
Де немає зелені, там і спека
Температура поверхні в різних частинах одного й того ж міста може відрізнятися на 10-15 °C.
Найбільш спекотні мікрорайони українських міст – «бетонні пустелі», які характерні не лише промзонам, а й навіть житловим кварталам.
2016 рік NASA назвало найбільш спекотним з усіх відомих, а також третім підряд роком-рекордсменом, який перевищує глобальні показники, починаючи з 1880 року. І 2017-й навряд чи кращий.
Сезон розжареного асфальту, задушних вулиць, корвалолу й офісних кондиціонерів найбільш жахливий для жителів великих міст. Їхні щільно забудовані спальні райони й центральні частини міста – острови спеки.
«Міський тепловий острів» – це метеорологічний феномен різниці температур між центром мегаполіса та його околицями.
Бетон та асфальт нагріваються швидше, аніж природні поверхні у сільській місцевості. Окрім того, темні покриття (дороги та дахи) краще поглинають сонячне проміння, а високі будинки блокують потоки вітру. Як наслідок – спека в центрі міста та відносна прохолода поза його межами.
Результати аналізу вражаючі, але й водночас очікувані:
у більшості випадків карта рослинності доволі точно віддзеркалює острови спеки.
Температура поверхні в різних мікрорайонах може відрізнятись на 10-15 °C. Це чимала плата за знищений будівництвом парк чи сквер.
На карті температур Києва чітко видно острови спеки на Оболоні та Позняках, де температура може сягати 35-40 °C, в той час коли на дачних Осокорках – близько 25–30 °C.
Звісно, найспекотніше у промзонах, але «теплові острови» помітні і в густозабудованих центральних та спальних районах.
Дерева поглинають вуглекислий газ і дають таку бажану влітку прохолоду. Але політика озеленення в українських містах шкутильгає на обидві ноги. Тож більшості доводиться жити та працювати в бетонних пустелях.
«Як у Києві, так і в багатьох містах України ми бачимо катастрофічну ситуацію, насамперед із вирубками зелених зон. Переважно незаконними. Інший бік проблеми – недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та неврахування зелених зон при житловій забудові», – розповідає Надія Артем’єва, координатор проекту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України.
У всіх містах це працює приблизно однаково: обрізка здорових дерев є прибутковою, їх знищення є прибутковим, а висадка нових дерев – ні.
вируб вирубка забудова
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 6551 |
Посилання до теми:
23.09.2016 Атрошенко каже, що збирається робити Чернігів «комфортним». Відео
17.07.2017 Атрошенко пояснює знесення дерев розвитком міста
25.05.2017 Встановлено мораторій на забудови в Кордівці
25.04.2017 Кому потрібен цей вандалізм?
1.04.2017 Андрій Карнабіда та його містобудівна мрія, що відлетіла у небуття
6.06.2017 Вдаримо по забудові… пікніком
16.10.2016 «Свято місцевої демократії»: які наслідки матиме протест проти забудови Березового гаю
29.10.2015 Незаконні забудови збурили громадськість в Чернігові - відео
Додати коментар: