Останнє оновлення: 19:09 середа, 19 вересня
РадіоUA
Ви знаходитесь: IT / Україна / Майбутнє належить місцевому розмовному радіо. Нотатки на полях профільної конференції
Майбутнє належить місцевому розмовному радіо. Нотатки на полях профільної конференції

Майбутнє належить місцевому розмовному радіо. Нотатки на полях профільної конференції

SVOBODA.FM перебуває в тренді світових медійних тенденцій і готує до запуску радіостанцію. Така вже доля «піонерів»: перше чернігівське Інтернет-видання з банерною рекламою, першими онлайн-трансляціями і завойованим інформаційним лідерством, наступного року – перший незалежний радіопроект.

Спочатку цього не розуміють і крутять пальцем біля скроні, потім прискіпливо придивляються і пропонують продатися, потім наполегливо копіюють і виводять в тираж...

Проте, піонери чітко відчувають глобальні тенденції і потреби місцевих громад у модернізації.

Радіо в Україні і в світі

До цього часу Україна чомусь рухалася у зворотному від світового мейнстріму напрямку. Поведінка гравців радіоринку нагадувала загальні тенденції «бізнесу по-українськи»: довів до банкрутства, порізав на металобрухт, продав.

Таку саму вакханалію можна було спостерігати і з розподілом FM-частот, коли радіостанція отримувала частоту для здійснення свого мовлення як місцева, потім за якийсь рік змінювала позивні і продавалася мережевому ретранслятору. За такою ж схемою пішли «лісом» і чернігівські станції: «Дизель» (тепер «Шарманка»), Сівер-радіо, Унісон-плюс (Радіо Рокс).

- Україна на сьогодні втратила місцеве мовлення. З іншого боку, цьому сприяв і слабкий менеджмент регіональних радіостанцій. Але зараз виросло покоління молодих людей, які можуть робити якісне місцеве радіо. Адже радіо у світі розвивається саме як потужне місцеве медіа і має найвищі рейтинги серед місцевої аудиторії», - сказав представник радіостанції «Блиск FM» Геннадій Сергєєв під час конференції РадіоUA у столичному готелі Radisson Blu.

Такій ситуації, нажаль, сприяє і невизначеність у питанні квотування радійного контенту. Адже існують квоти на «український продукт», а не на україноМОВНИЙ продукт. На відміну від останнього перший іноді дуже складно ідентифікувати за своїм походженням. Наприклад, якщо українці є учасниками російських музичних гуртів і видають російський контент. То український це продукт чи ні? Багато мовників вважають, що так. В той час, коли у сусідці-Польщі законодавство більш чітке: не менше 33% польської мови в ефірі.

До того ж, у вітчизняної Нацради після видачі ліцензій дуже мало інструментів для їхнього анулювання. Навіть, коли мовник грубо порушує заявлені програмні концепції і встановлені квоти. Зробити це теоретично можна лише через суд, але на практиці такі рішення майже відсутні. Мережеві мовники, яких часто доречно називати спойлерами медійного ринку, як мантру повторюють тезу про міфічну "відсутність якісного україномовного контенту". Хоча насправді його давно вистачає на кілька радіостанцій за жанрами і за умови відсутності повторення протягом доби.

Нагадаємо, що в Україні більше 30% новин наразі отримують саме з радіо при тому, що слухачами радіо залишається близько 83% населення. А в таких розвинених країнах як Бельгія радіостанції (переважно місцеві) є першоджерелом важливої суспільно-політичної інформації. Тому у України є великий потенціал для розвитку медіа цього формату, а підтримка вільних суспільних радіомовників є пріоритетом Ради Європи.

- Хліб радіо починають їсти стрімери, - влучно помітила представник Шведської агенції міжнародного розвитку та співробітництва Ольга Сєдова і додала, що навпаки усі можливості сучасних комунікацій повинна використовувати кожна сучасна радіостанція. А еволюція обладнання є настільки швидкою, що його доречно міняти один раз на три роки.

До цього варто додати, що, окрім Радіо Ера, на українському ринку довгий час не було розмовних станцій. З’явившись на ньому, «Радио Вести» як комерційний мовник дуже швидко заповнило нішу і набрало доволі непоганий рейтинг.

Як робити радіо, якщо немає частот?

Минулого тижня ми писали у своєму редакційному матеріалі, що 3G впевнено крокує Україною і перетворює на сучасний інтерактивний приймач будь-який смартфон. У зв’язку з цим стрімко розвивається альтернативне і гібридне радіо. Так, під час конференції РадіоUA її учасникам представили себе радіо «Аристократи» (Київ), мандрівне радіо Skovoroda (Львів) і багатопотокове радіо «Своє». У всіх них є свої особливості і цільова аудиторія, але усі вони працюють через Інтернет.

Учасники конференції відзначили, що прихід 3G безумовно позитивно сприяє розвитку такого формату.

- Тепер нас стало слухати набагато зручніше не у прайм-тайм, коли цільова аудиторія знаходиться далеко від своїх комп’ютерів. Адже особливість радіо в мережі Інтернет – це конкуренція за час і за увагу людей, - розповів представник радіо «Аристократи» Данило Хомутовський.

Такої ж думки був і представник радіо «Своє», проте учасники зазначали, що FM зберігає позиції і рекламні бюджети мережевих і ефірних станцій при усіх позитивних тенденціях розвитку перших наразі неможливо співставляти навіть порядками цифр.

Отже, де місцевим мовникам брати «розпиляні» частоти?

Одним з варіантів є розвиток цифрового радіо. Так вчинила Норвегія, яка вольовим рішенням відмовилася від аналогового FM-радіо і повністю виведе його з експлуатації до кінця 2017-го року. Вже навесні цього року аудиторія радіостанцій «в цифрі» перевищила аудиторію FM-станцій, а кількість останніх скоротилася до п’яти. Формат дозволяє в рази збільшити кількість станцій в ефірі, підвищити їхню якість і різко зменшити фінансові витрати мовників через технічні особливості трансляції в цифровому мультиплексі.

Чи світять такі перспективи Україні? Навряд.

По-перше, Норвегія впевнено рухається в цьому напрямку ще з 1995-го року, коли поставила собі таку мету. Тобто, потяг цифрового радіо давно рушив. В Україні ж для впровадження такого радіо потрібно спочатку вивільнити частоти 6-11-го телевізійних каналів. А для цього потрібно спочатку відключити аналогове телебачення, що раніше грудня 2017-го навіть теоретично неможливо.

Цього ж терміну доведеться чекати і для збільшення потенціалу існуючого FM-діапазону. Адже СССР свого часу вирішив піти у справі «своїм шляхом» і транслювати на частині FМ-діапазону телевізійний сигнал на великі відстані. Таким чином, в Україні з часів СССР частина FM і досі зайнята аналоговим телебаченням. І, поки його не відключать, прорахувати частоти для радіостанцій буде неможливо.

Навряд Україна піде і шляхом США з його цифровим супутниковим радіо для автомобілів. Для цього потрібні відповідні державні програми і/або інтенсивний розвиток власних технологій, які притаманні ринкам із зовсім іншим рівнем капіталізації.

Проте, світлі українські голови вихід із ситуації таки бачать у лібералізації ліцензування мікропотужних FM-передавачів до 5 Вт. Великою кількістю такого недорогого обладнання можна покрити великі території і малі населені пункти, в тому числі у прикордонних областях. Таким чином, швидко вирішується питання національної інформаційної безпеки, в тому числі і питання життєдіяльності самоврядних громад.

Отже, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на вимогу позбавлених частот місцевих мовників просто повинна дозволити роботу передавачів потужністю до 5 Вт, а законотворці – привести у відповідність законодавчу і нормативну базу у питаннях ефірного регулювання.

До речі, представники великих мережевих радіокомпаній пропонують просте вирішення питання національної інформаційної безпеки на окупованих територіях:

- На звільненій території ближче до сірої зони встановлюється передавач великої потужності і направлена антена. Для цього підійдуть труби заводів або будь-які подібні конструкції. Ми встановили передавач потужністю 5 кВт і направили антену на Донецьк. Ми – єдина українська станція, яку в місті чути без жодних проблем. Колеги можуть зробити таким самим чином, але потрібна лібералізація в цьому питанні з боку регулятора, - зауважив представник мережі Радіо24.

Радіо – це релігія чи наука?

- Радіо, на відміну від компакт-диску, має сенс. Воно зараз має набагато більше перспектив на тлі кризи ТБ. Йдіть назустріч виконавцям і музикантам. Давайте їм можливість, - сказав під час конференції РадіоUA голова правління «Громадського радіо» і відомий телеведучий Андрій Куликов.

Йому відповів директор радіостанції «Промінь» (друга кнопка дротового радіо) Роман Коляда:

- Якщо люди у потязі Ковель-Київ готові терпіти у динаміках «Золотиє купола», говорити про якийсь «попит» зарано. У всеукраїнському масштабі це означає, що публіка хаває усе, що їй дадуть. Тому потрібно створювати релігію як Стів Джобс, - зазначив він.

Андрій Куликов йому заперечив. Мовляв, з релігії народжуються різноманітні єресі. Натомість потрібно створювати науку і займатися медіа-просвітництвом. Хоча, на думку Романа Коляди, у радійників немає можливостей довго грати у цю просвітницьку гру. До того ж, відведеного часу на державне фінансування суспільних мовників може виявитися замало.

Що ж, місцевим мовникам залишається бути оптимістами, розвивати свої затребувані громадами проекти в Інтернеті із щомісячними бюджетами у кілька десятків тисяч гривень і очікувати у найближчій перспективі на дві речі – на дозвіл використання мікропотужних радіопередавачів і на звільнення від аналогового телемовлення частини FM-діапазону. А ринок радіо, який цього року продемонстрував зростання на тлі кризи телебачення, голосує за розвиток галузі обома руками!

Коментарі (2)

Євген Лахно | 2015-12-23 10:51

Дуже не погано. Буде бажання, будем співпрацювати

Георгій | 2015-12-21 14:20

Чудово, Олеже!
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Як в Седневі знімали фільм «Коли падають дерева»

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор