвучує ініціатив про зняття мораторію і не змальовує більше див, які буцімто творить вільний ринок землі. Ця ліберальна пісенька уже вийшла з моди, передусім у США.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  1 вересня випускників із Чернігова слухатиме весь світ

SVOBODA.FM