Останнє оновлення: 21:17 вівторок, 20 серпня
Причини і наслідки
Ви знаходитесь: Економіка / Україна / Де немає зелені, там і спека
Де немає зелені, там і спека

Де немає зелені, там і спека

Температура поверхні в різних частинах одного й того ж міста може відрізнятися на 10-15 °C.

Найбільш спекотні мікрорайони українських міст – «бетонні пустелі», які характерні не лише промзонам, а й навіть житловим кварталам.

2016 рік NASA назвало найбільш спекотним з усіх відомих, а також третім підряд роком-рекордсменом, який перевищує глобальні показники, починаючи з 1880 року. І 2017-й навряд чи кращий.

Сезон розжареного асфальту, задушних вулиць, корвалолу й офісних кондиціонерів найбільш жахливий для жителів великих міст. Їхні щільно забудовані спальні райони й центральні частини міста – острови спеки.

«Міський тепловий острів» – це метеорологічний феномен різниці температур між центром мегаполіса та його околицями.

Бетон та асфальт нагріваються швидше, аніж природні поверхні у сільській місцевості. Окрім того, темні покриття (дороги та дахи) краще поглинають сонячне проміння, а високі будинки блокують потоки вітру. Як наслідок – спека в центрі міста та відносна прохолода поза його межами.

Результати аналізу вражаючі, але й водночас очікувані:
у більшості випадків карта рослинності доволі точно віддзеркалює острови спеки.

Температура поверхні в різних мікрорайонах може відрізнятись на 10-15 °C. Це чимала плата за знищений будівництвом парк чи сквер.

На карті температур Києва чітко видно острови спеки на Оболоні та Позняках, де температура може сягати 35-40 °C, в той час коли на дачних Осокорках близько 2530 °C.

Звісно, найспекотніше у промзонах, але «теплові острови» помітні і в густозабудованих центральних та спальних районах.

Дерева поглинають вуглекислий газ і дають таку бажану влітку прохолоду. Але політика озеленення в українських містах шкутильгає на обидві ноги. Тож більшості доводиться жити та працювати в бетонних пустелях.

«Як у Києві, так і в багатьох містах України ми бачимо катастрофічну ситуацію, насамперед із вирубками зелених зон. Переважно незаконними. Інший бік проблеми – недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та неврахування зелених зон при житловій забудові», – розповідає Надія Артем’єва, координатор проекту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України.

У всіх містах це працює приблизно однаково: обрізка здорових дерев є прибутковою, їх знищення є прибутковим, а висадка нових дерев – ні.

вируб вирубка забудова


Збільшити

Гарячі зони Києва

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Про Нільса, диких гусей і нахабний сміттєпровід

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор